Постанова № 18904900, 27.10.2011, Оболонський районний суд міста Києва

27.10.2011 Справа № 1-1131/11

Справа № 1-1131/2011р.

П О С Т А Н О В А

27 жовтня 2011 року Оболонський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді Ліщука Т.О.,

при секретарі Сагей Л.І.,

з участю прокурора Гриненко О.О.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві:

попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 та ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що будучи службовими особами, відповідно директором та заступником директора ТОВ «Рубіж», діючи за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими слідством особами, для розкрадання бюджетних коштів використав норму пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої підставою для отримання відшкодування з бюджету сум податкового кредиту є дані податкової декларації за звітний період, здійснивши по вул. В. Хвойки 21 в м. Києві видимість виробництва ПТК «Мехпрочність»та документальне оформлення мнимих угод про нібито вчинені фінансово-господарські операції з реалізації ТОВ «НВК Маяк»в адресу ТОВ «Рубіж»ПТК «Мехпрочність», подальшого їх експорту ТОВ «Рубіж»за межі митної території України за «нульовою» ставкою податку на додану вартість, отримання «оплати»по здійсненним експортним операціям від нерезидента та перед постачальником, отримали можливість відобразити в податковій декларації з податку на додану вартість та розрахунку експортного відшкодування ТОВ «Рубіж»за січень 2004 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 1000000 грн.

Підписані заступником директора ТОВ «Рубіж»ОСОБА_2 податкова декларація з податку на додану вартість та розрахунок експортного відшкодування ТОВ «Рубіж»за січень 2004 року, 20.02.2004 були подані ним до ДПІ у Оболонському районі м. Києва за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграду 58, де вони зареєстровані за вхідним номером 10337.

Після подачі ТОВ «Рубіж»податкової декларації ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено позапланову податкову перевірку з питань законності заявленого до відшкодування ТОВ «Рубіж»ПДВ в розмірі 1 000 000 грн. За наслідками перевірки складено акт від 26.07.2004 «Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Рубіж»за січень 2004 року, станом на 27.04.2004». Відповідно до висновків акту податкової перевірки, службовими особами ТОВ «Рубіж»незаконно завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2004 року в розмірі 1 000 000 грн. На підставі цього, ДПІ у Оболонському районі м. Києва 28.07.2004 прийнято податкове повідомлення-рішення №662350/0/23/503-32107689, яким в картці особового рахунку зменшується сума бюджетного відшкодування на 1 000 000 грн., тобто ТОВ «Рубіж»втратило право на відшкодування цієї суми із державного бюджету.

Усвідомлюючи неможливість отримання бюджетного відшкодування на підставі поданих до ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкової декларації з ПДВ та розрахунку експортного відшкодування ТОВ «Рубіж»за січень 2004 року, ОСОБА_1 розробив новий план розкрадання коштів державного бюджету, вирішивши при цьому ввести в оману судові органи, шляхом надання до суду завідомо неправдивих документів.

ОСОБА_1, наприкінці 2004 року, виїхав за межі України до Російської Федерації. На посаду директора ТОВ «Рубіж»згідно протоколу №10 від 04.10.2004 загальних зборів засновників, ОСОБА_1 призначив свою дружину - ОСОБА_3, яка не була обізнана зі злочинною діяльністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб.

Керуючись усними вказівками свого чоловіка, ОСОБА_3 09.12.2004 звернулася до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва №662350/0/23/503-32107689 від 28.07.2004 та про стягнення з бюджету на користь ТОВ «Рубіж»суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 1 000 000 грн. В обґрунтування свого позову, а також безпосередньо під час його судового розгляду, необізнана зі злочинною діяльністю свого чоловіка, ОСОБА_3 надавала до суду завідомо підроблені документи, які вона отримала від ОСОБА_1 щодо документального оформлення мнимих угод про нібито вчинені фінансово-господарські операції з реалізації ТОВ «НВК Маяк»в адресу ТОВ «Рубіж»ПТК «Мехпрочність», подальшого їх експорту ТОВ «Рубіж»за межі митної території України за «нульовою»ставкою податку на додану вартість.

Вказані документи хоч і містили завідомо неправдиві данні про здійснення господарських операцій, які фактично не відбувалися (придбання, передачу на комісію та подальший експорт ТОВ «Рубіж» одного комплекту ПТК «Мехпрочність»), однак зовні були складені відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказане за планом ОСОБА_1 мало ввести в оману судові органи щодо його намірів здійснити розкрадання коштів державного бюджету, замаскувавши їх під здійснення звичайної експортної операції.

Оскільки Господарський суд м. Києва був позбавлений можливості дослідити докази, здобуті під час досудового слідства по даній кримінальній справі, подані ОСОБА_3 завідомо неправдиві для ОСОБА_1 документи, були прийняті судом як належні докази, на підставі яких суд постановив рішення іменем України.

Так, 10.03.2005 Господарським судом м. Києва повністю задоволено позов ТОВ «Рубіж», визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №662350/0/23/503/32107689 від 28.07.2004 та задоволена вимога про стягнення на користь ТОВ «Рубіж» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 1 000 000 грн. з Державного бюджету України.

Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 26.12.2006 залишив в силі рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2005, внаслідок чого воно набуло законної сили.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 05.06.2007 касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва залишено без задоволення, а рішення Київських господарського і апеляційного господарського суду - без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 15.08.2007 ДПІ у Оболонському районі м. Києва відмовлено у відкритті провадження по перегляду рішення Вищого Адміністративного суду України від 5.06.2007 за винятковими обставинами.

На виконання рішення від 10.03.2005, Господарським судом м. Києва 14.02.2007 видано виконавчий лист № 29/9 про примусове виконання рішення про стягнення на користь ТОВ «Рубіж»1 000 000 грн.

01.06.2007 грошові кошти в розмірі 1 000 000 грн. платіжним дорученням №16090 з рахунку Державного казначейства України №31124030820019 перераховані на поточний рахунок ТОВ «Рубіж»№26003012825017, який відкрито в ВАТ «Укрексімбанк».

Таким чином, завершено реалізацію спільного злочинного плану ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб, внаслідок чого грошові кошти в сумі 1 000 000 грн. із державного бюджету були незаконно перераховані на банківський рахунок ТОВ «Рубіж», після чого учасники злочинної групи отримали можливість вільного розпорядження ними.

Під час попереднього розгляду справи прокурор просив призначити справу до розгляду вважаючи, що під час провадження досудового слідства не було допущено таких порушень вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що кримінальну справу необхідно направити на додаткове розслідування, оскільки під час досудового слідства у справі допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Відповідно до ст. 246 КПК України суддя при попередньому розгляді кримінальної справи вправі з власної ініціативи, чи за клопотанням захисника, повернути її на додаткове розслідування лише у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”, питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що будучи службовими особами, відповідно директором та заступником директора ТОВ «Рубіж», діючи за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими слідством особами, для розкрадання бюджетних коштів здійснили по вул. В. Хвойки 21 в м. Києві видимість виробництва ПТК «Мехпрочність»та документальне оформлення мнимих угод про нібито вчинені фінансово-господарські операції з реалізації ТОВ «НВК Маяк»в адресу ТОВ «Рубіж»ПТК «Мехпрочність».

Разом з цим, 13.05.2010 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи службовою особою директором ТОВ «НВК Маяк», діючи за попередньою змовою з директором ТОВ «Стратус»ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами, для розкрадання бюджетних коштів використав норму пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої підставою для отримання відшкодування з бюджету сум податкового кредиту є дані податкової декларації за звітний період, здійснивши по вул. В. Хвойки 21 в м. Києві видимість виробництва ПТК «Мехпрочність»та документальне оформлення мнимих угод про нібито вчинені фінансово-господарські операції з реалізації ТОВ «НВК Маяк»в адресу ТОВ «Стратус»ПТК «Мехпрочність», подальшого їх експорту ТОВ «Стратус»за межі митної території України за «нульовою» ставкою податку на додану вартість, отримання «оплати»по здійсненним експортним операціям від нерезидента та перед постачальником, отримав можливість відобразити в податковій декларації з податку на додану вартість та розрахунку експортного відшкодування ТОВ «Стратус»за лютий 2004 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 50 млн. грн. У рядку 25 декларації «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню», рядку 25.1.3 «на рахунок платника у банку»та рядку 6 розрахунку експортного відшкодування «сума експортного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику через 30 календарних днів з дати подання цього розрахунку»ОСОБА_5, виконуючи відведену йому роль, незаконно визначив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 50 млн. грн.

Підписані директором ТОВ «Стратус»ОСОБА_5 податкова декларація з податку на додану вартість та розрахунок експортного відшкодування ТОВ «Стратус»за лютий 2004 року, 22.03.2004 були подані ним до ДПІ у Печерському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Лескова 2, де вони зареєстровані за вхідними номерами 61947 та 61948 відповідно.

Згідно обвинувачення ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з директором ТОВ «Стратус»ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами, виконав усі дії, які необхідні для заволодіння коштами державного бюджету в сумі 50 млн. грн., однак, реалізувати свій злочинний умисел не зміг з причин, що не залежать від його волі, оскільки спроба незаконного відшкодування податку на додану вартість з бюджету була попереджена співробітниками Державної податкової служби України.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 09 червня 2010 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 повернуто прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_5 кримінальна справа стосовно якого по аналогічному обвинуваченню з 2009 року перебувала в провадженні Печерського районного суду міста Києва.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2010 року кримінальна справа відносно ОСОБА_5 також повернута прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.

16 липня 2010 року постановою Оболонського районного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.

18 квітня 2011 року постановою Оболонського районного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 червня 2011 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.13 Постанови від 11.02.2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», вказівки суду є обовязковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених у постанові про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними, що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, яка надійшла до суду після проведення додаткового розслідування, зазначені у постановах Оболонського районного суду міста Києва від 16 липня 2010 року та від 18 квітня 2011 року, залишених без змін ухвалами Апеляційного суду міста Києва, вказівки суду не виконані, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Згідно ст. 26 КПК України, у одному провадженні можуть бути об'єднані справи по обвинуваченню декількох осіб співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів. Виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, окремий розгляд вказаних справ негативно відібється на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи.

Слідчим під час досудового слідства, а прокурором при направлені справи до суду не вжито жодних заходів щодо її обєднання з кримінальною справою за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чи ініціювання визначення підсудності обох справ за одним і тим же судом, що є істотним порушенням вимог ст. 22 КПК України, щодо обовязку слідчого та прокурора вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Усунути зазначені істотні порушення вимог ст.ст. 26, 22 КПК України під час судового розгляду справи неможливо, оскільки кримінальні справи по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в провадженні Оболонського районного суду міста Києва не перебувають.

За встановлених обставин, оскільки під час досудового слідства у справі допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, кримінальну справу необхідно направити на додаткове розслідування.

Під час додаткового розслідування необхідно виконати вимоги КПК України щодо обєднання в одне провадження справи по обвинуваченню декількох осіб співучасників вчинення злочину, визначитися щодо підсудності справи за одним судом та у разі необхідності виконати інші слідчі дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. 246 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 та ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, повернути прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: Т.О.Ліщук