Ухвала суду № 18905639, 01.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 р.Справа № 2а-1078/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі№2а-1078/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та просило суд постановити рішення, згідно якого скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 08.10.2010 р. №0000260843/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.11 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивач в заперечення на апеляційну скаргу відповідача посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ „Харківська ТЕЦ-5” з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-липень 2010 р. по правовим відносинам з ТОВ „Полтава.

За наслідками перевірки складено акт №3581/43-010/05471230.

Відповідно до акту, перевіркою встановлено порушення ПАТ „Харківська ТЕЦ-5” вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 218 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків; п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 868469,42 грн., в т.ч. за квітень 2010 р. 227853,00 грн., травень 2010 р. 171691,00 грн., червень 2010 р. 94500,00 грн., липень 2010 р. - 374425,42 грн.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000260843/0 від 08.10.2010 р. про визначення суми податкового зобовязання за податком на додану вартість в сумі 494044,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 243339,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновок СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові щодо порушення ПАТ „Харківська ТЕЦ-5” вимог п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та з ТОВ „Полтава” було укладено договір №104 від 06.01.2010 р. на ремонт основного та допоміжного обладнання; договір №274 від 01.04.2010 р. на капітальний ремонт котла ТГМП-344А та парової турбіни Т-250/300-240; договір №332 від 21.05.2010 р. на капітальний ремонт обладнання ХВО (трубопровід зливу освітленої води з освітлювачів №1, 2).

Договори №104 від 06.01.2010 р. та №274 від 01.04.2010 р. були укладені за результатами проведення тендерів, що підтверджується наявними в матеріалах справи оголошеннями про закупівлю від 23.11.2009 р. та від 22.02.2010 р., протоколами оцінки тендерних пропозицій від 23.12.2009 р. та від 24.03.2010 р., акцептами тендерної пропозиції від 24.12.2009 р. та від 24.03.2010 р.

За результатами виконання робіт за договором №332 від 21.05.2010 р. були складені акти виконаних робіт №1-3 за травень-липень 2010 р. та видані податкові накладні з податку на додану вартість №1005.7 від 31.05.2010 р., №1006.8 від 30.06.2010 р., №1007.7 від 30.07.2010 р.

За результатами виконання робіт за договором №274 від 01.04.2010 р. були складені акти виконаних робіт №1-4 за квітень-липень 2010 р. та видані податкові накладні з податку на додану вартість №1004.4 від 30.04.2010 р., №1004.5 від 30.04.2010 р., №1005.6 від 31.05.2010 р., №1005.8 від 31.05.2010 р., №1006.7 від 30.06.2010 р., №1006.9 від 30.06.2010 р., №1007.1 від 14.07.2010 р., №1007.3 від 14.07.2010 р.

За результатами виконання робіт за договором №104 від 06.01.2010 р. були складені акти виконаних робіт квітень-липень 2010 р. та видані податкові накладні з податку на додану вартість №1004.6 від 30.04.2010 р.,№1004.7 від 30.04.2010 р., №1004.8 від 30.04.2010 р., №1005.4 від 31.05.2010 р., №1005.6 від 31.05.2010 р., №1005.5 від 31.05.2010 р., №1005.9 від 31.05.2010 р., №1007.2 від 14.07.2010 р., №1007.8 від 30.07.2010 р., №1007.9 від 30.07.2010 р., №1007.10 від 30.07.2010 р., №1007.11 від 30.07.2010 р.

Зазначені податкові накладні та первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704).

Наслідки виконаних робіт за вищенаведеними договорами були перевірені та зафіксовані в акті №1/2010 перевірки готовності до роботи в осінньо-зимовий період 2010/2011 року від 12.10.2010 р. Вказаний акт був складений за участю головного державного інспектора інспекторської групи по Північній ЕС Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж.

Як вбачається з витягу з книги обліку виданих тимчасових перепусток та листи ТОВ „Полтава” №04/05 від 06.04.2010 р., №04/11 від 14.04.2010 р., №04/14 від 16.04.2010 р., №04/29 від 30.04.2010 р., №05/32 від 28.05.2010 р., №05/08 від 07.05.2010 р., №05/16 від 14.05.2010 р., №05/26 від 21.05.2010 р., №06/29 від 18.06.2010 р., №07/26 від 23.07.2010 р., №08/06 від 06.08.2010 р., №08/16 від 17.08.2010 р., №08/24 від 27.08.2010 р., №08/16 від 17.08.2010 р., №08/24 від 27.08.2010 р., здійснювався допуск працівників ТОВ „Полтава” на територію ПАТ „Харківська ТЕЦ-5” для виконання робіт за відповідними договорами. Пропускний режим спеціалістів ТОВ „Полтава” та їх субпідрядників, фактичне перебування спеціалістів на території ПАТ „Харківська ТЕЦ-5” було досліджено та підтверджено безпосередньо відповідачем про що робиться посилання в акті №1514/23-104/21172426 від 16.12.2010 р.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта про неврахування судом першої інстанції обставинах, викладених в акті №1075/15-513/21172426 від 30.08.2010 р., складеному Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією в Харківській області за наслідками перевірки ТОВ "Полтава, а саме, що у ТОВ „Полтава” відсутні транспортні ресурси, власні або орендовані земельні ділянки, виробничо-складські приміщення, що доводить нереальність задекларованих платником операцій. Зазначене, на думку апелянта, свідчить про те, що заявлені ТОВ „Полтава” операції не мали спрямованості на результат, вчинялись без мети настання реальних наслідків та з метою отримання податкової вигоди.

Оскільки, як вбачається з того ж акту , Дергачівською МДПІ підчас проведення перевірки ТОВ „Полтава” не досліджувались фінансові-господарські відносини між ТОВ „Полтава” та ПАТ „Харківська ТЕЦ-5” протягом квітня-червня 2010 р. Вказані відносини не досліджувались і безпосередньо відповідачем підчас проведення перевірки ПАТ „Харківська ТЕЦ-5”.

Відповідачем під час проведення перевірки позивача не досліджувались обставини наявності укладених договорів між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5” та ТОВ „Полтава”, виконання робіт за вказаними договорами та невстановлений причинний звязок між відсутністю у ТОВ „Полтава” транспортних ресурсів, власних або орендованих земельних ділянок, виробничо-складських приміщень та неможливістю виконання робіт за договорами між ТОВ „Полтава” та ПАТ „Харківська ТЕЦ-5”.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань податкового органу на порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість протягом квітня-червня 2010 р. у відносинах з ТОВ „Полтава” в розмірі 494044,00 грн., в т.ч. за квітень 2010 р. 227853,00 грн., травень 2010 р. 171691,00 грн., червень 2010 р. 94500,00 грн.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі№2а-1078/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 07.06.2011 р