Рішення № 18901514, 05.08.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-1086/2011 Головуючий у 1 інстанції Шатілова Л.Г.

Категорія 53 Доповідач Баркова Л.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м у к р а ї н и

5 серпня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Ткаченко Т.Б., Сорока Г.П.

при секретарі : Кузнецові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж», Маріупольського спеціалізованого управління «Електромонтаж-449» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 25 березня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

21 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Зазначав, що в період з 19.11.2007 року до 07 грудня 2009 року працював у відповідача начальником виробничого технічного відділу, був звільнений з роботи за власним бажанням. В період роботи з квітня 2009 року до грудня 2009 року йому систематично не виплачувалась заробітна плата, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 18039 грн.99 коп., яку він на час звернення до суду не отримав та звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу.

Оскільки його середньомісячний заробіток складав 2619 грн.38 коп., то за період затримки розрахунку, з 08.12.2009 року до 20.12.2010 року, що складає 378 днів календарних днів, просив стягнути на його користь середній заробіток в розмірі 32568 грн.48 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку із порушенням термінів її виплати в період з травня 2009 року до листопада 2010 року в розмірі 2286 грн.64 коп., а також понесені витрати на правову допомогу 250 грн.

Рішенням (заочним) Жовтневого районного суду від 25 березня 2011 року ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог про стягнення компенсації за затримку сплати заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відмовлено у зв»язку із спливом строку позовної давності.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог на час розгляду справи. Посилається на те, що суд неповно зясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального і процесуального права.

У відповідності з положеннями ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності представника відповідача представника відповідача Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж», який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача, його представника, адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку із порушенням строків її виплати в період травня 2009 року - листопада 2009 року в розмірі 2286 гривень 64 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку в період з 08.12.2010 року до 04.08.2011 року в розмірі 39648 гривень 00 коп., представника Маріупольського спеціалізованого управління «Електромонтаж-449» ОСОБА_4, яка просила скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений статтею 233 КЗпП України, і оскільки він не просив поновити його, є підстави для відмови у позові відповідно до положень статті 267 ЦК України.

Проте такий висновок суду не може бути визнаний правильним.

Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ч.1,2 ст.233 КЗпП України / в редакції від 11липня 2001 року/ працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у разі порушення законодавства про оплату праці з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі статтями 47, 116 КЗ пП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до роз»яснень, викладених в ч.5 п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», не проведення розрахунку з працівником в день звільнення, або якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Відповідно до положень ч.1 ст.117 КЗпП України, яка передбачає відповідальність власника за затримку розрахунку під час звільнення, слід дійти висновку, що підставою такої відповідальності є, по-перше, факт порушення власником строків розрахунку під час звільнення та, по-друге, вина власника.

Як вбачається зі справи, позивач з 19 листопада 2007 року до 7 грудня 2009 року працював начальником виробничого технічного відділу СУ-449 Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж», був звільнений за ст.38 КЗпП України.

Відповідно до довідки №335 від 24 листопада 2010 року, виданої за підписами начальника СУ-449 та головного бухгалтера сума заборгованості підприємства із виплати заробітної плати перед ОСОБА_1 складає 18039 грн.99 коп. і цей розмір позивачем не оспорюється.

За судовим наказом, виданого 24 грудня 2010 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя з АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» на користь позивача суму заборгованості стягнуто в повному розмірі. На виконання цього судового наказу 12 травня 2011 року Державною виконавчою службою Калінінського району міста Донецьку відкрито виконавче провадження.

Представник відповідача ОСОБА_4 та свідок - бухгалтер МСУ «Електромонтаж-449» ОСОБА_6 не заперечували, що на час розгляду справи як в суді першої інстанції так і апеляційному суді, заборгованість за судовим наказом позивачеві не сплачувалась за відсутності коштів на рахунку підприємства.

Отже, оскільки на час звернення до суду з даним позовом судове рішення (наказ) про стягнення заборгованості по заробітній платі було відсутнє, розрахунку при звільненні позивача відповідачем не проведено, хоча борг останнім визнається, позивач не пропустив тримісячного строку звернення до суду і суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.

З урахуванням наведеного, виходячи із положень наведеного закону, ст.309 ЦПК України та приймаючи до уваги, що вина відповідача в невиплаті позивачеві заробітної плати останнім не спростована, оскаржуване рішення суду у зв»язку із неправильним застосуванням матеріального закону підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 2,3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку слід враховувати середній заробіток за останні два місяці, що передували звільненню.

Відповідно до розрахунку, наданого представником відповідача апеляційному суду, з урахуванням відпрацьованих позивачем 50 днів у жовтні-листопаді 2009 року, його середньоденна заробітна плата складає 96,00 гривень (4800,20:50).

З визначеним розміром середньоденної заробітної плати - 96,00 гривень погодився в апеляційному суду і позивач, посилаючись на те, що при визначені розміру середньоденної заробітної плати за відсутністю належних бухгалтерських документів, які не було надано відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції, ним було допущено помилку.

Таким чином, за період затримки розрахунку заробітної плати при звільненні до часу розгляду справи в апеляційному суді, що складає 413 днів з 08.12.2009 року до 04.08.2011 року, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача середній заробіток в розмірі 39648 грн.00 коп. (96,00х413)

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оплату праці», постанови кабінету міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати» та проведеного відповідачем розрахунку такої компенсації в період квітня 2009 року - грудня 2009 року станом на 4 серпня 2011 року, її розмір складає 7012 грн.50 коп.

Однак, переглядаючи справу в межах позовних вимог та враховуючи, що позивач і його представник ОСОБА_3 при розгляді справи в апеляційному суді просили стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку із порушенням строків її виплати саме в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати в період травня-листопада 2009 року в розмірі 2286 грн.64 коп.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, у зв»язку із задоволенням позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в розмірі 419грн.34 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи та на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 250 грн.(а.с.11)

З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст.303, 307 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 25 березня 2011 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку заробітної плати в період з 08.12.2010 року до 04.08.2011 року в розмірі тридцять дев»ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 00 коп.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку із порушенням термінів її виплати в період травня 2009 року - листопада 2009 року в розмірі дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень 64 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі двісті п»ятидесяти гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» на розрахунковий рахунок 31411537700004, код бюджетної класифікації 22090100, МФО в ГУ ДКУ Донецької області - 834016, код ОКПО - 34686537, одержувач місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район чотириста дев»ятнадцять гривень 34 коп. судового збору та на розрахунковий рахунок 31213263700004, код бюджетної класифікації 22050002, МФО в ГУ ДКУ Донецької області - 834016, код ОКПО - 34686537, одержувач Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район сто двадцять гривень витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржене протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді