Постанова № 18895959, 18.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2011 р. м. КиївК-36240/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Карася О.В.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 18.10.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал-Снігурівка” на постанову господарського суду Миколаївської області від 15.09.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010

у справі№ 13/155/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Ареал-Снігурівка”

доСнігурівської міжрайонної державної податкової інспекції

Миколаївської області

проскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ареал-Снігурівка” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000602301/0 від 23.10.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 533193 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 15.09.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 постанову господарського суду Миколаївської області від 15.09.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку позивача та складено акт № 532/23-31427847 від 15.10.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 000060230 від 23.10.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 533193 грн.

Перевіркою встановлено, порушення вимог пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, неправомірно включено до бюджетного відшкодування 533193 грн. податку, сплачених не у попередньому податковому періоді, а протягом 12 календарних місяців після реєстрації товариства як платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.5 п 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не має права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Зазначена норма закону містить виключення, а саме - придбання або спорудження (будівництво) основних фондів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що позивачем укладені договори з іншими організаціями стосовно придбання основних фондів (робіт, послуг по реконструкції обєктів нерухомості) та сплачено податок на додану вартість в ціні придбаного товару на загальну суму 533664, 60 грн.

На підставі отриманих від ТОВ „Будпромінвест”, ПП ОСОБА_5, ТОВ „Торговий дім „Ліга Авто”, ВАТ „Рівнесільмаш”, ТОВ „Укравтозапчастина” податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит, який було відображено у поданій загальній декларації з ПДВ.

Оскільки позивач придбав основні фонди (робіт, послуг по реконструкції обєктів нерухомості), тому колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про правомірне включення позивачем сплачених сум податку а додану вартість в ціні оплати витрат на придбання основних фондів до податкового кредиту.

Право платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є придбання основних фондів та фактична оплата такого придбання, яка позивачем здійснена, що не спростовується матеріалами справи, при цьому не впливає на формування податкового кредиту термін його реєстрації, як платника податку на додану вартість.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, викладені оскаржуваних, рішеннях є таким, що суперечать нормам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Таким чином, враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але невірно застосували норми матеріально права, що призвело до постановлення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал-Снігурівка” задовольнити, постанову господарського суду Миколаївської області від 15.09.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 у справі № 2а-3859/09/1770 скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал-Снігурівка” задовольнити, скасувати податкове повідомлення - рішення №0000602301/0 від 23.10.2007.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал-Снігурівка” задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 15.09.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 у справі № 2а-3859/09/1770 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал-Снігурівка” задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області №0000602301/0 від 23.10.2007

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.В. Карась

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна