Рішення № 18891903, 24.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.10.11 р. Справа № 4/340

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 26.09.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 13.07.2011р.

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова Компанія Технол”

м. Донецьк

до відповідача - Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного

товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”

м. Донецьк

про стягнення 41695,56грн. заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 41695,56грн. заборгованості.

В підтвердження позову позивач надав підписаний ТОВ „Торговий дім „Технол” та відповідачем договір поставки №01ВДЭУ від 05.01.2010р., видаткову накладну №РН-5883 від 08.12.2010р. на суму 8520,24грн. та довіреність №407 від 08.12.2010р., по яких переданий товар відповідачу, рахунок-фактуру №СФ-6234 від 08.12.2010р. на суму 8520,24грн., договір про відступлення права вимоги б/н від 10.05.2011р., який підписаний ТОВ „Торговий дім „Технол” та позивачем, повідомлення про відступлення права вимоги №1105/209-6 від 11.05.2011р., вимогу про оплату №1805/209-6 від 18.05.2011р., яка отримана відповідачем 25.05.2011р., акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами, підписаний ТОВ „Торговий дім „Технол” та відповідачем договір поставки №0105В від 05.01.2010р., видаткову накладну №РН-5882 від 08.12.2010р. на суму 20100,16грн. та довіреність серії ДМА №00288 від 08.12.2010р., по яких переданий товар відповідачу, рахунок-фактуру №СФ-6233 від 08.12.2010р. на суму 20100,16грн., договір про відступлення права вимоги б/н від 10.05.2011р., який підписаний ТОВ „Торговий дім „Технол” та позивачем, повідомлення про відступлення права вимоги №1105/209-5 від 11.05.2011р., вимогу про оплату №1805/209-5 від 18.05.2011р., яка отримана відповідачем 25.05.2011р., акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами, підписаний ТОВ „Торговий дім „Технол” та відповідачем договір поставки №105ВА від 05.01.2010р., видаткову накладну №РН-5866 від 08.12.2010р. на суму 13075,16грн. та довіреність №428 від 08.12.2010р., по яких переданий товар відповідачу, рахунок-фактуру №СФ-6221 від 08.12.2010р. на суму 13075,16грн., договір про відступлення права вимоги б/н від 10.05.2011р., який підписаний ТОВ „Торговий дім „Технол” та позивачем, повідомлення про відступлення права вимоги №1105/209-7 від 11.05.2011р., вимогу про оплату №1805/209-7 від 18.05.2011р., яка отримана відповідачем 25.05.2011р., акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами.

Позивач в судове засідання явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явився, 26.09.2011р. через канцелярію суду надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив з підстав недоведеності позивачем повязаності заявлених, обєднаних за трьома правочинами вимог між собою. 18.10.2011р. відповідач надав заяву про відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2011р. у звязку з важким фінансовим становищем.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

2

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 41695,56грн. заборгованості, яка виникла на підставі договорів про відступлення права вимоги від 10.05.2011р., по яких позивачу, як новому кредитору, відступлене право вимоги ТОВом „Торговий дім „Технол” (первісним кредитором).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що ТОВ „Торговий дім „Технол” та відповідачем підписаний договір №01ВДЭУ від 05.01.2010р., який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За цим договором постачальник (ТОВ „Торговий дім „Технол”) поставляє, а покупець (відповідач) отримує технічні олії та змащувальні матеріали, ціна, кількість, найменування та асортимент товару визначаються рахунками, накладними та специфікаціями (при наявності) до договору протягом всього строку його дії (п. 1.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору розрахунки по договору проводяться з відстроченням платежу 10 банківських днів.

Договір діє до 31.12.2010р. Закінчення строку його дії не звільняє сторін від виконання зобовязань (п. 9 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковій накладній №РН-5883 від 08.12.2010р. на підставі довіреності №407 від 08.12.2010р. відповідачем отриманий товар на загальну суму 8520,24грн.

На всю суму поставки постачальник виписав відповідачу для оплати рахунок-фактуру №СФ-6234 від 08.12.2010р.

Оскільки відповідачем отриманий товар без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки по договору проводяться з відстроченням платежу 10 банківських днів, тобто отриманий по видатковій накладній №РН-5883 від 08.12.2010р. товар підлягав оплаті до 20.12.2010р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар несплачений.

10.05.2011р. ТОВ „Торговий дім „Технол” (первісний кредитор) та ТОВ „Нафтова Компанія Технол” (новий кредитор) підписаний договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого

первісний кредитор передає (відступає) належне йому право вимоги до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк за договором поставки №01ВДЭУ від 05.01.2010р., а новий кредитор набуває належне первісному кредитору право вимоги на суму 8520,24грн. (п. 1 договору).

У відповідності зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (Постанова Вищого господарського суду від 02.04.2007р. №3/256-13/194 „Про визнання недійсним договору уступки права вимоги”).

Матеріалами справи доведено, що відповідач належним чином повідомлений про заміну кредитора новим та отримав від нового кредитора вимогу про оплату грошових коштів, але ці кошти, на час звернення з позовом, не перерахував, що підтверджено в акті звірки взаємних розрахунків.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що ТОВ „Торговий дім „Технол” та відповідачем підписаний договір №0105В від 05.01.2010р., який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За цим договором постачальник (ТОВ „Торговий дім „Технол”) поставляє, а покупець (відповідач) отримує технічні олії та змащувальні матеріали, ціна, кількість, найменування та асортимент товару визначаються рахунками, накладними та специфікаціями (при наявності) до договору протягом всього строку його дії (п. 1.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору розрахунки по договору проводяться з відстроченням платежу 10 банківських днів.

Договір діє до 31.12.2010р. Закінчення строку його дії не звільняє сторін від виконання зобовязань (п. 9 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковій накладній №РН-5882 від 08.12.2010р. на підставі довіреності серії ДМА №00288 від 08.12.2010р. відповідачем отриманий товар на загальну суму 20100,16грн.

На всю суму поставки постачальник виписав відповідачу для оплати рахунок-фактуру №СФ-6233 від 08.12.2010р.

Оскільки відповідачем отриманий товар без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки по договору проводяться з відстроченням платежу 10 банківських днів, тобто отриманий по видатковій накладній №РН-5882 від 08.12.2010р. товар підлягав оплаті до 20.12.2010р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар несплачений.

10.05.2011р. ТОВ „Торговий дім „Технол” (первісний кредитор) та ТОВ „Нафтова Компанія Технол” (новий кредитор) підписаний договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) належне йому право вимоги до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк за договором поставки №0105В від 05.01.2010р., а новий кредитор набуває належне первісному кредитору право вимоги на суму 20100,16грн. (п. 1 договору).

У відповідності зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (Постанова Вищого господарського суду від 02.04.2007р. №3/256-13/194 „Про визнання недійсним договору уступки права вимоги”).

Матеріалами справи доведено, що відповідач належним чином повідомлений про заміну кредитора новим та отримав від нового кредитора вимогу про оплату грошових коштів, але ці кошти, на час звернення з позовом, не перерахував, що підтверджено в акті звірки взаємних розрахунків.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що ТОВ „Торговий дім „Технол” та відповідачем підписаний договір №105ВА від 05.01.2010р., який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За цим договором постачальник (ТОВ „Торговий дім „Технол”) поставляє, а покупець (відповідач) отримує технічні олії та змащувальні матеріали, ціна, кількість, найменування та асортимент товару визначаються рахунками, накладними та специфікаціями (при наявності) до договору протягом всього строку його дії (п. 1.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору розрахунки по договору проводяться з відстроченням платежу 10 банківських днів.

Договір діє до 31.12.2010р. Закінчення строку його дії не звільняє сторін від виконання зобовязань (п. 9 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковій накладній №РН-5866 від 08.12.2010р. на підставі довіреності №428 від 08.12.2010р. відповідачем отриманий товар на загальну суму 13075,16грн.

На всю суму поставки постачальник виписав відповідачу для оплати рахунок-фактуру №СФ-6221 від 08.12.2010р.

Оскільки відповідачем отриманий товар без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки по договору проводяться з відстроченням платежу 10 банківських днів, тобто отриманий по видатковій накладній №РН-5866 від 08.12.2010р. товар підлягав оплаті до 20.12.2010р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар несплачений.

10.05.2011р. ТОВ „Торговий дім „Технол” (первісний кредитор) та ТОВ „Нафтова Компанія Технол” (новий кредитор) підписаний договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) належне йому право вимоги до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк за договором поставки №105ВА від 05.01.2010р., а новий кредитор набуває належне первісному кредитору право вимоги на суму 13075,16грн. (п. 1 договору).

У відповідності зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (Постанова Вищого господарського суду від 02.04.2007р. №3/256-13/194 „Про визнання недійсним договору уступки права вимоги”).

Матеріалами справи доведено, що відповідач належним чином повідомлений про заміну кредитора новим та отримав від нового кредитора вимогу про оплату грошових коштів, але ці кошти, на час звернення з позовом, не перерахував, що підтверджено в акті звірки взаємних розрахунків.

Таким чином, загальна сума товару, який не оплачений по трьох договорах складає 41695,56грн., тому господарський суд задовольняє позов в повному обсязі, оскільки матеріалами справи доведений факт передачі товару, його несплати, а також відступлення права вимоги, що підтверджено і відповідачем при підписанні актів звірки взаємних розрахунків.

Вирішуючи питання стосовно надання боржнику відстрочки виконання рішення господарського суду до 31.12.2011р., суд виходить з наступного:

Відповідач просить відстрочити виконання рішення на підставі ст.121ГПК України, однак, зазначена правова норма передбачає відстрочення виконання рішення після його винесення та набрання ним законної сили. Враховуючи, що заява про відстрочення виконання рішення подана відповідачем на стадії розгляду справи, суд приймає рішення про надання відстрочки виконання рішення на підставі п.6 ст.83 ГПК України.

Оскільки підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, господарський суд приймає до уваги такі обставини:

- по-перше, суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави;

- по-друге, боржник повинен довести поважність причини відстрочки виконання рішення і можливість виконати рішення в зазначений строк.

Обґрунтовуючи свої вимоги, боржник посилається на той факт, що статутний капітал ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” створений за рахунок майна державних підприємств, діяльність відповідача направлена на виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утриманню автодоріг загального користування, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг, на забезпечення сталої роботи на автодорогах в умовах стихійного лиха, аварій, катастроф і подолання їх наслідків тощо, у звязку з чим безперебійна робота відповідача важлива для держави, а сплата боргу перед позивачем паралізує діяльність ДП „Донецький облавтодор” та призведе до неможливості виконання останнім завдань по організації безпеки руху та запобіганню руйнування автомобільних доріг на автодорогах загального користування, створення заборгованості по заробітній платі та перед бюджетом, банкрутства підприємства.

Приймаючи до уваги, що ці обставини являються винятковими, господарський суд вважає можливим надати відстрочку виконання рішення до 31.12.2011р.

Оскільки, з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі ст.ст. 509,512,514,526,530,610,612,629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,п.6 ст.83, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова Компанія Технол” м. Донецьк до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк про стягнення 41695,56грн. заборгованості в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк-83055, пр. Комсомольський, 6 „а”, ЄДРПОУ 32001618 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова Компанія Технол” м. Донецьк-83050, вул. Щорса, 39, ЄДРПОУ 37296451 заборгованість в сумі 41695,56грн., 416,96грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити стягнення 41695,56грн. до 31.12.2011р.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 24.10.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника: 1 суду, 1 позивачу, 1 відповідачу