Рішення № 18890261, 18.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.11 р. Справа № 7/184

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Е.В.Сгара, суддів Т.М.Риженко, М.О.Лейби.,

при секретарі судового засідання О.В. Чеботарьовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства „Вугледаренергоплюс” м. Вугледар

До відповідача: Приватного акціонерного товариства „Донецького електрометалургійного заводу” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості у розмірі 351 901,60 грн.

За зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства „Донецького електрометалургійного заводу” м. Донецьк

До відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства „Вугледаренергоплюс” м.Вугледар

Предмет спору: стягнення штрафу у розмірі 35189, 83 грн., збитків у сумі 20390, 50 грн.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1. довір., Пилипенко В.Ф. директор

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 довір.

СУТЬ СПОРУУ судовому засіданні 08.09.2011р. оголошувалась перерва до 19.09.2011р.

відповідно до ст. 77 ГПК України.

Приватне підприємство „Вугледаренергоплюс” м. Вугледар звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Донецького електрометалургійного заводу” м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 351901,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивав посилається на договір поставки №4400002995 від 04.03.2011р. із специфікаціями до нього; договір послуг №393 від 11.05.2011р. із додатками до нього; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000106 від 31.05.2011р., податкову накладну №32/ від 31.05.2011р.; банківську виписку; квитанції про приймання вантажу №51705374, №51720613; посвідчення якості №103/1 від 17.05.2011р., №103/2 від 17.05.2011р., №284 від 23.05.2011р.; договір №1/4/у від 07.04.2011р.; атестат акредитації №2Н455 від 14.12.2009р.; листи б/н від 09.06.2011р., №23-08/2231 від 02.06.2011р., №23-08/2273 від 08.06.2011р., №23-08/2275 від 08.06.2011р., №23-08/2281 від 09.06.2011р.; опис вкладення у цінний лист від 09.06.2011р., поштову квитанцію №2132 від 09.06.2011р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.06.2011р., курєрську доставку б/н; акт про належний стан продукції №38/11 від 08.06.2011р.; посвідчення №61 від 08.06.2011р.; акт відбору зразків (проб) на х/а від 01.06.2011р.; сертифікат якості №UA20697/1; претензію №б/н від 17.06.2011р.; опис вкладення від 17.06.2011р., курєрську доставку б/н, поштову квитанцію від 17.06.2011р., виписку з рахунку.

Позивач за первісним позовом вимоги підтримав, проти зустрічних вимог заперечив, посилаючись на той факт, що відповідачем не дотримано порядок приймання вантажу по якості, до того ж відповідач посилається на той факт, що все поставлене у травні 2011р. вугілля є неякісним, проте частину цього вугілля відповідач прийняв та оплатив.

Відповідач у відзиві та у судових засіданнях проти первісного позову заперечив, посилаючись на той факт, що заявлена до стягнення сума заборгованості є фактично вартістю неякісно поставленого вугілля у звязку з чим у відповідача відсутні підстави для її оплати.

08.08.2011р., до початку розгляду справи по суті, Приватне акціонерне товариство „Донецького електрометалургійного заводу” м. Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства „Вугледаренергоплюс” м.Вугледар про стягнення штрафу в сумі 35189, 83 грн. та збитків у сумі 20 390, 50 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2011р. зустрічну позовну заяву прийнято до провадження.

В обґрунтування зустрічного позову позивач по зустрічному позову надав суду договір поставки №4400002995 від 04.03.2011р. із специфікаціями; акт про неналежну якість продукції №38/11 від 08.06.2011р., посвідчення №61 від 08.06.2011р., сертифікат №UA20697/1; акт відбору зразків (проб) на х/а від 01.06.2011р.; акти відбору зразків (проб) від 24.05.2011р., від 25.05.2011р., від 25.05.2011р., від 27.05.2011р.; акт здачі-прийому робіт (послуг) №3 від 30.06.2011р.; посвідчення якості №284 від 23.05.2011р.

В судових засіданнях позивач по зустрічному позову вимоги підтримав.

Відповідач по зустрічному позову проти зустрічних позовних вимоги заперечив з огляду на викладені у первісному позову обставини та той факт, що на його думку, позивач по зустрічному не дотримався порядку приймання продукції по якості.

За клопотаннями сторін у справу залучені додаткові документи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 19.09.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Е.В.Сгара, суддів Т.М.Риженко, М.О.Лейби.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №4400002995 від 04.03.2011р. (далі по тексту Договір). Договір укладено із специфікаціями до нього.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2011р. (п.13 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості, асортименті, за цінами та в строки згідно специфікацій до цього Договору, які є невідємною його частиною. Продукція постачається на умовах СРТ (станція Донецьк) під час поставки залізничним транспортом або СРТ (м.Донецьк склад покупця) під час поставки автотранспортом згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2000. Продукція поставляється навалом. Моментом переходу права власності на продукцію вказану в цьому Договорі від постачальника до покупця є передачею продукції на складі покупця під час поставки автотранспортом, що підтверджується підписаною видатковою накладною або на станції Донецьк донецької залізниці під час поставки залізничним транспортом, що підтверджується залізничною накладною.

Пунктом 4 Договору передбачено, що якість продукції, що поставляється повинна повністю відповідати технічним умовам, стандартам, що діють в Україні, а також вимогам, вказаним в специфікаціях до цього Договору. Кожна партія продукції супроводжується оригіналом сертифікату якості виробника або територіально засвідченою копією, що направляється з вагоном/машиною. Приймання продукції по кількості здійснюється у відповідності з інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товаром народного споживання по кількості (П-6), по якості у відповідності з інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7). В разі поставки неякісної продукції постачальник здійснює заміну неякісної продукції протягом 5-ти календарних днів з моменту письмового повідомлення покупця та сплачує штраф покупцю в розмірі 20% вартості продукції. За прострочку заміни неякісної продукції постачальник сплачує пеню покупцю в розмірі 1% за кожен день прострочення заміни. Покупець має право відмовитись від прийняття та-або неприйняття неякісної продукції.

Разом із продукцією постачальник зобовязується надати наступні оригінали документів: сертифікат якості, рахунок-фактура на сплату, товарно-транспортні документи, податкова накладна (п.5 Договору).

Покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 банківських днів після отримання результатів хімічного аналізу на відповідність показникам якості поставленої продукції та надання документів згідно п.5 Договору. Для виконання хімічного аналізу покупець вправі залучати третіх осіб. Моментом оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Покупець вправі відмовитись від сплати неякісної продукції. Покупець здійснює оплату продукції по позиції 2 специфікації 2 на поточний рахунок постачальника протягом 30 банківських днів після отримання результатів хімічного аналізу на відповідність показникам якості поставленої продукції та надання документів згідно п.5 Договору (п.7 Договору з урахуванням умов додаткової угоди №1 від 01.04.2011р. до Договору).

Специфікаціями №1 від 04.03.2011р., №2 від 01.04.2011р., №3 від 29.04.2011р. до Договору, з урахуванням внесених змін додатковою угодою №3 від 06.05.2011р. до Договору, сторони за обопільною згодою встановили найменування, кількість та ціну продукції, яка повинна бути поставлена по Договору в наступні строки:

за специфікацією №1 в строк до 31.03.2011р.

за специфікацією №2 в строк до 30.04.2011р.

за специфікацією №3 в строк до 31.05.2011р.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України, всі умови Договору, у тому числі його додатків (специфікацій), які є невідємною частиною договору, є обовязковими для виконання сторонами.

У виконання умов Договору та специфікації №3 до Договору, протягом березня травня 2011р. позивач по первісному позову ПП „Вугледаренергоплюс” (далі постачальник) здійснив поставку продукції відповідачу по первісному позову ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” (далі покупець) залізничним транспортом, що підтверджено матеріалами, в тому числі квитанціями про приймання вантажу №51705374, №51720613, накладними на маршрут або групу вагонів №517005374, №51720613, двосторонніми (підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін) видатковими накладними №1 від 07.03.2011р., №2 від 09.03.2011р., №3 від 18.03.2011р., №4 від 21.03.2011р., №5 від 22.03.2011р., №6 від 25.03.2011р., №7 від 28.03.2011р., №1 від 03.04.2011р., №2 від 04.04.2011р., №3 від 09.04.2011р., №5 від 29.04.2011р., №1 від 05.05.2011р., №2 від 06.05.2011р., №3 від 06.05.2011р., №4 від 12.05.2011р., №5 від 13.05.2011р., №6 від 16.05.2011р., №7 від 16.05.2011р.

Факт отриманого товару у вказаній кількості та на вказану у вище перелічених документах підтверджено покупцем письмово та усно.

Покупець свої зобовязання по сплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав, отриманий товар сплатив частково, що підтверджено покупцем (відповідачем по справі) та доведено матеріалами справи, зокрема банківськими виписками.

З огляду на наведене, постачальник вважає, що у покупця значиться заборгованість за невиконання грошового зобовязання по сплаті отриманого за Договором товару за травень 2011р. у сумі 351901, 60 грн.

У звязку з наведеним, 17.06.2011р. постачальник звернувся до покупця із претензією б/н від 17.06.2011р. про сплату, в тому числі, вищевказаної заборгованості. Факт направлення претензії покупцю підтверджено наявними у справі копіями опису вкладення від 17.06.2011р., курєрської доставки б/н, поштової квитанції від 17.06.2011р.

У звязку із невиконанням покупцем своїх договірних обовязків щодо оплати отриманого вугілля в добровільному порядку, ПП „Вугледаренергоплюс” звернулось до господарського суду із позовом до ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” про стягнення боргу за Договором в сумі 351901, 60 грн.

Відповідач по первісному позову проти вказаних вимог заперечив, посилаючись на той факт, що вищевказаний товар був неналежної якості та звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до ПП „Вугледаренергоплюс” про стягнення штрафу у розмірі 35189, 83 грн. за неналежне виконання умов Договору (поставка неякісного товару) та збитків у сумі 20390, 50 грн. (понесених у звязку із збереженням цього товару).

З огляду на матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність розглянути спочатку зустрічні позовні вимоги.

При розгляді таких вимог, господарський суд виходить з наступного.

Задля повного та всебічного розгляду спору, в даному випадку, необхідно встановити також факт поставки якісного (неякісного) товару на вказану вище суму.

Покупець посилається на той факт, що 20.05.2011р. ним було отримано спірний товар за залізничними накладними на маршрут або групу вагонів №№517005374, 51720613 (у вагонах №№67849356, 67569848, 65941767, 65332215, 66105818, 60611084, 65385924, 66172065, 60968385, 66448143).

Згідно специфікації №3 до Договору, сторони узгодили якісні показники товару, що поставляється, зокрема: зола max 16%, волога max 7%, сіра не більше 1,5%.

За умовами Договору (пункти 4, 5 Договору), якість продукції, що поставляється повинна повністю відповідати технічним умовам, стандартам, що діють в Україні, а також вимогам, вказаним в специфікаціях до цього Договору. Разом із продукцією постачальник зобовязується надати, в тому числі, сертифікат якості на товар.

На спірний товар постачальником були видані посвідчення якості №103/1 від 17.05.2011р., №103/2 від 17.05.2011р., №284 від 23.05.2011р.

Згідно вказаного посвідчення якості №284 від 23.05.2011р., вугілля має наступні якісні показники: зола 14,4%, волога 5,0%, сіра 1,1%, що не суперечить умовам Договору та специфікації №3 до Договору.

Після надходження спірного товару та супровідних до нього документів, покупцем здійснено відбір проб такого товару та складені акти відбору проб б/н від 24.05.2011р., від 25.05.2011р. та від 25.05.2011р., акт відбору зразків (проб) х/а (відповідно до п.16 Інструкції П-7) від 01.06.2011р.

За результатами відбору проб, при прийманні продукції за якістю, покупцем була встановлена невідповідність поставленого товару якісним показникам товару, передбаченим Договором та вказаними в посвідченні якості №284 від 23.05.2011р., зокрема:

- у вагоні №67849356 отримано вугілля з якісними показниками: зола 43,1%, волога 8,6%, сіра 1,25%;

- у вагоні №67569848 отримано вугілля з якісними показниками: зола 38,6%, волога 9,1%, сіра 1,12%;

- у вагоні №66105818 отримано вугілля з якісними показниками: зола 40,5%, волога 8,5%, сіра 1,08%;

- у вагоні №65385924 отримано вугілля з якісними показниками: зола 41,3%, волога 8,0%, сіра 1,03%;

- у вагоні №66172065 отримано вугілля з якісними показниками: зола 43,9%, волога 8,7%, сіра 1,15%;

- у вагоні №66448143 отримано вугілля з якісними показниками: зола 47,5%, волога 8,5%, сіра 1,04%.

В підтвердження отримання неякісного вугілля саме із вказаними вище показниками якості, покупець надав суду копію сертифікату якості виданий ТОВ „Інспекторат Україна” №UA20697/1 від 02.06.2011р.

На підставі викладеного, покупцем було складено акт №38/11 від 08.06.2011р. про неналежну якість продукції із відміткою про здійснення приймання товару в порядку п.6 Інструкції П-7, яке направлено постачальнику.

Разом з цим, саме умовами Договору (пункт 4 Договору) сторони за обопільною згодою визначили, що Приймання продукції по якості повинно здійснюватись у відповідності з інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7).

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7), затвердженою постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966р. (далі інструкція П-7), приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця під час іногородньої поставки не пізніше 20 днів.

Відповідно до п.16 Інструкції П-7, під час виявлення невідповідності якості отриманої продукції Договору або даним, вказаним у супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання товару та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених під час приймання дефектів. Отримувач зобовязаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, які попереджають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Отримувач також зобовязаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акта представника іногороднього виробника (постачальника), якщо це передбачено в Основних та особих умовах поставки, інших обовязкових правилах або в Договорі.

Пунктами 17 та 18 Інструкції П-7 встановлено, що в повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику) повинно бути вказано: найменування продукції, дата та номер рахунку-фактури або номер транспортного документа; основні недоліки, які знайдені в продукції; час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності; кількість продукції неналежної якості або комплектної продукції. Повідомлення про виклик виробника (відправника) повинно бути передано йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 год., після виявлення невідповідності якості продукції встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними та особими умовами поставки, іншими обовязковими для сторін правилами або Договором.

Пунктом 27 Інструкції П-7 також визначено порядок складання акта відбору проб та обовязкові відомості, які повинні бути відображені в такому акті.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі умов Договору та наданих сторонами документів, покупцем не дотримано порядку приймання продукції по якості у відповідності до вищевказаних приписів і іншого відповідачем по первісному позову не доведено.

Зокрема, покупець не повідомив постачальника про початок приймання продукції по якості у відповідності до Інструкції П-7. Посилання покупця на належне повідомлення постачальника про здійснення приймання продукції по якості за результатами виявлення невідповідності якості спірного товару вказаним у посвідченні якості №284 від 23.05.2011р. судом до уваги не приймаються з огляду на те, що наявна у справі телефонограма не містить всіх необхідних вихідних даних. Крім того, умовами Договору не передбачено повідомлення сторонами одна іншу про будь-які відомості за допомогою телефонограм.

Покупцем не надано суду акт про зупинення приймання продукції по якості із зазначенням всіх необхідних даних, складення якого передбачено Інструкцією П-7.

Акт відбору зразків (проб) х/а (відповідно до п.16 Інструкції П-7) від 01.06.2011р., складений покупцем, в порушення п.27 Інструкції П-7, не містить всіх необхідних вихідних даних, в тому числі відомості про причину зупинення приймання та характер дефекту під час приймання спірного товару.

Таким чином, покупець фактично не дотримався порядку приймання продукції по якості, тобто позивач по зустрічному позову фактично не довів належними та допустимими доказами факт поставки неякісної продукції по Договору.

Як вбачається із зустрічного позову, покупець заявив як вимоги про стягнення суми збитків 20390, 50 грн., так і про стягнення суми штрафу за поставку неякісного вугілля 35189, 83 грн.

Згідно пояснень покупця, сума збитків у розмірі 20390, 50 грн. складається із сплати за надану послугу по зберіганню та вивантаженню неякісного вугілля. В підтвердження факту понесення витрат на суму 20390, 50 грн. покупець посилається на оплату цих послуг платіжним дорученням №9126 від 27.07.2011р.

Разом з цим, позивач по зустрічному позову не надав суду ані копії такого платіжного доручення, ані виписки банківської установи чи будь-якого іншого платіжного документа в підтвердження понесення зазначених витрат, тоді як обовязок доказування обставин, на які сторона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень покладається саме на цю сторону згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позивачем зустрічні позовні вимоги про стягнення 20390, 50 грн. визначені як збитки, при розгляді таких позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний звязок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Таким чином, для розгляду спору по суті, господарському суду необхідно встановити факт наявності чи відсутності здійснення споживачем вказаних вище витрат, наявності чи відсутності вини відповідача, причинно-наслідковий звязок між такими витратами та діями/бездіяльністю відповідача (його виною).

Як вже вказано вище, покупець не довів належними доказами (платіжними документами) факт понесення ним витрат у сумі 20390, 50 грн. за надану послугу по зберіганню та вивантаженню неякісного товару.

Факт отримання неякісного товару, у звязку із недотримання процедури приймання вантажу по якості, покупцем також не доведено.

Таким чином, відсутні такі складові збитків, як вина постачальника (поставка неякісного товару) та наявність збитків (понесення витрат покупцем).

Шляхом дослідження всіх матеріалів справи та наданих сторонами документів, з огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позивач по зустрічному позову не довів наявності збитків та вини відповідача по зустрічному позову, у звязку з чим зустрічні позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства „Вугледаренергоплюс” 20390, 50 грн. збитків задоволенню не підлягають.

Вимоги по зустрічному позову про стягнення суми штрафу за поставку неякісного вугілля в сумі 35189, 83 грн. також не підлягають задоволенню з огляду на викладене нижче.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 Договору, в разі поставки неякісної продукції постачальник здійснює заміну неякісної продукції протягом 5-ти календарних днів з моменту письмового повідомлення покупця та сплачує штраф покупцю в розмірі 20% вартості продукції.

За приписами ст.231 Господарського кодексу України, за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наведені вище приписи підставою для стягнення штрафу є порушення у зобовязанні.

Як зазначено вище, позивач по зустрічному позову не довів факту порушення відповідачем по зустрічному позову своїх зобовязань по поставці якісного вугілля.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги про стягнення штрафу з Приватного підприємства „Вугледаренергоплюс” 35189, 83 грн. задоволенню не підлягають.

Позивач по первісному позову ПП „Вугледаренергоплюс” просить стягнути з відповідача ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” борг за поставлене у травні 2011р. вугілля в сумі 351901, 60 грн., посилаючись на невиконання покупцем своїх договірних обовязків щодо оплати отриманого вугілля в повному обсязі (вугілля оплачене частково).

Факт виконання позивачем у травні 2011р. своїх договірних зобовязань належним чином підтверджується матеріалами справи, зокрема, залізничними накладними (квитанціями про приймання вантажу) № 51705374 від 17.05.2011р., № 51720613 від 18.05.2011р., посвідченнями якості №103/1 від 17.05.2011р., №103/2 від 17.05.2011р., №284 від 23.05.2011р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000106 від 31.05.2011р. і іншого відповідачем не доведено.

Факт неоплати вищевказаного отриманого вугілля саме на суму 351901, 60 грн. відповідачем не спростовано.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, з огляду на умови Договору, враховуючи вищевикладене та встановлення судом факту поставки товару від ПП „Вугледаренергоплюс” до ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” на спірну суму, господарський суд дійшов висновку, що ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” має грошове зобовязання перед ПП „Вугледаренергоплюс” по сплаті вартості отриманого товару в сумі 351901, 60 грн., тоді як в діях ПП „Вугледаренергоплюс” не вбачається порушення умов Договору по спірній поставці.

Таким чином, вимоги позивача по первісному позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПП „Вугледаренергоплюс” до ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” про стягнення суми заборгованості за Договором - 351901,60 грн. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” до ПП „Вугледаренергоплюс” про стягнення штрафу у розмірі 35189, 83 грн., збитків у сумі 20390, 50 грн. за неналежне виконання умов Договору (поставка неякісного товару) є недоведеними, у звязку з чим задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 22, 526, 527, 549, 610, 611, 623, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 224, 225, 231 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Вугледаренергоплюс” м. Вугледар до Приватного акціонерного товариства „Донецького електрометалургійного заводу” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 351 901,60 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Донецького електрометалургійного заводу” (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, 122, ЄДРПОУ 30479040, п/р 26004001332429 в АТ „ОТП Банк” м.Київ, МФО 300528) на користь Приватного підприємства „Вугледаренергоплюс” (85670, Донецька обл.., м.Вугледар, вул.Трифонова, 20, ЄДРПОУ 33124465, р/р 26003051702956 в ДРУ „Приватбанк” м.Вугледар, МФО 335496) 351901,60 грн. боргу, 3570, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Донецького електрометалургійного заводу” м. Донецьк до Приватного підприємства „Вугледаренергоплюс” м.Вугледар про стягнення 35189, 83 грн. штрафу та 20390, 50 грн. збитків відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 18.10.2011р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Риженко Т.М.

Суддя Лейба М.О.

< Текст >