Рішення № 18891449, 26.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.11 р. Справа № 38/223

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Регіонального відділення Фонду Держмайна України в Донецькій області

до відповідача: Підприємства „Владислава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організації інвалідів України”, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки за користування майном на загальну суму 2 989,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за дов. №99 від 19.08.2011 року

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду Держмайна України в Донецькій області звернулось до господарського суду з позовною заявою до Підприємства „Владислава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організації інвалідів України”, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки за користування майном на загальну суму 2989,73грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір оренди №753/2001 від 26.03.2001р., акт прийому-передачі від 26.03.2001р., додаткову угоду №1 від 14.04.2010р. до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.03.2001р. №753/2001, розгорнутий розрахунок боргу та пені, лист №11-06-04-04453 від 21.04.2011р., лист №11-06-03-06096 від 01.06.2011р., на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором оренди, правовстановлюючі документи тощо.

25.09.2011р. позивач у судове засідання зявився, підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

25.10.2011р. на адресу суду від відповідача надійшла телеграма, в якій останній повідомив суду про неможливість прибуття представника у судове засідання, оскільки керівництво суду знаходиться у Києві з виробничих питань. Телеграма судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання 29.09.2011р., 26.10.2011р. не з'явився, відзив на позовну заяву не представив та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2001р. між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області (за договором-орендодавець) та Підприємством „Владислава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організації інвалідів України” (за договором орендар) був укладений договір оренди №753/2001, відповідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення, що знаходиться в одноповерховому будинку, площею 953,6кв.м., розташоване за адресою: 84313, м.Краматорськ, бул.Машинобудівників,32, що знаходиться на балансі Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів м.Краматорська.

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п.2.1).

Розділом 3 договору сторони визначили орендну плату.

Так, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2001р.) 137,45грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2001р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий 2001р. (п.3.1).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів м.Краматорська у співвідношенні 70% та 30% відповідно щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним періодом (п.3.3).

Пунктом 3.5 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному п.3.3 у співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розділом 5 договору сторони визначили обовязки орендаря.

Так, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2).

Договір укладено строком на 5 років та діє з 26.03.2001р. до 26.03.2006р. включно (п.10.1).

Договір підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.09.2007р. по справі №39/27пд договір оренди №753/2001 від 26.03.2001р. було продовжено на той самий термін строком до 26.03.2011р. і на тих самих умовах.

Додатковою угодою №1 від 14.04.2010р. до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.03.2011р. №753/2001 сторони виклали пункт 1.1 розділу 1 “Предмет договору” у наступній редакції: “Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно нежитлове приміщення в одноповерховому будинку площею 99,7 кв.м., що знаходиться на балансі Державної освітньої установи “Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів” та нежитлове приміщення в одноповерховому будинку площею 853,9 кв.м, що знаходиться на балансі Донбаського Міжрегіонального центу професійної реабілітації інвалідів , розташоване за адресою: м.Краматорськ, бул.Машинобудівників,32, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою станом на 17.11.200р. 199013,00грн.

Майно передається в оренду з метою здійснювання підприємством заходів комплексної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, спрямованих на трудову та професійну реабілітацію та адаптацію у виробничих умовах різного напрямку, для виробничої діяльності”.

Додаткова угода №1 від 14.04.2010р. до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.03.2011р. №753/2001 є невідємною частиною договору, підписана сторонами, скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, звернулось до відповідача з заявою №11-06-04-04453 від 21.04.2011р., про припинення дії договору оренди №753/2001 від 26.03.2001р. та про необхідність повернення орендованого майна.

Вказана заява отримана відповідачем 26.04.2011р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

За твердженням позивача, через невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо сплати орендної плати за березень 2011р. та 26 днів квітня 2011р. у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 507,88грн.

Позивач листом №11-06-06-06096 від 01.06.2011р. звернувся до відповідача з вимогою оплатити наявну заборгованість та неустойку відповідно до приписів ст.785 ЦК України.

Проте відповідач заборгованість та неустойку на момент звернення позивача із позовом не сплатив.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення разом із заборгованістю в сумі 507,88грн. також і нарахованої пені в сумі 14,63грн. та неустойки за користуування майном за час прострочення в сумі 2 467,22грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та неустойки.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору оренди №753/2001 від 26.03.2001р.

Договір № 753/2001 від 26.03.2001р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України.

Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем за період дії договору рахується заборгованість по орендній платі за березень 2011р. та 26 днів квітня 2011р. у сумі 507,88грн.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань за договором щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів. Відповідач не надав доказів, які б спростовували доводи позивача. За такими обставинами, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 507,88грн. за березень 2011р. та 26 днів квітня 2011р., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному п.3.3 у співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач з посиланням на п.3.5 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.04.2011р. по 15.08.2011р. в сумі 14,63грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені в розмірі 14,63грн., підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів оплати заборгованості за орендну плату в сумі 507,88грн. та пені в сумі 14,63грн. суду не надав, тому зазначені суми підлягають стягненню з останнього на користь позивача.

Щодо позовних вимог Регіонального відділення Фонду Держмайна України в Донецькій області про стягнення з відповідача неустойки за користування майном за час прострочення в сумі 2467,22грн., господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено ч. 1 ст. ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобовязаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №753/2001 від 26.03.2001р. є належною підставою для виникнення у останнього прав відносно володіння та користування обєктом оренди та обовязку із повернення цього обєкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі користуватися обєктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Частина 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначає закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, у якості однієї з підстав припинення орендних правовідносин.

Як було встановлено судом та підтверджується представником Позивача, орендні правовідносини між сторонами продовжувалися після 26.03.2006р. на 5 років, згідно рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2007р. по справі №39/27пд до 26.03.2011р., проте факт надсилання і отримання викладених в листі №11-06-04-04453 від 21.04.2011р. заперечень Орендодавця проти подальшого продовження унеможливило їх чергову пролонгацію згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України.

Таким чином, орендні правовідносини між сторонами за договором №753/2001 від 26.03.2001р. припинились 26.04.2011р., і саме з цієї дати Відповідач втратив правові підстави для подальшого володіння і користування обєктом оренди та мав вжити заходів з його повернення балансоутримувачу або визначений Орендодавцем особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди є обовязок орендаря повернути обєкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обовязку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та безпосередньо визначені в договорі.

Таким чином, Відповідач на мав жодних правових підстав ухилятися від повернення майна відповідно до умов договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає настання передбачених законом або договором наслідків порушення зобовязань.

В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 785 цього Кодексу у разі невиконання наймачем обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 27.04.2011р. по 31.07.2011р.

Означене право було реалізоване Позивачем листом №11-06-06-06096 від 01.06.2011р., що у світлі кореспондуючого звязку між правом та обовязком як суттю зобовязання за змістом ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України зумовило виникнення у Відповідача обовязку зі сплати означеної неустойки.

Здійснивши перевірку заявленої суми, суд встановив її відповідність умовам договору та фактичним обставинами справи, з огляду на що, задовольняє вимоги про стягнення неустойки за користування майном за час прострочення в сумі 2467,22грн., у повному обсягу.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 507,88грн., пені в розмірі 14,63грн. та неустойки в розмірі 2467,22грн., а всього 2 989,73 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду Держмайна України в Донецькій області до Підприємства „Владислава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організації інвалідів України”, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки за користування майном на загальну суму 2 989,73 грн., задовольнити.

Стягнути з Підприємства „Владислава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (83058, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Соціалістична, 67/88, ЄДРПОУ 31083925) на користь Державного бюджету України (п/р 31114094700059, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач УДК у м. Краматорськ ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686652,) заборгованість з орендної плати в розмірі 507,88грн., пеню в розмірі 14,63грн. та неустойку в розмірі 2467,22грн.

Стягнути з Підприємства „Владислава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (83058, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Соціалістична, 67/88, ЄДРПОУ 31083925) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.10.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >