Ухвала суду № 18906058, 08.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р.Справа № 2а-11669/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-11669/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції №0002062340/0 від 17.09.2010 року, за яким відкритому акціонерному товариству Шляхове ремонтно-будівельне управління №33 визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 16494,00грн., в тому числі 10996,00грн. за основним платежем та 5498,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління №33 сплачений судовий збір у сумі 03,40грн.

В апеляційній скарзі відповідач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податок на додану вартість за вересень 2009 року на суму 10996,0грн.. Зазначає, що наявність належно оформлених податкових накладних не є достатньою, безумовною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Харківською обєднаною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства ШРБУ №33 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Східна торгова компанія", за вересень 2009 року (за переліком податкових накладних).

За наслідками перевірки виявлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ ШРБУ №33 завищено суму податкового кредиту на загальну суму 15833грн. за вересень 2009 року. Вказане порушення призвело до завищення від'ємного значення по ПДВ, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 4837,0грн. та заниження суми ПДВ до сплати на 10996,0грн. за вересень 2009р.

На підставі акта про результати перевірки №3350/234/05422384 від 01.09.2010 Харківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002062340/0 від 17.09.2010 (а.с.10), яким визначено податкове зобовязання ВАТ Шляхове ремонтно-будівельне управління №33 з податку на додану вартість в розмірі 16494,00грн., в тому числі: 10996,00грн. - за основним платежем та 5498,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що порушення контрагентами позивача законодавства, у тому числі податкового, не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з установлених судом обставин справи, включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Так, наявною у справі копією складеної ТОВ "Східна торгова компанія" на виконання договору купівлі-продажу №59 від 26.08.2009 податкової накладної від 04.09.2009 №327 підтверджено, що контрагент позивача - ТОВ "Східна торгова компанія" - виконав обовязок по складанню податкової накладної, належно оформивши цю накладну за формою та змістом.

Виконання зобовязань за договором купівлі-продажу №59 від 26.08.2009 підтверджується копіями податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень та виписки з банківського рахунку ВАТ ШРБУ №33

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Встановлено, що отриманий від ТОВ "Східна торгова компанія" за договором №59 від 26.08.2009 бітум дорожній використано для приготування асфальтобетонних сумішей для виконання дорожніх ремонтно-будівельних робіт, про що свідчать копії актів заготовки та переробки матеріалів.

Отже, підтверджено використання ВАТ ШРБУ №33 у господарській діяльності товарів, одержаних від ТОВ "Східна торгова компанія" за договором купівлі-продажу №59 від 26.08.2009.

Колегія суддів знзанчає, що відповідачем не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Таки чином колегія суддів дійшла висновку, що рішення сду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-11669/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 13.06.2011 р.