Рішення № 18893587, 27.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

27.10.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів проспект Миру, 20 тел. 77-44-62, 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

”25” жовтня 2011 року справа № 5028/11/119/2011

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг",

вул. Дегтярівська, 21-Г, м. Київ, 04119

Відповідач: Закрите акціонерне товариство науково-виробниче обєднання "Чернігівеліткартопля ",

вул. Я. Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522

Предмет спору: про стягнення штрафу в сумі 224 438,50 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

Представник позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність № 389 від 08.02.2011 р.

Представник відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" подано позов до Закритого акціонерного товариства науково-виробниче обєднання "Чернігівеліткартопля" про стягнення штрафу в розмірі 224438,50 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, представник позивача у позовній заяві посилається, на те, що відповідач, в порушення умов договору фінансового лізингу № 080415-48/ФЛ-Ю-С від 16.04.2008 р. та додаткової угоди від 25.10.2010 р. до вищевказаного договору, своєчасно та в повному обсязі не виконав взяті на себе зобовязання, зокрема, не здійснив страхування предмету лізингу в погодженій з позивачем страховій компанії, в звязку з чим позивачем нараховано та предявлено до стягнення 224438,50 грн. штрафу.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло письмове клопотання про недопущення зловживань та порушення розумних строків розгляду справи, в якому він просить суд в задоволенні ймовірного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду будь-якої іншої справи відмовити; у випадку повторення відповідачем зловживань правом (затягування судового розгляду) вжити заходи відповідно до Рекомендацій ВГСУ від 19.07.2010 р. № 04-06/113; забезпечити розгляд справи по суті та проголошення рішення у розумні (найкоротші) строки; забезпечити фіксацію судового процесу технічними засобами.

Від представників відповідача до початку судового засідання надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю їх явки в судове засідання, оскільки вони будуть перебувати в цей час в інших судових засіданнях у Вищому адміністративному суді України та Печерському районному суді м. Києва. До клопотань долучені копії ухвали ВАСУ від 09.09.2011 р. по справі № К/9991/6197/11 та розписки по справі №2-3763/11.

Крім того, у клопотаннях представники відповідача проти позову заперечують, вважаючи, що доводи викладені в позовній заяві є необґрунтованими та безпідставними.

Представник позивача заперечив стосовно клопотань представників відповідача про відкладення розгляду справи..

В ухвалі суду про порушення провадження у справі від 04.10.2001 р. суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву та документи, які підтверджують зазначені у відзиві обставини, копії яких надіслати позивачу.

У період до призначеного на 25.10.2011 р. судового засідання (три тижні), відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, її копії позивачу не направив.

Згідно ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення представника позивача, суд клопотання представників відповідача відхилив та вважає, що незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством науково-виробничим обєднанням “Чернігівеліткартопля” (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу за № 080415-48/ФЛ-Ю-С (далі Договір), згідно умов якого Лізингодавець надав в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмет лізигну, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в Специфікації (Додаток №2 до Договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

18.04.2008 р. між позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками сторін акт приймання-передачі майна в користування, за яким Лізингодавець передав Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач прийняв у користування наступне майно: трактор колісний, модель Fendt 930 Vario, серійний номер 930213933, 2008 року випуску. Вартість майна на момент передачі становить 1365 100,00грн, в т.ч. ПДВ (а.с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено: Графік сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору із змінами від 17.05.2009 р.,), Специфікацію (Додаток №2 до Договору), а також Типову форму довідки про технічний стан предмету лізингу (Додаток №3 до Договору).

Згідно п. 7.1 Договору Лізингоодержувач зобовязаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування).

Страхова компанія обирається за погодженням з Лізингодавцем (п. 7.1.1 Договору).

Пунктом 7.1.4 Договору сторони визначили період страхування з 17 квітня 2008 р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна Лізингоодержувачу відповідно до п. 4.1 цього Договору) по 25 травня 2008 р.

12.05.2008 року, між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно п. 2 якої сторони домовились п. 7.1.4. Договору викласти в наступній редакції: період страхування з 17 квітня 2008 р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна Лізингоодержувачу відповідно до п. 4.1 цього Договору) по 25 травня 2013 р.

Також, між сторонами укладено Додаткову угоду від 25.10.2010 р. до Договору, пунктом 8 якої п. 7 Договору викладено в новій редакції. Зокрема, згідно п. 7.1.4. Договору період страхування з 06 березня 2008 р. (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна Лізингоодержувачу відповідно до п. 4.1 цього Договору) по 18 травня 2013 р.

Відповідно до п. 11.2.5 Договору за порушення положень статті 7 Договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 10 відсотків загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідач, в порушення умов Договору та Додаткових угод, страхування предмету лізингу в погодженій з позивачем страховій компанії не здійснив.

Враховуючи вищезазначене, позивачем нараховано та предявлено до стягнення 224438,50 грн. штрафу.

Станом на день прийняття судом рішення по справі штраф в розмірі 224438,50 грн. відповідачем не сплачений.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасного страхування предмету лізингу, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку задоволення позовних вимог.

Щодо клопотань представників відповідача про відкладення розгляду справи, які суд відхилив, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Тобто, нормами ГПК України не обмежено кількість осіб, які можуть представляти інтереси сторін у господарському суді.

Отже, суд вважає, що відповідач мав можливість направити у судове засідання інших представників, але наданим законом процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався.

Крім того, ухвалою суду про порушення провадження у справі від 04.10.2011 р явка представників сторін обовязковою не визнавалася.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства науково виробничого обєднання „Чернігівеліткартопля”(15522, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Седнів, вул. Я.Лизогуба, б. 13, п/р 26008935000766 в Чернігівській обласній ФАКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 00497377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, п/р 26005300115839 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” в м. Києві, МФО 321637, код 33880354) 224438,50 грн. штрафу; 2244,39 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита; 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.10.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 27 жовтня 2011 року.