Рішення № 18885455, 29.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.11 р. Справа № 33/31

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Упраргопром”, м.Макіївка

про стягнення основного боргу в сумі 4083грн.60коп., інфляції в сумі 502грн.33коп., 3% річних у розмірі 145грн.39коп, пені в сумі 315грн.61коп.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 представник (за довіреністю №523 від 07.04.2011р.),

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Упраргопром”, м.Макіївка про стягнення основного боргу в сумі 4083грн.60коп., інфляції в сумі 692грн.74коп., 3% річних у розмірі 193грн.66коп., пені в сумі 667грн.07коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором на технічне обслуговування №30 від 01.02.2007р. в частині сплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4083грн.60коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат у розмірі 692грн.74коп., 3% річних у розмірі 193грн.66коп., пені 667грн.07коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на технічне обслуговування №30 від 01.02.2007р., додатків №1, №2, №3 до договору №30 від 01.02.2007р., додаткових угод №1 від 30.12.2008р., №2 від 24.02.2009р., №3 від 28.12.2009р., до договору №30 від 01.02.2007р., додатку №1 до договору №30 від 01.02.2007р., додатку №1 до додаткової угоди №2 до договору №30 від 01.02.2007р., додатку №1 до додаткової угоди №3 до договору №30 від 01.02.2007р.,актів про виконання технічного обслуговування від 15.09.2009р., від 20.10.2009р., від 16.11.2009р., від 30.12.2009р., актів надання послуг від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р., від 31.05.2010р., претензії №11/5345 від 24.11.2010р., докази направлення зазначеної претензії,

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 17.06.2011р. надав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 4083грн.60коп., інфляційні витрати у розмірі 502грн.33коп., 3% річних у розмірі 145грн.39коп., пені у розмірі 315грн.61коп.

Відповідно до вищевикладеного позовні вимоги судом розглядаються з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, які направлялись на адресу зазначену відповідно до витягу з ЄДРПОУ, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

01.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Упрагропром” (замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Підприємство електричних мереж - Енерговугілля” (підрядник) укладено договір на технічне обслуговування №30 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобовязується прийняти на технічне обслуговування та ремонт електрообладнання, зазначене у додатку №1 до цього договору (розділ 1 Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, окрім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено істотні умови за вищевказаним договором.

За умовами Договору виконавець зобовязується здійснювати технічне обслуговування електрообладнання, зазначеного у додатку №1 у обсягах згідно додатку №2 (п.п. 2.1.1. Договору).

Договором передбачено, що замовник зобовязаний за 1 місяць до початку дії договору надати підряднику необхідну проектну та технічну документацію (п.2.2.1. Договору), здійснювати оплату робіт за договором (п.2.2.2. Договору).

Так, за роботи, які виконуються підрядником згідно п.2.1.1., останній щомісяця, наприкінці поточного місяця, надає замовнику акт здавання-приймання виконаних робіт (п.4.1. Договору). За роботи, які виконуються підрядником згідно п.2.1.2., останній протягом 3 днів після закінчення кожної роботи надає замовнику акт ф. КБ-2в (п.4.2. Договору). Замовник протягом 3 днів з дня отримання акту приймання виконаних робіт або акту ф.КБ-2в зобовязаний повернути підряднику підписаний акт або направити мотивовану відмову від приймання робіт (п.4.3. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийняті виконані роботи на суму 1800грн.00коп., про що свідчать акти про виконання технічного обслуговування від 15.09.2009р., від 20.10.2009р., від 16.11.2009р., від 30.12.2009р., які підписані з обох сторін та скріплені відбитками печаток підприємств. Також відповідачем прийняті виконані роботи на суму 2556грн.00коп., про що свідчать акти надання послуг від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р., від 31.05.2010р., підписані з обох сторін та скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що роботи за Договором прийняті відповідачем без зауважень.

За приписами п. 3.3. Договору оплата здійснюється у строк не пізніше 15 днів з дня підписання актів.

Як зазначено позивачем, відповідач сплатив частково вартість виконаних робіт у сумі 272грн.40коп.

Однак, зобовязання за Договором щодо повної оплати виконаних робіт відповідачем на момент подання позовної заяви не виконані.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, судом встановлено, що заборгованість у відповідача перед позивачем за актами про виконання технічного обслуговування від 15.09.2009р. виникла 01.10.2008р. на суму 177грн.60коп., від 20.10.2009р. 05.11.2009р. на суму 450грн.00коп., від 16.11.2009р. 02.12.2009р. на суму 450грн.00коп., від 30.12.2009р. 15.01.2010р. на суму 511грн.20коп., від 31.01.2010р. 16.02.2010р. на суму 511грн.20коп., від 28.02.2010р. 16.03.2010р. на суму 511грн.20коп., від 31.03.2010р. 16.04.2010р. на суму 511грн.20коп., від 30.04.2010р. 16.05.2010р. на суму 511грн.20коп., від 31.05.2010р. 16.06.2010р. на суму 511грн.20коп., що разом складає 4083грн.60коп.

Доказів сплати зазначеної заборгованості суду відповідачем не представлено, відповідно до чого суд робить висновок, що зазначена заборгованість відповідачем не сплачена до теперішнього часу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4083грн.60коп. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 145грн.39коп. та інфляційних витрат у розмірі 502грн.33коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позивачем при розрахунку допущено арифметичну помилку в частині визначення моменту виникнення заборгованості. Так, при зазначених розрахунках позивач визначив момент виникнення заборгованості, вказавши останній день виконання відповідачем зобовязання щодо оплати виконаних робіт, що є невірним, так як, момент виникнення заборгованості обчислюється з наступного дня, якому передує останній день виконання грошового зобовязання за Договором. Відповідно до чого суд самостійно здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, встановивши, що позовні вимоги в частині стягнення зазначених сум підлягають частковому задоволенню у розмірі 145грн.08коп. та 486грн.47коп. відповідно.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 315грн.61коп.

Відповідно до п.5.3. Договору при прострочені платежів за надані послуги замовник сплачує пеню у розмірі 0,3% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що зазначений розрахунок є вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства. Відповідно до чого позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 315грн.61коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 549, 610, 612, 625, Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Упраргопром”, м.Макіївка про стягнення основного боргу в сумі 4083грн.60коп., інфляції в сумі 502грн.33коп., 3% річних у розмірі 145грн.39коп, пені в сумі 315грн.61коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Упраргопром” (86123, Донецька область, м.Макіївка, вул.Териконна, 1, код ЄДРПОУ 32698865, р/р 26008101329769 в ЗАТ „ОТП Банк” в м.Київ, МФО 300528) на користь Публічного акціонерного товариства „ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля” (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 151, код ЄДРПОУ 00169845, р/р 26007088200 в ПАТ „Донгорбанк” м.Донецьк, МФО 334970) заборгованість у розмірі 4083грн.60коп., 3% річних у розмірі 145грн.08коп., інфляційних витрат у розмірі 486грн.47коп., пені у розмірі 315грн.61коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 91грн.03коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 210грн.62коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. У судовому засіданні 29.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2011р.

< Список >Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >