Рішення № 18887893, 04.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.11 р. Справа № 37/188пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі (Позивач) Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 04052784

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк, ідентифікаційний номер 34940000

про: стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 339927,83грн. та розірвання договору №402/5 від 15.10.2008р.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора не зявився;

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №05-40-01 від 17.01.2011р.);

від Відповідача не зявився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 10.08.2011р. на 20.09.2011р., з 20.09.2011р. на 04.10.2011р.

У судовому засіданні 04.10.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Маріуполя (далі Заявник позову) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (далі Позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 339927,83грн. та розірвання договору №402/5 від 15.10.2008р.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором №402/5 від 15.10.2008р., внаслідок чого виникла стягувана заборгованість та підстави для розірвання договору.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає Рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №402/5 від 15.10.2008р., договір №402/5 від 15.10.2008р. з додатками (розрахунок оплати до міського бюджету за послуги рекламного місця), розрахунок суми заборгованості, претензію №18 від 25.12.2009р., відповідь на претензію №18/01 від 18.01.2010р.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 612, 622, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст.188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 13, 15, 29, 54, 55, 56, 57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав письмові пояснення №1036 від 09.08.2011р. (а.с.а.с.40-42 т.1), якими підтримав заявлені вимоги у повному обсягу, вказуючи на укладання з Відповідачем на підставі рішення виконкому договору №402/5 від 15.10.2008р., в межах якого Відповідачеві було надано місяця для розміщення 29 одиниць рекламних конструкцій та за яким виникла стягувана заборгованість за період з 28.10.2008р. по 15.07.2011р. та підстави для розірвання через порушення істотних умов. неналежне виконання грошових зобовязань за яким призвело до виникнення розглядуваного спору.

Позивачем також надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.43-150 т.1, а.с.а.с.1-63 т.2).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості або відсутності спірного грошового зобовязання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.59-63 т.2), достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи незважаючи на повернення поштових повідомлень із ухвалами суду, що надсилалися Відповідачу.

У судових засіданнях присутні Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги у повному обсягу.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи з огляду на достатність наданого часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог та закінчення 07.10.2011р. процесуального строку розгляду справи.

Дійсно, участь у судових засіданнях і доведення своєї позиції є правом, а не обовязком, від здійснення якого не може перебувати у залежності встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради 3402/5 від 15.10.2008р. (а.с.6 т.1) філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34940000), були видані дозволи (а.с.а.с.68-150 т.1, 1-59 т.2) на розміщення зовнішньої реклами у кількості 29 конструкції, зі строком дії на 5 років.

На підставі вказаного рішення виконкому міськради з Відповідачем 15.10.2008р. був укладений договір №402/5 (а.с.7-9), відповідно до п.1.1. договору Виконавчий комітет Маріупольської міської ради (Адміністрація) надав, а Відповідач (Розповсюджувач зовнішньої реклами) прийняв в тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - розміщення рекламних щитів, у кількості 29 одиниць розміром 3,0х6,0, за адресами: пр. Перемоги (розподільча смуга навпроти будинку №32); пр. Металургів/б.Приморський; вул. Повстання/вул. Ушакова; вул. К.Лібкнехта (район магазину „Успіх”); площа М.Павлова (залізничний вокзал); пр. Рахімова/вул. М.Десантників (навпроти будинку №66); вул. Казанцева/пр.Леніна (навпроти будинку №81); пр.Металургів/вул. Фонтанна (район АЗС); вулю Торгова/б. Шевченко; пр. Леніна/вул. Червонофлотська; пр. Будівельників/вул. Бахчіванджи (із боку ринку „Застава”); вул. Бахчіванджи/вул. Зелінського; пр.Леніна/вул.Купріна; вул. Митрополитська/пр. Металургів; вул. Митрополитська/вул. Енгельса; вул. Артема/вул. Миколаївська; пр.Леніна/вул. Харлампіївська; пр. Леніна/вул. Торгова; вул. Набережна (трамвайне кільце район „Азовсталь”); пр. Металургів/вул. Варганова (із боку будинку №60); пр. Леніна/пр. Металургів (район зупинки „Міськвиконком”); пр. Леніна/вул. Казанцева (район адміністративної площі); пр. Леніна/вул. Артема (універсам „Наш Край” №1); пр. Леніна/вул. Артема (універсам „Наш Край 2”); пр. Леніна (Драмтеатр навпроти кафе „Фурор”); пр. Леніна (Драмтеатр навпроти зупинки до міста); пр. Леніна/ вул. Енгельса (із боку магазину „Мега Топ”) пр. Леніна (розподільча смуга навпроти будинку №98); вул. Казанцева/пр. Леніна (із боку адміністративної площі).

Положеннями п. 2.1. договору його термін визначений сторонами тривалістю 5 років з 15.10.2008р. по 15.10.2013р. та встановлено, що Розповсюджувач зовнішньої реклами повинен протягом 5 діб після закінчення терміну демонтувати спеціальні конструкції та привести місця розміщення в належний вигляд.

Відповідно до п. 3.1.1. серед обовязків Відповідача встановлено необхідність внести протягом 10 робочих днів з дня підписання договору до міського бюджету встановлену договором плату в повному обсязі, або при наданні розстрочки платежу, перший платіж.

Згідно з п.4.1. договору за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, Відповідач здійснює оплату (розрахунок якої приведений додатках а.с.а.с.8-14 т.1) щоквартально до 16 числа першого місяця поточного кварталу протягом всього строку дії договору згідно з п.2.1., у розмірі 30902,53грн. на рахунок Міського бюджету Маріуполя р/р 31413544700051 у Банку ГУДКУ у Донецької області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 34686694. Загальна сума договору становить 618050,59грн.

За несвоєчасну оплату в міський бюджет встановлена відповідальність Розповсюджувача зовнішньої реклами у вигляді пені в розмірі 120% річних від облікової ставки НБУ від суми недоплати, яка розрахована за кожен день прострочення платежу.

Через несплату Розповсюджувачем зовнішньої реклами платежів за весь період з моменту укладання договору і по 18.12.2009р. за укладеним договором Позивачем була складена претензія №18 від 25.12.2009р. (а.с.а.с.17-20 т.1) з вимогами про сплату боргу (за кількома укладеними договорами на розміщення зовнішньої реклами).

Листом №18/01 від 16.01.2010р. (а.с.21 т.1) Відповідач гарантував погасити нараховану за кількома договорами заборгованість в розмірі 339109,53грн. до кінця 1 кварталу 2010р.

У звязку із нездійснення станом на 22.06.2011р. платежів, нарахованих за період з моменту укладання договору і по 16.04.2011р. у загальному розмірі 339927,83грн. (а.с.15 т.1), Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на стягнення заборгованості та розірванні договору.

Позивач у поясненнях №1036 від 09.08.2011р. (а.с.а.с.40-42 т.1) підтримав заявлені вимоги у повному обсягу, надавши довідку №05-988-02 від 07.09.2011р. (а.с.45 т.1) за підписом першого заступника керівника та головного бухгалтера про відсутність будь-яких підстав для припинення спірного грошового зобовязання.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відносно формулювання і доказування своєї позиції, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акт звірення розрахунків (а.с.а.с.43, 44 т.1), складеного та надісланого (а.с. 42а) Позивачем на виконання вимог суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених грошових вимог Позивача, оскільки їх обєднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань та розірвання договору.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про рекламу”, Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. інших нормативних актів, та умовами укладеного між ним договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу” порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, п.п.4.13., 6.1. Положення про порядок розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення на території м. Маріуполя (а.с.а.с.58-66 т.1), затвердженого рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №151 від 14.04.2004р. (а.с.57 т.1) передбачає укладання договору на розміщення рекламної конструкції і здійснення платежів за ним до міського бюджету.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №402/5 від 15.10.2008р. близький до договору найму, адже опосередковує тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи застосовуваних судом в порядку ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обовязок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату, суд зазначає, що укладений між Позивачем та Відповідачем договір №402/5 від 15.10.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 цього Кодексу щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із внесення першого платежу протягом 10 робочих днів з дати підписання договору та подальших щоквартальних платежів за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, до 16 числа першого місяця поточного кварталу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не були виконані грошові зобовязання із сплати за користування місцями до розміщення зовнішньої реклами за період з момент укладання договору і по 1 квартал 2011р. включно доказів іншого у відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України до справи не надано. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що прострочив відповідне грошове зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, зважаючи на що, суд, здійснивши перевірку розрахунку заявлених вимог (а.с.15 т.1) та встановивши її відповідність умовам договору, дійшов висновку про можливість задоволення вимог про стягнення заборгованість в сумі 339927,83грн. у повному обсягу.

Відносно позовної вимоги про розірвання договору №402/5 від 15.01.2008р. позиція суду полягає в такому:

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, що кореспондується із визначенням розірвання договору у якості одного з наслідків порушення зобовязання за змістом ст. 611 цього Кодексу.

Виходячи з підстав з підстав цієї позовної вимог, у розумінні їх (підстав) визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Прокурор та Позивач наполягають на розірванні договору як на наслідку порушення Відповідачем його умов у вигляді невиконання обовязку щодо сплати грошових коштів за користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Означені посилання на необхідність розірвання спірного договору у звязку із наявністю порушення його умов з боку Відповідача судом приймаються до уваги як юридично і доказово обґрунтовані, оскільки умова щодо здійснення означених платежів слід віднести до істотних умов договору №402/5 у розумінні у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Дійсно, укладаючи спірний договір, Позивач розраховував на своєчасне отримання платежів від Відповідача, а факт порушення останнім відповідного обовязку встановлений судом за матеріалами справи.

За таких обставин, вимоги Прокурора про дострокове розірвання спірного договору підлягають задоволенню у повному обсягу.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 04052784) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34940000) про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 339927,83грн. та розірвання договору №402/5 від 15.10.2008р. у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34940000) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 04052784) на рахунок Міського бюджету Маріуполя р/р 31413544700051 у Банку ГУДКУ у Донецької області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 34686694. заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 15.10.2008р. №402/5 в розмірі 339927,83грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3 Розірвати договір від 15.10.2008р. №402/5, укладений між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 04052784) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34940000).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовреклама”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34940000) в доход державного бюджету державне мито в сумі 3392грн. 27 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >