Ухвала суду № 18905536, 31.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р.Справа № 2а-12805/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011р. по справі№2а-12805/10/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 02 вересня 2010 року №0002531720/0, від 02 вересня 2010 року № 0002541720/0, від 02 вересня 2010 року № 0002551720/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 02 вересня 2010 року №0002531720/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій всього в розмірі 3963,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 02 вересня 2010 року № 0002541720/0 в частині визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 958,44 грн.В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_3), за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 2076/172/НОМЕР_3 від 18.08.2010 року.(а.с 20-25)

Відповідно до висновків акту № 2076/172/НОМЕР_3 від 18.08.2010 року були встановлені наступні порушення:

- пп. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., а саме: встановлено факт завищення податкового кредиту на 2642,00 грн., в т.ч. за жовтень 2008р. - на суму 830,00 грн., за листопад 2008р. - на суму 444,00 грн., за грудень 2008р. - на суму 91,00 грн., за січень 2009р. - на суму 621,00 грн., за березень 2009р. - на суму 136,00 грн., за квітень 2009р. - на суму 520,00грн;

- п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992 року, а саме: встановлено факт заниження об'єкту оподаткування за 4 квартал 2008 року, 2009 рік та донараховано податку на доходи від підприємницької діяльності у сумі 3250,09 грн.;

- ст.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”№727/98 від 03.07.98р. та донараховано єдиного податку у сумі.З00,00 грн.;

На підставі акту № 2076/172/НОМЕР_3 від 18.08.2010 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова було винесені податкові повідомлення рішення від 02 вересня 2010 року за №0002531720/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій всього в розмірі 3963,00 грн. (а.с. 46), за № 0002541720/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб всього в розмірі 3250,09 грн.(а.с. 47), № 0002551720/0, яким визначено суму податкового зобовязання з єдиного податку в розмірі 300,00 грн.(а.с. 48).

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав докази протиправного застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З акту перевірки вбачається та підтверджується довідкою представника позивача (а.с. 183), що ФОП ОСОБА_1 застосовувала наступні системи оподаткування протягом перевіреного періоду: у 2008 році спрощена система оподаткування (єдиний податок), платник ПДВ; 2009 рік загальна система оподаткування, платник ПДВ; 1-й квартал 2010 року спрощена система оподаткування (єдиний податок).

Щодо податкового повідомлення рішення від 02 вересня 2010 року за №0002531720/0 з податку на додану вартість колегією суддів встановлено, що підставою для його прийняття слугував висновок відповідача про неможливість включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виписаним у минулих податкових періодах, а також непідтвердження звязку понесених витрат на придбання компютера та запчастин для автомобіля з господарською діяльністю позивача.

За результатами дослідження порядку та підстав віднесення ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за жовтень 2008р. сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних в інших податкових періодах, за які вже проведено виїзну планову перевірку, на загальну суму ПДВ 717,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

З реєстру отриманих та виданих податкових накладних ФОП ОСОБА_1 вбачається, що у жовтні 2010 року позивачем були отримані податкові накладні: - № 341 від 11.08.2008 р. на загальну суму 3471,00 грн., в т.ч. ПДВ 578,60 грн., постачальник ТОВ НВП “Герман”, ІН 337005508302, м. Запоріжжя, вул. Дмитрова, 44 (а.с.100); - № 327 від 24.09.2008р. на загальну суму 830,40 грн., в т.ч. ПДВ 138,40 грн., постачальник ТОВ “Ейот УА”, ІН 356250226599, м. Запоріжжя, вул. Дмитрова, 44.(а.с.73,101)

Будь-яких порушень порядку їх виписки та заповнення під час дослідження в судовому засіданні, а також в акті перевірки не встановлено, що не заперечується представником відповідача.

З декларацій з ПДВ за серпень, вересень 2008 року та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за зазначені періоди (а.с.49-66) встановлено, що перелічені вище податкові накладні не були включені позивачем до складу податкового кредиту протягом серпня, вересня 2008 року.

Спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, були врегульовані Законом України “Про податок на додану вартість”, що діяв протягом 2008-2010 років.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року, до складу податкового кредиту по якій, зокрема, включено суму ПДВ в розмірі 717,00 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ НВП “Герман”, ТОВ “Ейот УА”(а.с.67-72).

Відповідно до п.п. 1.6, 1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”;

- настання першої з подій, з якими Закон повязує право платника податку на податковий кредит.

Таким чином, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Закон України “Про податок на додану вартість” не містить заборони на включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач не отримавши від постачальника податкові накладні, не звернулась на підставі п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” до нього із вимогою про їх надання, та не надавала до податкового органу заяв про відмову з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абз. 1,2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

З пояснень представника позивача вбачається, що постачальники позивача - ТОВ НВП “Герман”,ТОВ “Ейот УА”, які надали з запізненням податкові накладні, не відмовляли ФОП ОСОБА_1 у їх наданні, податкові накладні були отримані позивачем з запізненням у звязку з обміном податковими накладними з постачальниками поштою. Отже, підстав для звернення зі скаргами на контрагентів - постачальників до податкового органу у позивача не виникало.

Крім того, звернення зі скаргою на постачальника, який відмовився видати податкову накладну, або при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної визначено законом саме як право отримувача товарів (робіт, послуг).

Отже, колегія суддів зазначає, що податкові накладні, податковий кредит по яких є предметом спору, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, встановленим для податкових накладних.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З огляду на зазначене, позивач мав право протягом зазначеного строку включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, виписаними у минулих податкових періодах. Факт охоплення господарської діяльності позивача за період серпень-вересень 2008 року іншою перевіркою не позбавляє ФОП ОСОБА_1 права на формування податкового кредиту, оскільки зазначених обмежень або умов Законом України “Про податок на додану вартість”не встановлено.

Щодо встановлення податковим органом порушення позивачем норм п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що зазначене порушення обгрунтовано тим, що позивачем було віднесено до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виписаних при придбанні компютеру та запасних частин для автомобіля на суму ПДВ 1925,23 гри., в т.ч. за жовтень 2009р. - на суму 112,60 грн., за листопад 2008 р. - на суму 443,62 грн., за грудень 2008 р. - на суму 91,07 грн., за січень 2009 р. - на суму 621,39 грн., за березень 2009 р. - на суму 136,40 грн., за квітень 2009р. - на суму 520,14 грн., по яких не підтверджено їх використання в господарській діяльності. Перелік товарів зазначено в додатку № 2 до акту перевірки № 2076/172/НОМЕР_3 від 18.08.2010 року.(а.с.37,45)

Позивач у своїй господарській діяльності використовує автомобіль LOGAN”, 2005 року випуску, державний НОМЕР_1, про що зазначено в п. 1.8 Акту перевірки, та транспортує товар, що закуповується для подальшої реалізації і товар, що доставляється кінцевим покупцям власними силами на зазначеному автомобілі.

Позивачем у 2009 році придбавалися запасні частини та мастильні матеріали у Приватного підприємства фірми “Владислав”(код за ЄДРПОУ 20215412, місцезнаходження: 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд 184), за накладною № 1567хс від 29.10.2008 р. на суму 503,31 грн. (ПДВ 100,66 грн.), за накладною № 1577хс від 31.10.2008 р. на суму 59,67,01 грн. (ПДВ 11,94 грн.), за накладною № 1591хс від 05.11.2008 р. на суму 383,62 грн. (ПДВ 76,73грн.), за накладною № 1659хс від 19.11.2008 р. на суму 1487,35 грн. (ПДВ 297,47грн.),за накладною № 1684хс від 24.11.2008 р. на суму 347,15 грн. (ПДВ 69,43 грн.), за накладною № 1851хс від 24.12.2008 р. на суму 455,35 грн. (ПДВ 91,07 грн.), за накладною № 221хс від 10.03.2009 р. на суму 682,01 грн. (ПДВ 136,40 грн.), за накладною № 221хс від 10.03.2009 р. на суму 682,01 грн. (ПДВ 136,40 грн.), за накладною № 266хс від 19.03.2009 р. на суму 1443,00 грн. (ПДВ 288,60 грн.) та накладною № 352хс від 13.04.2009 р. на суму 1157,69 грн. (ПДВ 231,54 грн.). (а.с.88,91-95,97-99).

Операції з придбання вказаного товару оформлені також податковими накладними: №12992/02 від 29.10.2008 року, № 13083/02 від 31.10.2008 року, № 13252/02 від 05.11.2008 року, № 13821/02 від 19.11.2008 року, № 13987/02 від 24.11.2008 року, № 15317/02 від 24.12.2008 року, № 2332/02 від 10.03.2009 р., № 2805/02 від 19.03.2009 р. ,№ 3913/02 від 13.04.2009 р. на суму 1157,69 грн. (без ПДВ) відповідно.(а.с.102-112)

Зазначений товар був оплачений позивачем, про що свідчать банківські виписки про рух коштів за банківським рахунком Позивача. (а.с.113-116,118-119,121-123).

Отже, операції з придбання вказаних вище товарів містять їх документальне підтвердження первинними документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і місять усі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавством України для первинних документів.

З актів здачі-приймання робіт (надання послуг), що були укладені між замовником ФОП ОСОБА_1 та виконавцем ФОП ОСОБА_2 (а.с. 169 171,173,175,177,179,181), вбачається, що зазначені запасні частини та мастильні матеріалі були використані для ремонту та обслуговування автомобілю LOGAN”, 2005 року випуску, державний НОМЕР_1, що використовується позивачем у власній господарській діяльності.

Роботи щодо сервісного обслуговування автомобілю CIA LOGAN”, 2005 року випуску, державний НОМЕР_1, були оплачені позивачем про що свідчать копії товарних чеків № 77,87, 5, 37,69, 88,132 (а.с.170, 172, 174, 176, 178, 180,182)

У зв'язку викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача, повязані з обслуговуванням зазначеного автомобілю, є витратами, що повязані зі здійсненням його підприємницької (господарської) діяльності.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено право на включення до податкового кредиту звітного періоду сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що формування позивачем податкового кредиту по придбаним запчастинам та мастильним матеріалам через підтвердження звязку витрат, понесених на придбання таких запасних частин та мастильних матеріалів, з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1, є правомірним.

Крім того 06 лютого 2008 року між позивачем і ПАТ КБ “Приватбанк” був укладений договір банківського рахунка № UA0DHZ (а.с.126-128). Як вбачається з пунктів 2.2., 2.5. вказаного договору банківського рахунку, мінімальними вимогами до забезпечення робочого місця клієнта є конфігурація електронно-обчислювальної машини Pentium II та модем.

21.01.2009 р. за видатковою накладною № УВ-0000001 (а.с.96) позивачем у ТОВ “КОРПОРАЦІЯ “УКРВІКНА”(код за ЄДРПОУ 55261982, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61) було здійснено придбання комп'ютеру Pentium II з комплектацією та модему Huawea ЕТ8 1201 на суму 5106,96 грн. (ПДВ 621.39), які відповідають вказаним вимогам та який забезпечив можливість впровадження системи електронних платежів “клієнт-банк”на підставі раніше укладеного договору з банком. Зпояснень представника позивача вбачається, що вказана комп'ютерна техніка використовується позивачем також і при здачі податкової та іншої фінансової звітності в електронній формі, у тому числі податковому органу, а також при проведенні переговорів з постачальниками та покупцями продукції, ведення електронного документообігу.

Операція з придбання цього товару оформлена податковою накладною № 1 від 21.01.2009 р. на суму 3106,96 грн. (ПДВ 3728.35). (а.с. 108). Зазначений товар був повністю оплачений позивачем, про що свідчить банківська виписка про рух коштів за банківським рахунком позивача. (а.с.124)

Отже, операція з придбання вказаного вище товару містить її документальне підтвердження первинними документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і місять усі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавством України для первинних документів, а витрати позивача на придбання компютеру та модему, є витратами, що повязані зі здійсненням його підприємницької (господарської) діяльності.

Таким чином матеріалами справи підтверджено використання в господарській діяльності позивача товарно-матеріальних цінностей (запасних частин та мастильних матеріалів, комп'ютерної техніки), які зазначені в додатку № 2 акта перевірки, а отже позивач мав право на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним на придбання зазначених товарно-матеріальних цінностей на суму 1925,23 гри., в т.ч. за жовтень 2009р. на суму -112,60 грн., за листопад 2008 р. на суму 443,62 грн., за грудень 2008 р. на суму -91,07 грн., за січень 2009 р. на суму - 621,39 грн., за березень 2009 р. на суму - 136,40 грн., за квітень 2009р. на суму - 520,14 грн.

Отже, висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та про те, що ФО-П ОСОБА_1 до складу валових витрат у 2009 році включено вартість придбаних товарів, які не пов'язані з веденням господарської діяльності (додаток 2) на загальну суму 6389,65 грн. (без ПДВ), є протиправними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011р. по справі№2а-12805/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.11р.