Постанова № 18895957, 22.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2011 р. м. КиївК-11656/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2009 у справі № 07/4254а Господарського суду Черкаської області

за позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»

до Державної податкової інспекції у Маньківському районі

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Черкаської області від 12.11.2007 позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Маньківському районі про застосування до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»штрафів, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181-ІІІ), за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань із земельного податку від 17.07.2007 № 0001031501/0/213 на суму штрафу 2595,30 грн.; з податку на прибуток від 17.07.2007 № 0001041501/0/215 в частині штрафу в розмірі 60550,00 грн.; та з податку на додану вартість від 30.07.2007 № 0001691501/0/248 на суму штрафу 64281,01 грн.; від 30.07.2007 № 0001701501/0/249 на суму штрафу 11172,68 грн.; від 30.07.2007 № 0001681501/0/250 в частині штрафу в розмірі 80864,87 грн.

В частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2007 № 0001051501/0/214 на суму штрафу 0,60 грн.; від 17.07.2007 № 0001041501/0/215 в частині штрафу в розмірі 2767,96 грн.; від 30.07.2007 № 0001741501/0/245 на суму штрафу 3926,92 грн.; від 30.07.2007 № 0001731501/0/246 на суму штрафу 752,12 грн.; від 30.07.2007 № 0001721501/0/247 на суму штрафу 829,13 грн. (за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань із земельного податку); від 30.07.2007 № 0001681501/0/250 в частині штрафу в розмірі 113677,70 грн. відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із встановленого в судовому процесі факту сплати позивачем узгоджених сум податкових зобовязань із земельного податку та з податку на додану вартість з порушенням граничних строків, встановлених підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, а також з факту накладення ДПІ штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 17.07.2007 № 0001031501/0/213, від 17.07.2007 № 0001041501/0/215 в частині штрафу в розмірі 60550,00 грн., від 30.07.2007 № 0001691501/0/248, від 30.07.2007 № 0001701501/0/249 та від 30.07.2007 № 0001681501/0/250 в частині штрафу в розмірі 80864,87 грн. за межами строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України (ГК).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2009 постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог, в позові відмовлено повністю з підстав порушення позивачем встановлених законом граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, вважаючи, що апеляційний суд порушив норми матеріального права, зокрема, статті 238, 250 ГК.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи щодо строків сплати позивачем узгоджених сум податкових зобовязань (самостійно узгоджених та визначених контролюючим органом) із земельного податку, з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Позивач не оспорює висновок контролюючого органу, що сплата узгоджених сум податкових зобовязань здійснена ним з порушенням граничних строків, встановлених підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

Відповідно до статті 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким випадком, зокрема є штрафні санкції, встановлені статтею 17 Закону № 2181-ІІІ, для застосування яких встановлений строк давності в 1095 календарних днів, передбачений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 цього Закону. Це прямо випливає із норми пункту 17.3 ст. 17 зазначеного Закону, згідно з якою сплата ( стягнення ) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати ( стягнення ) податку та оскарження їх сум.

Дійшовши правильного висновку щодо строків застосування штрафних (фінансових) санкцій, накладених на позивача, суд апеляційної інстанції разом з тим допустив помилку при визначенні початку перебігу строку давності для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2595,30 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.07.2007 № 0001031501/0/213 та в розмірі 60550,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.07.2007 № 0001041501/0/215. Наявними у справі актами про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету від 06.07.2007 № 314/15-00952605 та № 312/15-00952605 відповідно підтверджується, що штраф в розмірі 2595,30 грн. застосовано до позивача за прострочення на 121 календарний день сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 5190,60 грн. (при граничному строку сплати 02.12.2003 фактично сплачено з 02.03.2004 по 31.03.2004), а штраф в розмірі 60550,00 грн. за прострочення на 90 календарних днів сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 121100,00 грн. (при граничному строку 21.05.2003 фактично сплачено 04.08.2003) (а.с. 13-14, 19-20). Оскільки підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, є сплата узгодженої суми податкового зобовязання з порушенням граничних строків, перебіг строку давності для накладення цих санкцій починається з дати, наступної за датою такої сплати. А відтак ДПІ застосувала штрафні ( фінансові ) санкції в зазначених розмірах поза межами строку давності, встановленого підпунктом 15.1.5 пункту 15.1 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ, що є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2007 № 0001031501/0/213 повністю та від 17.07.2007 № 0001041501/0/215 в частині штрафу в розмірі 60550,00 грн.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції про часткове задоволення позову підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство» задовольнити частково, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2009, змінити постанову Господарського суду Черкаської області від 12.11.2007, позов задовольнити частково, скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.07.2007 № 0001031501/0/213 та від 17.07.2007 № 0001041501/0/215 на суму штрафних санкцій в розмірі 60550,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписГ.К.Голубєва

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко