Ухвала суду № 18905444, 20.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 р.Справа № 2а-6025/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Комфорт" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановила:

У травні 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Комфорт" (далі ТОВ "Євро-Комфорт") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, яким просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова (далі ДПІ у Московському районі м. Харкова) від 30.04.2010 року №0000181800/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток всього 25.237,50 грн., у тому числі за основним платежем 16.825 грн. та 8.412,50 грн. штрафні санкції та №00001718/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього 20.190 грн., у тому числі за основним платежем 13.460 грн. та 6.730 грн. штрафні санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ДПІ в м. Суми в апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Московському районі м. Харкова задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року виходячи з приписів ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Комфорт" (код ЄДРПОУ 34471202) з питань взаємовідносин з ПП "Каф-Буд" (код ЄДРПОУ 34630421) за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено акт від 20.04.2010 року № 2024/18/34471202.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.04.2010 року №0000181800/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток всього 25.237,50 грн., у тому числі за основним платежем 16.825 грн. та 8.412,50 грн. штрафні санкції та №00001718/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього 20.190 грн., у тому числі за основним платежем 13.460 грн. та 6.730 грн. штрафні санкції.

Фактично підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень став висновок податкового органу про нікчемність правочинів укладених між ТОВ "Євро-Комфорт" та ПП "Каф-Буд".

Відповідно до ст. 3 Закону України N 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств", (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1. ст. 5 цього Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1. ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пункту 7.7.1. ст. 7 Закону України N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Пунктом 7.4.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. Згідно п. 7.4.5. ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (робіт), не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлені вимоги до податкової накладної, яка має містити окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.7.2.6. Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Євро-Комфорт" укладено договір відповідального зберігання № б/н. 05.09.2007 року з ПП "Каф-Буд", згідно з яким ТОВ "Євро-Комфорт" (депонент) передало ПП "Каф-Буд" (охоронець) на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності вартістю 43380,04 грн., а 26.09.2007 року ТМЦ були повернуті "Охоронцем" "Депоненту". Вартість робіт визначена сторонами у розмірі 13500,00 грн., у тому числі ПДВ 2.250,00 грн.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до статті 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Розрахунки між субєктами господарювання здійснені у безготівковій формі. ТОВ "Євро-Комфорт" сплачено на користь ПП "Каф-Буд" грошові кошти у розмірі 13.500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 26.09.2007 р. № 256.

Згідно акту виконання послуг (робіт) б/н від 26.09.2007 року до договору відповідального зберігання № б/н. 05.09.2007 року, послуги виконані у повному обсязі та відповідають умовам договору, загальна вартість яких становить 13500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2250,00 грн.). ПП "Каф-Буд" виписано позивачу податкову накладну № 926 від 26.09.2007 р. на суму 2250,00 грн.

Вказані договір відповідального зберігання, акт виконання послуг (робіт) та податкова накладна від ПП "Каф-Буд" підписані директором ОСОБА_1 та завірені печаткою підприємства.

Також встановлено, що ТОВ "Євро-Комфорт" (замовник) укладено договір підряду № 30/11-07СубП від 22.11.2007 року з ПП "Каф-Буд"(підрядник) на виконання робіт з підготовки до монтажу та наладки систем кондиціювання.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Розрахунки між субєктами господарювання здійснені у безготівковій формі. ТОВ "Євро-Комфорт" сплачено на користь ПП "Каф-Буд" грошові кошти у розмірі 67260,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 03.12.2007 р., 25.12.2007 р., 17.01.2008 р., 14.02.2008 р.

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт б/н від 30.11.2007 року до договору підряду № 30/11-07СубП від 22.11.2007 року, роботи виконані у повному обсязі та відповідають умовам договору, загальна вартість яких становить 39060,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6510,00 грн.). ПП "Каф-Буд" виписано на адресу позивача податкові накладні № 1130 від 30.11.2007 р. на суму 4700,00 грн. та № 1231 від 31.12.2007 р. на суму 6510,00 грн. Вказані договір підряду, акт виконаних підрядних робіт та податкова накладна від ПП "Каф-Буд" підписані директором ОСОБА_1 та завірені печаткою підприємства.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані до матеріалів справи - договір відповідального зберігання № б/н від 05.09.2007 року, акт виконання послуг (робіт) від 26.09.2007 року, договір підряду № 30/11-07СубП від 22.11.2007 року, акт прийняття виконаних підрядних робіт від 30.11.2007 р. за листопад 2007 року, акт прийняття виконаних підрядних робіт від 31.12.2007 р. за грудень 2007 року, податкові накладні № 926 від 26.09.2007 року, № 1130 від 30.11.2007 р. та № 1231 від 31.12.2007 р. відповідають вимогам встановлених законом для первинних документів.

Колегія суддів не бере до уваги висновки відповідача, щодо недійсності первинних бухгалтерських документів та податкових накладних підписаних від імені директора ПП "Каф-Буд" ОСОБА_1, які підтверджують укладання та виконання правочинів.

Як вбачається з наданих відповідачем пояснень ОСОБА_1, постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2009 р., ОСОБА_1, працюючи директором ПП "Каф-Буд", будучи особою відповідальною за фінансово-господарську діяльність підприємства, разом з невстановленою у ході досудового слідства особою, 04.03.2008 року склав та підписав від імені підрядника та завірив печаткою завідомо недостовірні документи. Однак, як було встановлено судом, господарські відносини між ПП "Каф-Буд" та позивачем мале місце протягом вересня-грудня 2007 року, тобто до 04.03.2008 року.

Заперечуючи проти позову відповідач не надав суду доказів, що договір відповідального зберігання № б/н від 05.09.2007 року, акт виконання послуг (робіт) від 26.09.2007 року, договір підряду № 30/11-07СубП від 22.11.2007 року, акт прийняття виконаних підрядних робіт від 30.11.2007 р. за листопад 2007 року, акт прийняття виконаних підрядних робіт від 31.12.2007 р. за грудень 2007 року, податкові накладні № 926 від 26.09.2007 року, № 1130 від 30.11.2007 р. та № 1231 від 31.12.2007 р. підписані не ОСОБА_1, а іншою особою.

На момент складання податкових накладних ТОВ "Євро-Комфорт" та ПП "Каф-Буд" були зареєстровані в якості платників ПДВ.

На момент укладення угод та виконання, позивач та його контрагент були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Ні в акті перевірки, ні при розгляді справи відповідачем не надано доказів, які б вказували на невідповідність угод ТОВ "Євро-Комфорт" актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А тому, оскільки відповідач в ході розгляду справи в суді не довів обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду про задоволення позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.