Рішення № 18892420, 25.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.11 р. Справа № 4/376

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. довіреність від 04.01.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Полтавського обласного комунального виробничого підприємства

теплового господарства „Полтаватеплоенерго” м. Полтава

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртеплосервіс” м. Донецьк

про стягнення 1091,12грн. заборгованості, інфляційних 3%річних

СУТЬ СПОРУ:

ПОКВПТГ „Полтаватеплоенерго” м. Полтава звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Укртеплосервіс” м. Донецьк 1091,12грн., з яких: 523,34грн. заборгованість за послуги за період з 01.12.2010р. по 17.12.2010р., 35,51грн. інфляційні, які нараховані за грудень 2010р.-червень 2011р., 8,93грн. - 3%річних, які нараховані за період з 01.01.2011р. по 27.07.2011р., 523,34грн. пеня, нарахована за період з січня 2011р. по липень 2011р. на підставі п.20 договору та Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №1325 від 10.09.2007р. з додатковою угодою №1 від 10.04.2009р., рішення Полтавської обласної ради б/н від 27.03.2009р. про коригування тарифів на послуги централізованого опалення на постачання гарячої води, копію листа №9/1579 від 12.05.2011р. щодо погашення боргу, який був направлений відповідачу 12.05.2011р.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, не надав свої заперечення стосовно заявлених до нього вимог і докази виконання договору до часу його розірвання.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

2

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №1325 від 10.09.2007р., а також річних, інфляційних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1325 від 10.09.2007р.

Згідно умов цього договору позивач (теплопостачальна організація) поставляє теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень відповідача (споживач) до межі розподілу будівлі по вул. Гоголя, 35 в м. Полтаві магазин „Теплокомплект”.

Відповідно до п.2 договору відповідальність теплопостачальної організації і споживача за стан і обслуговування теплових установок і мереж визначається їх балансовою належністю. Межею розподілу є фланець на трубопроводі після першої засувки, встановленої на вводі в житловий будинок.

Пунктом 5 договору встановлений обовязок теплопостачальної організації забезпечувати безперебійне постачання теплом споживача.

Згідно п.13 договору оплата за опалення, що проводить споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Також зазначеним пунктом сторони встановили, що оплата за опалення в розмірі 5,94грн. за 1кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів ІІ групи, площа приміщення 79,0кв.м., оплата за місяць складає 469,26грн. з врахуванням ПДВ; вартість підігріву 1куб.м. води 8,66грн. для споживачів ІІ групи, витрата гарячої вроди 0,36куб.м., оплата за місяць складає 3,12грн. з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою №1 від 10.04.2009р. на підставі рішення двадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради V скликання від 27.03.2009р. „Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води”сторони внесли зміни до п.13 договору та виклали його у наступній редакції: „Оплата за опалення в розмірі 12,08грн. з урахуванням ПДВ за 1кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів 3 групи. Площа, яку займає споживач 79,00кв.м., оплата за місяць складає 954,32грн. з урахуванням ПДВ. Вартість підігріву 1куб.м. води 29,64грн. з урахуванням ПДВ для споживачів 3 групи, витрата гарячої води складає 0,36куб.м./міс., оплата за місяць складає 10,67грн. з урахуванням ПДВ.”.

Пунктом 18 договору встановлено, що всі розрахунки по договору проводяться на підставі рахунка, виписаного теплопостачальною організацією споживачу.

Споживач зобовязується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця (п.19 договору).

Пунктом 25 договору встановлено, що договір укладений на період: для опалення з 01.10.2007р. по 31.12.2011р.; для гарячого водопостачання з 01.10.2007р. по 31.12.2011р.; в частині розрахунків до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

3

Таким чином, договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №1325 від 10.09.2007р. вважається судом укладеним і діючим до моменту його розірвання.

Моментом розірвання договору сторони визначили дату передачі листа відповідача № 21 від 01.02.2011р., в якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Укртеплосервіс” м. Донецьк повідомив постачальника теплоенергії про зміну власника нежитлового приміщення і розірвання у звязку з цим договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1325 від 10.09.2007р.

До моменту розірвання договору за умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення приміщень відповідача надані за 17 днів (з 01 по 17 грудня 2010р.), тобто до моменту розірвання договору, належним чином у відповідності до умов договору на підставі рішення Полтавської обласної ради б/н від 27.03.2009р. про коригування тарифів на послуги централізованого опалення на постачання гарячої води.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлений рахунок № 1785 с від 17.12.2010р. на суму 523,34грн. скорегований за термін надання послуг за 17 днів. Листом № 9/1579 від 12.05.2011р. відповідачу позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити борг за надані послуги за період з 1 по 17 грудня 2010р. і надіслав ще раз рахунок для оплати.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.19 договору споживач сплачує за теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця.

Відповідач, в порушення умов договору, не сплатив отримані послуги, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 523,34грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи не сплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути 523,34грн. пені, яка нарахована за період з січня 2011р. по липень 2011р. на підставі п.20 договору.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

У відповідності з п. 20 договору у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги”.

4

Перевіривши представлений розрахунок пені, господарський суд задовольняє вимогу позивача в цій частині у повному обсязі.

Враховуючи не сплату відповідачем послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути з нього 35,51грн. інфляційних, які нараховані за грудень 2010р.-червень 2011р. та 8,93грн. 3%річних, які нараховані за період з 01.01.2011р. по 27.07.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд, провівши власний розрахунок з урахуванням термінів оплати, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення інфляційних частково в розмірі 31,08грн., 3% річних в повному обсязі.

Представлений позивачем розрахунок інфляційних витрат, господарським судом до уваги не приймається, оскільки позивач не вірно врахував термінів оплати, зазначений в п.19 договору.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго” м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртеплосервіс” м. Донецьк про стягнення 1091,12грн., з яких: 523,34грн. заборгованість, 35,51грн. інфляційні витрати, 8,93грн. - 3%річних, 523,34грн. пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртеплосервіс” м. Донецьк-83086, пр. Лагутенко, 14, ЄДРПОУ 31970429 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго” м. Полтава-36008, вул. Комарова, 2а, ЄДРПОУ 03338030 суму заборгованості в розмірі 523,34грн., 31,08грн. інфляційних, 8,93грн. - 3%річних, 523,34грн. пені, 101,59грн. витрат на оплату державного мита та 235,04грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя: С.Ю.Гринько

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 25.10.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >