Постанова № 18904402, 26.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2011 року 13:35 № 2а-9407/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 06.07.2011р. № 3519/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до Державного комунального підприємства Кінотеатру «Краків»

про стягнення податкової заборгованості у розмірі 232000, 98 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26 вересня 2011 року) до ДКП Кінотеатру «Краків»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 232000, 98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість з земельного податку у розмірі 232000, 98 грн., що призвело до ненадходження цих коштів до Державного бюджету України.

У судовому засіданні 26 вересня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання 01 серпня 2011 року та 15 серпня 2011 року не зявлявся, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання, письмових заперечень чи будь-яких заяв, клопотань від нього до суду не надходило, а тому суд на підставі ст. 71, ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 17 лютого 2010 року № 14375/14/29-06028 ДКП Кінотеатр «Краків»перебуває на обліку на як платник податків.

30 січня 2009 року ДКП Кінотеатр «Краків»подало до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік (вх. № 3370), в якому була визначена сума податку у загальному розмірі 79707, 71 грн. за 2009 рік (за січень 2009 року 6642, 30 грн., з лютого по грудень 2009 року щомісячно по 6642, 31 грн.) задекларована платником податків самостійно.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва були проведені перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету ДКП Кінотеатру «Краків», за результатами яких було складено акти від 26 лютого 2010 року № 1344-15/14294057 та від 12 жовтня 2010 року № 7745-15/14294057.

В актах перевірки було встановлено порушення ч. 1 р. 6 ст. 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. із змінами та доповненнями та підпункту 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушенні строків подання до установ банків платіжних доручень.

Копії вищевказаних актів перевірки були направлені на адресу ДКП Кінотеатру «Краків» рекомендованими листами з повідомленням про вручення, однак листи повернувся не врученим у звязку з вибуттям підприємства.

На підставі вищевказаних актів перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києві винесла податкові повідомлення-рішення № 0004631540/0 від 15 березня 2010 року, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала суму штрафу в розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобовязання з податку за землю в розмірі 33630, 11 грн. та № 0020801540/0 від 20 жовтня 2010 року, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала суму штрафу в розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобовязання з податку за землю в розмірі 56184, 11 грн.

Зазначені податкові повідомлення рішення були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення з дотриманням вимог, однак листи повернувся не врученим у звязку з вибуттям підприємства та вказані податкові повідомлення рішення були розміщені на дошці податкових оголошень, про що податковим органом було складено акти № 545 від 26 квітня 2010 року та № 2197 від 19 листопада 2010 року.

В силу п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251 ХІІ (який діяв на момент спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів) відноситься плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181 ІІІ (далі Закон № 2181 ІІІ).

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону № 2181 ІІІ під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт «а»підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 ІІІ).

Податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абзац перший п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 ІІІ).

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (абзац другий п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 ІІІ).

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 ІІІ передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535 ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі Закон № 2535 ХІІ), який визначав розмір та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Частиною першою ст. 17 Закону № 2535 ХІІ передбачено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 ІІІ встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу підпункту 17.17 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 ІІІ).

Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 ІІІ передбачено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 вищезгаданого Закону у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Абзацом третім підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищезгаданого Закону у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вищезгаданого Закону передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону).

За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 ІІІ та п. 4.6, п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 року за № 567/5758, (який діяв на момент направлення податкових повідомлень - рішень), зазначені податкові повідомлення рішення вважаються врученими відповідачу датами складення податковим органом відповідних актів.

Доказів оскарження податкових повідомлень рішень № 0004631540/0 від 15 березня 2010 року та № 0020801540/0 від 20 жовтня 2010 року в судовому або адміністративному порядку суду не надано.

Податковим боргом в розумінні вищезгаданого Закону визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 ІІІ).

Таким чином, сума податкового зобовязання з земельного податку, визначена в податковому розрахунку земельного податку (6642, 31 грн.) та в зазначених вище податкових повідомленнях рішеннях (33630, 11 грн. та 56184, 11 грн.) є узгодженою сумою податкового зобовязання, яка не була сплачена відповідачем у встановлені строки, і визнається податковим боргом.

З матеріалів справи вбачається та в ході судового розгляду було встановлено, що відповідачу виставлялись перша та друга податкові вимоги № 1/212 від 12.12.2001р. та № 2/164 від 04.02.2002р. до моменту виникнення суми податкового боргу, заявленій позивачем в даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи на суму податкового боргу з земельного податку відповідачу податковим органом була нарахована пеня в розмірі 224883, 43 грн. відповідно до ст. 16 Закону № 2181 ІІІ, яка в силу п. 1.3 ст. 1 цього Закону також визнається сумою податкового боргу (недоїмкою).

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході судового засідання, 22 серпня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі було прийнято Рішення № 813 про списання з ДКП Кінотеатру «Краків»безнадійного податкового боргу (пені) у розмірі 89338, 98 грн. у звязку з чим позивачем були зменшені позовні вимоги на вказану суму.

На день розгляду справи сума податкового боргу відповідача з земельного податку складає 232000, 98 грн., що підтверджується даними зворотнього боку облікової картки відповідача з земельного податку станом на 22 вересня 2011 року.

На день розгляду справи суду не надано доказів погашення суми податкового боргу в заявленій сумі.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

В силу ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року № 2857-VI податки і збори (обовязкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобовязань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обовязковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку в розмірі 232000, 98 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства Кінотеатру «Краків»(місцезнаходження: 021541, м. Київ, вул. Русанівська Набережна, 12, ідентифікаційний код 14294057) до Державного бюджету України суму податкового боргу з земельного податку в розмірі 232000 (двісті тридцять дві тисячі) грн. 98 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 03 жовтня 2011 року.