Ухвала суду № 18906086, 08.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р.Справа № 2а-12552/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі№2а-12552/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петріот Ейр"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петріот Ейр" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення №00001770700/0 від 29.09.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від15.03.11 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ “Петріот Ейр” зареєстровано в якості юридичної особи 14.02.2007 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №078626, довідкою №353 Головного управління статистики у Харківській області, витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до свідоцтва №100026730 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Петріот Ейр” зареєстровано платником податку на додану вартість 06 березня 2007 року.

ТОВ “Петріот Ейр” 31.08.2010 року до ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова направлено уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2010 року за звітний період квітень 2008 року, який надійшов до ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова 02.09.2010 року.

Фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова з 02.09.2010 року по 16.09.2010 року була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ “Петріот Ейр” за квітень 2008 року, за результатами якої був складений Акт перевірки №4337/07-024/34860580 від 16.09.2010 року.

За результатами перевірки уточнюючого розрахунку від 02.09.2010 року №56460, наданого ТОВ “Петріот Ейр” по декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року, встановлено порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України №2181-ІІІ, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закон України №168/97-ВР, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування за квітень 2008 року на суму 69188,00 грн.

На підставі Акта перевірки №4337/07-024/34860580 від 16.09.2010 року, ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000170700/0 від 29.09.2010 року, відповідно до якого визначено завищення суми бюджетного відшкодування по уточнюючого розрахунку до декларації від 02.09.2010 року за звітний період квітень 2008 року на суму 69188,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно включено суму у розмірі 69188,00 грн. до складу суми, заявленої до бюджетного відшкодування, яка виникла у липні 2007 року, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ “Петріот Ейр” у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2010 року за звітний період квітень 2008 року, додатку №2 та №3 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( далі - Закон України №168-97/ВР), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з податку на додану вартість позивача у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2010 року за звітний період квітень 2008 року, додатку №2 та №3 до податкової декларації з податку на додану вартість, підприємством збільшено суму бюджетного відшкодування на 184816,00 грн.

Відповідно до п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР, не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Відповідно до п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

П.5.11 Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року №166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Наказ №166) передбачено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду)”

Відповідно до п.5.12 Наказу №166, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість)”.

Згідно з п. 5.12.1. Наказу №166 не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи: особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців. Вказані норми кореспондуються з Законом України №168-97/ВР.

Отже, право на бюджетне відшкодування та право на подання до податкових органів додатку №3 до податкової декларації з податку на додану вартість у позивача виникло через 12 календарних місяців від 06.03.2007 року, а саме з дня його реєстрації як платника податку на додану вартість, в останній день повного календарного місяця. При цьому календарним є місяць за календарем, тобто період із першого по останній день кожного місяця календарного року.

Згідно з пп.15.3.1. п.15.3. ст.15 Закону України №2181-ІІІ, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що позивачем було правомірно включено суму у розмірі 69188,00 грн. до складу суми, заявленої до бюджетного відшкодування, яка виникла у липні 2007 року, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ “Петріот Ейр” у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2010 року за звітний період квітень 2008 року, додатку №2 та №3 до податкової декларації з податку на додану вартість.

позивачем було правомірно включено суму у розмірі 69188,00 грн. до складу суми, заявленої до бюджетного відшкодування, яка виникла у липні 2007 року, відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ “Петріот Ейр” у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2010 року за звітний період квітень 2008 року, додатку №2 та №3 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у встановленому порядку не доведено правомірності своїх висновків про порушення позивачем п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України“Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закон України №168/97-ВР Закону України “Про податок на додану вартість”, а отже не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також висновків акту перевірки позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі№2а-12552/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Донець Л.О. Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 14.06.2011 р.