Ухвала суду № 18896037, 04.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 жовтня 2011 року м. КиївК-13064/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 року у справі №А27/125 за позовом Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Облпаливо»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, треті особи: Закрите акціонерне товариство «Облпаливо», Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»в особі Дніпропетровської регіональної філії в особі Дніпропетровського міського управління про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 року, позовні вимоги Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Облпаливо» (далі-ДОКП «Облпаливо», позивач) до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі-ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, відповідач), треті особи: Закрите акціонерне товариство «Облпаливо»(далі-ЗАТ «Облпаливо», третя особа 1), Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»в особі Дніпропетровської регіональної філії в особі Дніпропетровського міського управління (далі-третя особа 2) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0002762302/3 від 12.05.2006.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 14.06.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.09.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 року, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 14, 15, 17 закону України «Про плату за землю».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, правильність юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №769/232/01884544/ДСК від 11.11.2005, складеного за результатами комплексної документальної перевірки щодо дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002 по 30.06.2005, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002762302/3 від 12.05.2006, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання з земельного податку у розмірі 794971,57грн. з яких: 529754,38грн. основний платіж і 265217,19грн. штрафні санкції.

За змістом акту №769/232/01884544/ДСК від 11.11.2005, податковим органом було встановлено порушення позивачем ст.ст.6,13,17 Закону України «Про плату за землю»занижено податок на землю на загальну суму 529754,38грн., в тому числі за: 2003 рік- 264877,19грн., 2004 рік 264877,19грн. Крім того, встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання за квітень, травень, червень 2005 року по декларації по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2005рік №29718 від 08.07.2005.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону «Про плату за землю»(далі-Закон України №2535-ХІІ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У статті 5 цього Закону визначено, зокрема, що обєктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, субєктом власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом статті 15 вказаного Закону обовязок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.

Вищезазначеними нормами чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Судами встановлено, що згідно рішення Дніпропетровської обласної ради №31-2/ХХІV від 14.06.2002 вирішено ліквідувати, як юридичну особу, ДОКП «Облпаливо», затвердити ліквідаційну комісію, передати цілісний майновий комплекс ДОКП «Облпаливо»до статутного фонду ЗАТ «Облпаливо»як частку Дніпропетровської обласної ради, що становить 39%.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що ДОКП «Облпаливо»не є платником земельного податку, оскільки у звязку з його ліквідацією, майно позивача (в тому числі основні засоби нерухомість розташована на земельних ділянках) було передано ЗАТ «Облпаливо».

Проте, судом не було враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємств» юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення та не зясовано коли фактично майно вибуло з користування позивача, що має значення для визначення плати за користування земельною ділянкою, з урахуванням дійсних обсягів землекористування підприємством у 2003 2004 роках.

За таких обставин, оскаржувані рішення суду не відповідають вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, яке призвело до ухвалення судових рішень, що не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, ці рішення підлягають скасуванню.

За змістом статті 48 КАС України адміністративна процесуальна правоздатність визнається за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.07.2011 внесено запис про припинення державної реєстрації Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Облпаливо»(ідентифікаційний код 01884544) у звязку з визнання його банкрутом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі, зокрема ліквідації підприємства, організації, установи, які були стороною у справі.

Статтею 228 цього Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Оскільки невідповідність судового рішення нормам матеріального чи процесуального права виключає його законність, а відтак і визнання цього рішення таким, що втратило законну силу, за наявності факту ліквідації позивача, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з наведених вище підстав із закриттям провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.

Скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 року.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Г.К. Голубєва

________О.В. Карась

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак

Суддя Т.М. Шипуліна