Єдиний державний реєстр судових рішень
18.10.11
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон 67-28-47
проспект Миру,20
Іменем України
РІШЕННЯ
18.10.2011р. Справа № 5028/15/105/2011
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чесна музика», 01042, м. Київ, бульв. М. Приймаченко,1/27, оф.107
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Про захист авторських прав та стягнення 96000 грн. компенсації
Суддя Ю.В. Федоренко
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 01.01.2011р.
Від відповідача: не зявився.
С У Т Ь С П О Р У:
Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до п. „г” ч.2 ст.52 ЗУ „Про авторське право і суміжні права” 96000 грн. компенсацію за порушення майнових авторських прав; відповідно до ч.3 ст.52 ЗУ „Про авторське право і суміжні права” накласти на відповідача штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача та направити відповідну суму до державного бюджету України; на підставі п. „є” ч.1 ст.52 ЗУ „Про авторське право і суміжні права” зобовязати відповідача опублікувати дані про допущені порушення авторських прав ТОВ „Чесна музика” шляхом публічного виконання в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” музичного твору Ласковый май „Белые розы” та судове рішення по даній справі у засобах масової інформації газеті „Деснянська правда”.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника до суду не направив.
Направлені за поштовою адресою відповідача АДРЕСА_1, яка зазначена у позовній заяві, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення повернуті без вручення їх адресату з довідкою листоноші: „за зазначеною адресою не проживає”.
Ухвала господарського суду Чернігівської області від 06.10.2011р., яка була направлена відповідачу за місцем його господарської діяльності (кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2) повернулась до суду без вручення з позначкою листоноші :"За закінченням терміну зберігання".
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.09.11р., відповідач зареєстрований в реєстрі в якості фізичної особи-підприємця, його місце проживання: АДРЕСА_1.
У відповідністю з ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання)сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
В судове засідання 18.10.11р. представник відповідача не зявився, причини неявки суду не повідомив, однак, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду Чернігівської області від 06.10.11р.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).
Отже, про час, дату та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Не зявлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис як речовий доказ здійснення публічного виконання спірного твору, вислухавши пояснення та доводи позивача, зясувавши обставини, які мають значення для вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:
01.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Моноліт” (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” (позивач у справі, ліцензіат за договором) укладено ліцензійний договір № ПК/11-12/2 (далі за текстом договір-1).
Згідно пунктів 2.1-2.2 вказаного договору ліцензіар з моменту набрання сили договором надає ліцензіату ліцензію на використання творів /фонограм/ кліпів способами, які передбачені даним договором, а також право дозволяти чи забороняти використовувати твори, фонограми і/чи кліпи способами, передбаченими даним договором, третім особам. Назви та кількість творів/фонограм/кліпів, ліцензію на використання яких, а також право дозволяти чи забороняти використовувати твори, фонограми і/чи кліпи третім особам ліцензіар надає ліцензіату згідно п. 2.1 договору, визначаються сторонами в додатках до договору, які є його невідємною частиною.
Згідно із розділом 3 договору-1 ТОВ „Чесна музика” передані на території України виключні авторські права, в тому числі і право на публічне виконання музичних творів як в живу так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та засобів.
Як вбачається з додатку №2 до договору-1, позивачу передані виключні майнові авторські права, зокрема на твір
Код 50077, назва твору - „Белые розы”, автор музики ОСОБА_3, автор тексту ОСОБА_3, оригінальний виконавець - „Ласковый май»солист ОСОБА_4.
Матеріалами справи також підтверджується правомірність набуття ТОВ „ПК Моноліт” майнових авторських прав, на твір, зазначений в договорі, а саме ліцензійний договір № ПФ/08-322/1 від 01.01.2009р. з додатками (а.с. 43-59), рішення Промислового районного суду м. Ставрополя від 21.12.2005р.(а.с. 60-65).
Таким чином, аналіз змісту вищевказаних договорів з додатками до них свідчить про наявність у позивача виключних майнових авторських прав на території України на твір: „Белые розы”, автор музики ОСОБА_3, автор тексту - ОСОБА_3, оригінальний виконавець солісти групи „Ласковый май”.
24.06.2011р. представником правовласника Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” (позивача у справі) ОСОБА_5 в присутності представників громадськості складено акт фіксації публічного виконання музичних творів та фонограм. В даному акті відображено, що 24.06.11р. в період з 22год.26хв. до 23год. 40 хв. здійснювалось публічне виконання фонограм та зафіксованих в них музичних творів за допомогою технічних засобів у закладі громадського харчування кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” АДРЕСА_2, де здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1. В акті зазначено, що за допомогою DIVIDI приймача та двох колонок здійснювалось публічне виконання музичного твору „Ласковый май»„Белые розы”. В акті відображено, що фіксація здійснювалася з використанням відеокамери SONY HDR-CX 130E.
Як свідчать матеріали справи, на момент фіксації публічного виконання вищевказаного твору позивачу належали виключні майнові авторські права на нього.
Правова охорона особистих немайнових прав та майнових прав авторів, повязаних із створенням та використанням творів науки, літератури та мистецтва авторські права, і права виконавців, виробників фоногрма і відеограм та організацій мовлення суміжні права, здійснюється на підставі Закону України “Про авторське право і суміжні права (далі по тексту Закон).
Відповідно до ст.15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а саме: публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; відтворення та розповсюдження творів; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Згідно із ч.5 ст.15 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору, за винятком випадків, передбачених ст.ст.21-25 цього ж Закону.
Згідно зі ст.1 Закону виключним правом визнається майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих обєктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема листа Державної податкової інспекції у Козелецькому районі № 1128/9/17-038 від 13.10.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1, станом на 13.10.11р. знаходиться на загальній системі оподаткування. Згідно зареєстрованого виду діяльності в Козелецькій районній державній адміністрації, КВЕД 55.30.2 діяльність кафе та виданого ДПІ у Козелецькому районі торгового патенту ОСОБА_3 ТПБ № 635599 від 09.08.2011р. здійснює підприємницьку діяльність в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” АДРЕСА_2. Протягом 2011р. ФОП ОСОБА_1 було сплачено збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 2170 грн.
Статтею 50 Закону України “Про авторське право і суміжні права” передбачені порушення авторського права, які є підставами для судового захисту, в тому числі: вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права субєктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені ст.15,39,40,41 Закону, з урахуванням передбачених ст.21-25,42,43 Закону обмежень майнових прав.
За змістом ст.52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” можливість застосування передбачених нею способів цивільно-правового захисту авторських прав, зокрема: виплати компенсації, здійснення публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторських прав, та накладення штрафу у розмірі 10% від суми, присудженої на користь позивача, повязана з наявністю порушення авторських прав.
Таким чином, для покладення відповідальності у вигляді компенсації, здійснення публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторських прав, та накладення штрафу у розмірі 10% від суми, присудженої на користь позивача, має бути доведено факт порушення майнових авторських прав, які належать позивачу, та вчинення такого порушення саме відповідачем по справі.
Згідно з ч. 3 ст.426 Цивільного кодексу України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом, а виходячи зі змісту наданих позивачем договорів, таке право наявне у ТОВ „Чесна музика”.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Законом України „Про авторське право і суміжні права” публічне виконання творів визначається як подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час. Отже, стверджуючи про здійснення відповідачем публічного виконання творів, майнові авторські права на які належать позивачу, останній має довести спосіб, у якій здійснювалося публічне виконання творів.
В акті фіксації публічного виконання творів та фонограм від 24.06.11р., складеного представником позивача, зазначено, що 24.06.11р. в період з 22год.26хв. до 23год. 40 хв. за допомогою DIVIDI приймача та двох колонок здійснювалось публічне виконання музичного твору „Ласковый май»„Белые розы” в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” м. Козелець.
Судом в ході судового засідання 18.10.11р. були оглянуті речові докази, а саме диск DVD-R із зазначенням „ІНФОРМАЦІЯ_1 Козелець 24.06.11”, про що складено протокол огляду. В ході огляду відеозапису судом встановлено, що запис дійсно здійснювався 24.06.11р., протягом безпереривної зйомки зявився кадр, на якому відображена вивіска закладу „кафе ІНФОРМАЦІЯ_1”. При подальшому просмотрі запису встановлено, що в приміщенні кафе звучав музичний твір, а саме пісня „Белые розы”.
Приймаючи до уваги приписи ст.19 ЦК України, суд приходить до висновку, що складений позивачем акт фіксації порушення прав та здійснення відеозйомки порушень авторських прав є діями, вчиненими позивачем на самозахист своїх прав, які не заборонені чинним законодавством.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують факт наявності у нього договорів з організаціями колективного управління або правоволодарями на твір „Белые розы”.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту порушення відповідачем майнових авторських прав ТОВ „Чесна музика” на твір „Белые розы”.
Відповідно до п. г) ч.1 ст.52 Закону України “Про авторські права і суміжні права” субєкти авторського права мають право подавати позови про виплату компенсації. В силу п.г) ч.2 цієї ж статті компенсація визначається у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
При розрахунку суми заявленої компенсації на підставі акту фіксації від 24.06.11р. позивачем застосовано 100 мінімальних заробітних плат, яка на момент вчинення порушення авторських прав становила 960грн. Обґрунтовуючи свій розрахунок позивач зазначає, що надання дозволів на використання аудіовізуальних творів є його єдиним видом діяльності, а тому порушення відповідачем майнових авторських прав позивача унеможливлює ведення підприємницької діяльності. Крім того, за думкою позивача, відповідач діяв з умислом та корисливою метою. Враховуючи, що відповідач систематично, за думкою позивача, порушує майнові авторські права, сума компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача за порушення авторського права, вчинене 24.06.11р., за розрахунком позивача становить 96000грн. (100мін.х960грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, наміри відповідача полягали в отриманні прибутку від діяльності по наданню послуг громадського харчування разом із публічним виконанням музичних творів й останнє здійснено без дозволу субєкта авторського права. Разом з тим, суд приймає до уваги, що стягнення суми компенсації застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у звязку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. При визначенні розміру компенсації суд виходить з незначного обсягу порушень, зокрема одноразового використання відповідачем спірного обєкту авторського права, та кількості обєктів авторського права, які відповідачем неправомірно використовувалися у здійсненні господарської діяльності, відсутності у діях відповідача систематичності порушення майнових авторських прав позивача.
Виходячи із вищенаведеного, враховуючи, що позивачем не надано доказів багаторазового публічного виконання відповідачем обєктів авторського права, права на які належать позивачеві, суд вважає за доцільне обчислити розмір компенсації за виконаний твір з урахуванням 20 мінімальних заробітних плат (20мін.х960грн.), тобто розмір компенсацій становить 19200грн.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України „Про авторське право і суміжні права” суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10% суми, присудженої на користь позивача. Сума штрафу передається до Державного бюджету України.
З метою запобігання в подальшому порушень відповідачем майнових авторських прав на музичні твори, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% суми, присудженої до стягнення на користь позивача, яку направити в доход Державного бюджету України. Отже, з відповідача має бути стягнуто 1920 грн. штрафу.
Позовні вимоги в частині зобовязання відповідача здійснити публікацію в місцевих засобах масової інформації судового рішення по даній справи задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не наведено достатнього обґрунтування необхідності застосування до відповідача таких мір, а також не зазначив, яким чином вказані мірі можуть привести до поновлення порушених прав позивача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково і стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (поточний рахунок невідомий), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика», м. Київ, бульвар М. Приймаченко, 1/27, оф.107, код 33628584, (поточний рахунок 26009010043066 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва), 19200 грн. компенсації.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (поточний рахунок невідомий), в доход Державного бюджету України (отримувач: держбюджет України, рах.№31118106700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., МФО 853592) 1920 грн. штрафу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (поточний рахунок невідомий), в доход Державного бюджету (р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 22825965, символ звітності 095) 192 грн. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (поточний рахунок невідомий), в доход Державного бюджету України (отримувач: державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, р/р31210264700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) 47,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Ю.В.Федоренко
Судове рішення № 18893292, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 18.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/105. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: