Рішення № 18889210, 20.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.11 р. Справа № 21/104

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

про стягнення 779,10 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Левадна Ю. Г. – юр.

відповідача: Ляшко Д.В. – пров. юр.

Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” просить стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” збитки у вигляді вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу 07.05.2011р. Державним підприємством “Ровенькиантрацит” за залізничною накладною на групу вагонів № 51413276 у напіввагоні № 67872606, у сумі 779,10 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (порушення маркування і заглиблення у вагоні) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом від 10.05.11р. БА 785190/10. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що винним у нестачі є відправник.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

07.05.2011р. Державне підприємство “Ровенькиантрацит” (вантажовідправник) на адресу ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, надалі перейменованого в Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”, (вантажоодержувач) у напіввагоні №67872606 за залізничною накладною на групу вагонів №51413276 зі станції Ровеньки Донецької залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці відвантажило вугілля (антрацит у вологому стані). За накладною вага нетто у вагоні – 69 000 кг (брутто – не вказано, тара – 23 100кг).

На станцію призначення вагон прибув 09.05.2011р., де був складений акт загальної форми № 127 від 09.05.2011р. Підстава складання акту загальної форми: навантаження нижче бортів на 200-300мм, над 3 люком маркування порушене, є заглиблення розміром: 1000 х 1 500 х 200мм на ширину вагону.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Комунарськ Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БА 785190/10 від 10.05.2011р., згідно з яким:

· навантаження нижче бортів на 200-300мм, рівномірне, марковане вапном двома подовжніми смугами;

· з лівої сторони по ходу потягу над 3 люком порушене вапняне маркування, є заглиблення розміром: 1000мм х 1500мм х 200мм;

· люка і двері зачинені;

· витікання вантажу немає;

· зважування вагону проводилося тензометричних вагонних терезах ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;

· вага нетто зважування вантажу 66 700кг (брутто 89 800кг, тари з брусу 23 100кг), нестача вантажу складає 2 300кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: заступником начальником станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший, з боку одержувача – заступником начальника вантажної служби.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 779,10 грн. із розрахунку: 920кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 846,85грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 26009307748601 в ДРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635, п/р 260030000173, 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, п/р 2600914210 в Луганській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код ЄДПОУ 05441447) 779,10 грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

Повний текст рішення складено 20.10.2011р.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18