Рішення № 18890684, 11.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.11 р. Справа № 37/224

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство", м. Донецьк, ідентифікаційний код 20359602

до відповідача: Державного підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Донецьк, ідентифікаційний номер 32001618

про: стягнення за договором оренди автомобіля №02/32 від 14.10.2008р. заборгованості з орендної плати в розмірі 32228,88грн., інфляційних витрат в розмірі 257,83грн., 3% річних в розмірі 430,28грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 02.03.2011р.) та ОСОБА_2 (за довіреністю від 26.09.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю №90 від 04.08.2011р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засіданні оголошувалась перерва з 27.09.2011р. на 11.10.2011р.

У судовому засіданні 11.10.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Автотранспортне підприємство", м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди автомобіля №02/32 від 14.10.2008р. заборгованості з орендної плати в розмірі 32228,88грн., інфляційні витрати в розмірі 482,42грн., 3% річних в розмірі 446,16грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди автомобіля №02/32 від 14.10.2008р., внаслідок чого за лютий березень 2011р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційної індексації.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди автомобіля №02/32 від 14.10.2008р. з додатковими угодами № 02/32 від 14 жовтня 2008р., № 02/32 від 14.10.2008р.; банківські виписки за період 2010-2011р.р.; акти прийому-передачі виконаних робіт; рахунки ; акт звірки взаємних розрахунків з доказом його відправлення; претензія з доказом її відправлення; правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши вимоги ст.ст.174, 193, 283 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 526, 625, 627, 629.

Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.70-84) та заява від 10.10.2011р. (а.с.а.с.67-69), якою у звязку з усуненням недоліків у розрахунку зменшені вимоги щодо інфляційної індексації до 257,83грн. та 3% річних до 430,28грн.

Відповідач у відзиві №01-24/1218 від 26.09.2011р. (а.с.а.с.45, 46) спочатку проти позову заперечував, посилаючись на недоведеність вимог, але в подальшому у наданому 11.10.2011р. відзиві визнав остаточні вимоги позивача у повному обсягу та просив відстрочити виконання рішення до 01.11.2011р., обґрунтовуючи цю вимогу заявою №01-24/1294 від. 10.10.2011р.

Відповідачем також представлені витребувані судом документи (а.с.а.с.47-58).

У судовому засіданні 11.10.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення згідно заяви від 10.10.2011р., заперечуючи проти надання відстрочки виконання рішення, а представник Відповідача заявив про визнання остаточних вимог і наполягав на наданні відстрочення виконання рішення.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні 11.10.2011р. представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди автомобіля №02/32 (а.с.а.с.13, 14), відповідно до умов п.п. 1.1 - 1.3 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування автомобіль марки МАЗ 533701-1.02, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, колір оранжевий, номер шасі НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію автомобіля в органах ДАІ АНС N 252458 від 10.10.2008р., строком на вісім місяців з 14.10.2008р. по 14.06.2009р.

Положеннями п.1.4 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умова, які були передбачені.

Відповідно до умов п.п.2.1, 2.2, 2.4 договору орендна плата становить 6% на рік від ринкової вартості, що складає на вісім місяців 82000грн. (без ПДВ), при цьому за перший місяць вона жовтень становить 10250грн. (без ПДВ). За кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць, та перераховується орендарем протягом 10 банківських днів наступного за звітним місяцем.

Згідно п.2.3. договору підставою для оплати Орендодавцеві послуг з оренди є рахунок, однак своєчасне здійснення оплати в обумовленому сторонами порядку віднесено до обовязків Замовника (п.3.4.4).

14.10.2008р. обєкт оренди на виконання вимог п.1.5 договору був переданий Відповідачу, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.

Додатковою угодою від 14.10.2010р. до договору № 02/32 від 14.20.2008р. продовжено строк його дії до14.10.2011р. (а.с.15), а додатковою угодою від 14.10.2008р. (а.с.16) сторонами змінені платіжні реквізити додано відповідального виконавця за договором філію „Авдієвська ДЕД ДП „Донецькій облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”.

Задля забезпечення належного виконання грошових зобовязань Орендодавцем виписувалися Орендарю рахунки №42 від 21.02.2011р. та №66 від 21.03.2011р. стосовно орендної плати, які отримані останнім 22.02.2011р. та 24.03.2011р. відповідно до відміток на рахунках (а.с.а.с.25-26, 80-81). В свою чергу, факт надання Відповідачеві послуг з оренди у лютому і березні 2011р. на суму означених рахунків підтверджується підписаними без зауважень актами прийому-передачі виконаних робіт № 42 від 21.02.2011р. та №66 від 21.03.2011р. (а.с.а.с.23, 24).

Позивачем на адресу Відповідача складалася претензія №01/125 від 02.08.2011р., (а.с.а.с.30) з вимогами про виконання в добровільному порядку прострочених грошових зобовязань з оплати означених рахунків.

Через незадоволення претензійних вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, остаточно вимагаючи стягнення з Відповідача основного боргу з орендної плати в розмірі 32228,88грн., інфляційні витрати в розмірі 257,83грн., 3% річних в розмірі 430,28грн., всього на загальну суму 32916,99грн.

Відповідач визнав заявлені вимоги, про що зазначив у відзиві №01-24/1218 від 26.09.2011р. (а.с.а.с.45, 46), вимагаючи відстрочити виконання рішення до 01.11.2011р. Як вбачається із складеного Позивачем акту звірення розрахунків (а.с.а.с.74,75), заявлена до стягнення сума заборгованості в перебігу розгляду справи погашена не була.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх обєднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди), з урахуванням заяви від 10.10.2011р. (а.с.а.с.67-69), адже згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог, і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено усуненням недоліку у розрахунках, повязаного із визначенням першого дня прострочення.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позовних вимог опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання вимоги здійснено уповноваженою у розумінні ст. 28 Господарського процесуального кодексу України особою представником за довіреністю №90 від 04.08.2011р., що передбачає права на вчинення означеної процесуальної дії;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише Позивач та Відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відносно наявності/відсутності суперечності визнання позову закону суд зазначає таке:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди автомобіля №02/32 від 14.10.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди автомобіля №02/32 від 14.10.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення на користь Орендодавця орендних платежів за лютий і березень 2011р. протягом 10 банківських днів наступного за оплачуваним місцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем підтверджується, ним були здійснені орендні платежі за лютий і березень 2011р. у загальному розмірі 32228,88грн. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив викання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Таким чином, вимоги про стягнення заборговані судом задовольняються.

Решта вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 430,28грн. та інфляційної індексації в сумі 257,83грн. судом також задовольняються, оскільки обовязок з їх оплати є визначеним ст. 625 Цивільного кодексу України наслідком прострочення виконання грошових зобовязань з орендних платежів, а викладений у заяві (а.с.а.с.67-69) розрахунок означених вимог цілком відповідає встановленим судом обставинам.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України при прийнятті рішення суд, серед іншого, управнений відстрочити його виконання. Беручи до уваги заявлене Відповідачем клопотання з цього приводу, вмотивоване важким фінансовим становищем через нездійснення бюджетного фінансування оплати виконаних робіт з боку Служби автомобільних доріг у Донецькій області, визнання позовних вимог у повному обсягу, а також, що до запропонованої Відповідачем дати відстрочення 01.11.2011р. Позивач за будь-яких умов не може розраховувати на отримання стягнутої судом суми у примусовому порядку (за відсутністю апеляційної скарги рішення набере законної сили лише 28.10.2011р., а виконавче провадження за виданим на підставі такого рішення наказу навіть у разі його предявлення до виконання в день набрання законної сили рішення згідно ч.2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження” може бути відкрито в строк до 02.11.2011р. із наданням строку боржникові для добровільного виконання до 09.11.2011р.), суд дійшов висновку про можливість застосування відстрочення виконання рішення до 01.11.2011р.

У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати, пропорційні відношенню розміру задоволених вимог до їх первісного розміру, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство", м. Донецьк (ідентифікаційний код 20359602) до Державного підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Донецьк (ідентифікаційний номер 32001618) про стягнення за договором оренди автомобіля №02/32 від 14.10.2008р. заборгованості з орендної плати в розмірі 32228,88грн., інфляційних витрат в розмірі 257,83грн., 3% річних в розмірі 430,28грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Донецьк (ідентифікаційний номер 32001618) на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство", м. Донецьк (ідентифікаційний код 20359602) заборгованість з орендної плати в розмірі 32228,88грн., інфляційних витрат в розмірі 257,83грн., 3% річних в розмірі 430,28грн., відстрочивши виконання рішення до 01.11.2011р.

3. Стягнути з Державного підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Донецьк (ідентифікаційний номер 32001618) на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство", м. Донецьк (ідентифікаційний код 20359602) витрати зі сплати державного мито в розмірі 329,17грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 234,29грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >