Ухвала суду № 18906145, 24.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 р.Справа № 2а-1173/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Курило Л.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Верман А.М.

представника позивача: Зінченко О.М.

представника відповідача: Липитинської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2011р. по справі№2а-1173/11/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Термолайф"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання незаконними та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Термолайф», (далі ЗАТ «Термолайф») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова (далі - ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова) про визнання незаконним та скасування рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про застосування штрафних фінансових санкцій за № 0000321100/0 від 06 березня 2010 року на суму 910186 грн. 00 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ЗАТ «Термолайф» уклало генеральний контракт TL/GM від 31 жовтня 2006 року на постачання, шефмонтаж, механічні випробування, запуск, пуско-налагоджувальні випробування, експлуатаційні випробування і приймання установки по виробництву виробів з мінеральної вати з контрагентом «GAMMA MECCANICA SPA», Італія.

На підставі направлення від 30.08.2010 року № 499 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Термолайф» в період з 30.08.2010 року по 31.08.2010 року з питань дотримання вимог валютного законодавства за імпортним контрактом TL/GM від 31 жовтня 2006 року , який укладено з «GAMMA MECCANICA SPA», (Італія), за період з 01.04.2010 року по 23.06.2010 року. Результати перевірки оформлені актом від 03.09.2010 року № 2263/22-17/34015182, в якому відображено, що при перевірці повноти та своєчасності надходження до України товарів по імпортному контракту 2- TL/GM від 31 жовтня 2006 року, який укладено з «GAMMA MECCANICA SPA», (Італія) встановлено порушення граничного терміну надходження імпортної продукції, в звязку з чим зроблено висновок про нарахування пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми не отриманої валютної виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України по курсу НБУ на день виникнення заборгованості, що передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Встановлення відповідачем факту порушення граничного терміну надходження імпортної продукції позивач вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки ЗАТ «Термолайф» не допускав порушення строків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а відповідно, рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій до нього за період часу після перетину товаром, що поставлявся за вищевказаним контрактом митного кордону України (зазначеного в товарно-супровідних документах в т.ч. в інвойсах) до часу оформлення ВМД типу ІМ 40, незаконне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року адміністративний позов ЗАТ «Термолайф» - задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконними та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000322200/0 від 06 вересня 2010 року на суму 910186 грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. 159 КАС України, ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Позивач не скористався своїм правом подачі заперечень на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі направлення № 499 від 30.08.2010 року та наказу від 30.08.2010 року № 562., була проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «Термолайф» з питань дотримання вимог валютного законодавства за імпортним контрактом № 2-ТL від 31.10.2006 року, який укладено з «GAMMA MECCANICA SPA», (Італія) за період з 01.04.2010 року по 23.06.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 03.09.2010 року № 2263/22-17/34015182. (а.с.212-223, т.1)

Перевіркою встановлено, що ЗАТ «Термолайф» уклало з «GAMMA MECCANICA SPA», Італія, Генеральний контракт ТL/GМ від 31 жовтня 2006 року, контракти № 1-ТL/GМ від 31 жовтня 2006р. та № 2-ТL/GМ від 31 жовтня 2006р. на постачання, шефмонтаж, механічні випробування, запуск, пусконалагоджувальні випробування, експлуатаційні випробування і приймання установки по виробництву виробів з мінеральної вати. (а.с21-26, 28-68, 113-151 т. 1))

Оплата за контрактами проведена документарними акредитивами, що підтверджується листами Головного управління ПАТ «Промінвестбанк в Донецькій області» (а.с. 5-19, т. 2).

Під час перевірки податковим органом встановлено граничні терміни поставки імпортної продукції за контрактом № 2-ТL/GМ від 31 жовтня 2006р у відповідності зі ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», а саме до 16.11.2009 року на суму 56942,38 євро та 02.12.2009 року 243057.62 євро.

Посилаючись на ВМД ІМ 40 від 23.06.2010 року № 421525, податковий орган дійшов висновку про перевищення строку поставки продукції з моменту здійснення платежу, також посилався на неотримання підприємством індивідуальної ліцензії НБУ.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2010 року № 0000322200, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на суму 910186 грн. 00 коп.(а.с.224 т.1)

За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення рішення податковими органом скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін. (а.с.225, т.1)

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача в акті перевірки від 03.09.2010 року № 2263/22-17/34015182 на порушення граничного терміну надходження імпортної продукції враховуючи лише ВМД ІМ 40 , не може розцінюватися як порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» і бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до висновків акту перевірки від 03.09.2010 року №2263/22-17/34015182, ЗАТ «Термолайф» порушено ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94 ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами і доповненнями. На підставі ст. 4 вищевказаного Закону передбачено нарахування пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми неотриманої валютної виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України по курсу НБУ на день виконання заборгованості. Зазначений висновок обґрунтовується тим, що відповідно до контракту № 2- ТLвід 31.10.2006 року з «GAMMA MECCANICA SPA», (Італія) граничний термін надходження товарів (транспортери стрічкові у розібраному стані) на суму 300000 євро, повинен бути 16.11.2009 року та 02.12.2009 року, при цьому до уваги податковим органом було взято лише дату оформлення ВМД ІМ 40 23.06.2010 року № 421525 (вантажну митну декларацію) яка по суті є заявою про подання митному органу відомостей про товар, а також іншу інформацію необхідну для здійснення процедури митного оформлення даного товару, проте предметом перевірки не було встановлення дати фактичного перетину товаром митного кордону України та відмітки на товарно-супровідних документах (таких як інвойси), які свідчать про момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ, імпорт (імпорт товарів) купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні, розташованими за її межами.

Згідно з п. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ, здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з п.п. 23, 35 ст. 1 Митного Кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» від 09.06.1997 р. № 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які перемішуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання» від 05.08.2009 року № 846, інвойс (рахунок - фактура) вид комерційного рахунку, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Крім того, інвойс (рахунок - фактура) є товарно-супровідним документом.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відміткою пункту митного органу про взяття товару під митний контроль Південною митницею України відповідно 16.06.2009 року (а.с. 211), 29.05.2009 року (а.с. 204-207), на інвойсі засвідчується факт та дата фактичного перетину вантажем митного кордону України, що свідчить про дотримання позивачем граничних строків поставки товарів, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94

Також обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право подальшого використання товару власником на вільний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ, визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фактичного перетину товаром митного кордону держави.

Аналізуючи зазначені норми, колегія судів вважає, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає відповідальність за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за неввезення товару в певному режимі імпорту, у строк, передбачений ст.1 цього ж Закону.

Рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000322200/0 від 06 вересня 2010 р. на суму 910186,00 грн. прийнято за відсутності правових підстав для його прийняття, з огляду на що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач, заперечуючи проти позову, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості прийняттого оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 01.03.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2011р. по справі№2а-1173/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2011 р.