Рішення № 18885096, 03.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.11 р. Справа № 37/214

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Український Альянс”, с. Городівка Красноармійського районну Донецької області, ідентифікаційний код 30701933

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна академія”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 20365927

про: стягнення за договором оренди заборгованості в розмірі 318100,28грн., пені в розмірі 15372,39грн. та 3% в розмірі 8465,79грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №09/03-11 від 09.09.2011р.);

від Відповідача не зявився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.09.2011р. до 03.10.2011р.

У судовому засіданні 03.10.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Східно-Український Альянс”, с. Городівка Красноармійського районну Донецької області (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна академія”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди заборгованості у розмірі 226000грн., пені в розмірі 18023,1грн. та 3% річних в розмірі 8465,79грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди №27/08-09 від 27.08.2009р., внаслідок чого за період 27.08.2009р. по 26.07.2011р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені і 3% річних

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди частини будівлі №27/08-09 від 27.08.2009р., акти приймання-передачі до нього за період від 01.09.2009р. по 01.09.2010р., претензію №7-18/39-01 від 28.04.2011р., акт звірення розрахунків та правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, надавши додаткові документи на виконання вимог суду (а.с.а.с.46-150 т.1, а.с.а.с.1-16 т.2).

Клопотанням №68-18/39-01 від 09.09.2011р. з додатками (а.с.а.с.31-44 т.1) Позивач повідомив про часткове погашення Відповідачем після подання позову стягуваної заборгованої та додаткове її збільшення на нараховані платежі за липень і серпень 2011р., з урахуванням чого вимагав стягнення боргу в сумі 316698,45грн., залишаючи решту вимог не змінними.

Наданою у судовому засіданні 03.10.2011р. заявою (а.с.24 т.2) Позивач остаточно визначив суму стягуваного боргу в розмірі 198100,2грн., яка сформувалась по липень 2011р. включно , також зменшив розмір заявленої до стягнення пені до 15372,69грн., залишивши суму стягуваних 3% річних без змін.

Представник Відповідача у судовому засіданні 19.09.2011р. проти позову не заперечив, посилаючись на підписаний сторонами акт звірення розрахунків, та зазначив про ймовірність укладання мирової угоди, але своєї позиції у письмовому вигляді до відома суду не довів, витребуваних документів не надав, а після оголошеної перерви до 03.10.2011р. у судове засідання не зявився, витребуваних документів не надав, звернувшись з клопотанням про відкладання розгляду справи у звязку із хворобою представника (а.с.23 т.2).

У судовому засіданні 03.10.2011р. представник Позивача підтримав вимоги, викладені в заяві від 03.10.2011р. (а.с.24), по полягаючи на вирішення справи в даному засідання, вказуючи на ухилення Відповідача від проведення переговорів з укладання мирової угоди та його наміри затягнути розгляд справи.

Суд вважає за можливе вирішити спір на підставі наявних документів в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-2, 33, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію, тим більше що позиція Відповідача була доведено до відома суду усно.

Отже, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладання розгляду справу у звязку із хворобою представника , оскільки: жодних доказів цього не надано; Відповідача як юридична особа за змістом ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може забезпечити представництво своїх інтересів будь-якою особою на підставі довіреності безпосередня участь саме Язепової В.Я. у засіданні судом не вимагалась; 03.10.2011р. добігає кінця процесуальний строк розгляду справи, що у будь-якому разі унеможливлює подальше її відкладання.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди частини будівлі №27/08-09 (а.с.а.с.12-14), згідно п.п. 1.1, 1.2., 1.4. та 7.1. якого 1.4, 2.1. якого Орендодавець на визначених цим договором умовах зобовязується передати, а Орендар прийняти у тимчасове платне користування частини приміщення в будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: 83003, м. Донецьк, вул. Калужська, б.10. з 3 по 9 поверх включно (119 кімнат) загальною площею 3226,9кв.м. для використання для проживання фізичних осіб, строком до 31.07.2012р.

Приналежність будівлі Позивачеві, в якій розташовані орендовані приміщення, підтверджується рішенням виконавчого комітету Калінінської районної ради №438/13 від 14.06.2000р. (а.с.16 т.2) та свідоцтвом про право власності від 14.06.2000р. (а.с.15 т.2).

За умовами п.п. 2.1. 2.3. договору сторони дійшли згоди про поступову передачу приміщення в оренду шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі, з моменту оформлення яких майно вважається переданим іншій особі.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання з щомісячного перерахування орендної плати, яка включає в себе і комунальні послуги та земельний податок, на підставі виставлених рахунків не пізніше 10 числа поточного місяця у розмірі, визначеного з розрахунку за 1кв.м. по кожному поверху окремо, і зазначеного в акті. При цьому, положення п. 3.4. передбачають перегляд розміру орендної плати щорічно 1 вересня, а у разі підвищення цін на комунальні послуги підвищення розміру оплати здійснюється за погодженням з Орендарем шляхом підписання додаткової угоди (п.3.6.).

Своєчасність та повнота здійснення орендних платежів п.5.2.3. договору віднесена до обовязків Відповідача, а п. 6.3. за прострочення платежів встановлена відповідальність Орендаря у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру платежу за кожен день прострочення.

На виконання обовязків Орендодавця з поетапної передачі приміщень в оренду сторонами були складені і підписані наступні акт приймання-передач:

- від 01.09.2009р. на площу 460,6кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 34,52грн. (а.с.15 т.1);

- від 28.09.2209р. на площу 462,3кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 33,74грн. (а.с.16 т.1);

- від 01.10.2009р. на площу 461,8кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 31,18грн. (а.с.17 т.1);

- від 01.11.2009р. на площу 461кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 34,49грн. (а.с.18 т.1);

- від 02.11.2009р. на площу 461кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 34,49грн. (а.с.19 т.1);

- від 01.12.2009р. на площу 460,4кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 34,54грн. (а.с.20 т.1) ;

- від 01.12.2009р. на площу 460,1кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 31,3грн. (а.с.21 т.1);

- від 01.10.2010р. на площу 460,7кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 31,3грн. (а.с.22 т.1);

В подальшому за актами, складеними 01.07.2010р., Орендар повернув Орендодавцю приміщення площею 460,7кв.м. на 9-ому поверсі (а.с.23 т.1), приміщення площею 460,1кв.м. на 8-ому поверсі (а.с.24 т.1), приміщення площею 460,4кв.м. на 7-ому поверсі (а.с.25 т.1), а згідно актів приймання-передачі від 01.09.2010р. Орендар знову прийняв в оренду приміщення площею 460,4кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 34,54грн. (а.с.26 т.1) та приміщення площею 460,1кв.м. із визначенням вартості оренди 1кв.м. в розмірі 31,30грн. (а.с.27 т.1).

31.08.2011р. Орендар повернув Позивачеві приміщення площею 460,6кв.м. на 3-ому поверсі (а.с.36 т.1), площею 462,3кв.м. на 4-ому поверсі (а.с.37 т.1), площею 461,8кв.м. на 5-ому поверсі (а.с.38 т.1), площею 461кв.м. на 6-ому поверсі (а.с.39 т.1), площею 460,4кв.м. на 7-ому поверсі (а.с.40 т.1) і площею 460,1кв.м. на 8-ому поверсі (а.с.41 т.1.).

В акті від 31.08.2011р. (а.с.61 т.1) сторонами зафіксовано відсутність претензій Орендодавця до Орендаря відносно технічного стану обєкту оренди та факт щомісячного отримання Орендарем рахунків-фактур за оренду на протязі всієї дії договору.

Факт надання Відповідачеві послуг з оренди за період з вересня 2009р. по серпень 2011р. включно підтверджується підписаними без зауважень актами наданих послуг (а.с.а.с.140-150 т.1, а.с.а.с.1-14 т.2) на загальну суму 2085290,51грн. В свою чергу, згідно представлених банківських виписок (а.с.а.с.62-135 т.2) за період дії договору Орендар сплатив 179089,95грн., з яких після подання позову (03.08.2011р.) у період з 05.08.2011р. по 18.08.2011р. 120000грн.

Означений майновий обіг між сторонами відображений у підписаному без зауважень акті звірення розрахунків станом на 31.08.2011р. (а.с.а.с.42, 43 т.1) та згідно довідки №12 від 07.09.2011р. виведене таким актом звірене сальдо в сумі 290200,56грн. не змінилося.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши додатково на суму заборгованості 3% річних та пеню, а перебігу розгляду справи клопотанням №68-18/39-01 від 09.09.2011р. (а.с.а.с.34, 35 т.1), врахувавши здійснені Відповідачем після порушення провадження у справі платежі, збільшив розмір позовних вимог на нараховані за липень і серпень 2011р. орендні платежі.

Остаточною заявою від 03.10.2011р. (а.с.24 т.2) Позивач вимагав стягнути наявну заборгованість, що утворилась і за липень 2011р. включно у загальному розмірі 198100,28грн., а також зменшив розмір пені до 15372,39грн., залишивши стягувані 3% річних в первісному розмірі 8465,79грн.

Відповідач у судовому засіданні 19.09.2011р. проти вимог не заперечив, підтверджуючи відображення підписаним актом звіряння розрахунків станом на 31.08.2011р. (а.с.а.с.42, 43 т.1) фактичного майнового обігу між сторонами за договором оренди.

Суд, зважаючи на клопотання №68-18/39-01 від 09.09.2011р. та заяву від 03.10.2011р. Позивача, враховуючи приписи ст.ст. 1, 22 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу виключно в контексті вимог:

- щодо стягнення заборгованості, що сформувалась за період дії договору по липень 2011р. включно, яка з урахуванням первісного визначення розміру у позові та додатково нарахованої за липень 2011р. орендної плати становить 318100,28грн. Отже, судом не приймаються та не розглядаються по суті вимоги клопотання №68-18/39-01 від 09.09.2011р. в частині заборгованості за серпень 2011р. в сумі 92100,28грн., оскільки право на висування означених вимог щодо цієї заборгованості. у Позивача зявилося (хронологічно) вже в перебігу розгляду цієї справи 11.08.2011р. Означена позиція суду зумовлена тим, що за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України суд здійснює захист порушених субєктивних прав та інтересів певної особи відносно фактів порушення, що передували зверненню до суду із відповідним позовом. В свою чергу, за змістом ст. 22 Позивач має право збільшити суму позову, а до початку розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позовних вимог тощо, проте до реалізації означених процесуальних прав не може бути віднесено доповнення позову новими вимогами щодо фактів порушення, яких не існувало на момент звернення до суду. В свою чергу, визначення в заяві від 03.10.2011р. поточного розміру стягуваної заборгованості у сумі 198100,28грн. за відсутності відповідних застережень про це не призвело до автоматичного зменшення розміру вимог в цій частині, зважаючи на що обсяг спірної заборгованості судом визначався як сума первісних вимог (226000грн.), збільшена на нарахований за липень 2011р. платіж (92100,28грн.);

- відносно пені в сумі 15372,39грн., нарахованій за період з 25.01.2011р. по 29.06.2011р., оскільки до прийняття рішення Позивач управнений зменшувати розмір вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки здійснене уповноваженим представником в межах наданих довіреністю 309/03-11 від 09.03.2011р. (а.с.33 т.1) прав та зумовлене приведенням розрахунку у відповідність до приписів ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України;

- відносно 3% річних в сумі 8465,79грн.

Разом із тим суд вважає за необхідне наголосити, що оскільки оцінка правомірності відхилених зазначених вище збільшених і додаткових вимог щодо заборгованості за серпень 2011р. в межах цієї справи по суті не здійснюється, сторони управнені на загальних підставах доводити свою позицію щодо означених вимог в межах провадження за іншим окремим позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди та застосування наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені і 3% річних.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди частини будівлі №27/08-09 від 27.08.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди частини будівлі №27/08-09 від 27.08.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обовязковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення плати за користування отриманими за актами приймання-передачі приміщенням з руханням встановленої в таких актах загальної площі і розміру оплати за 1кв.м. не пізніше 10 числа кожного оплачуваного місяця - і будь-яких доказів існування підстав звільнення від оплати у розумінні ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України суду не представлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, попри виставлені рахунки фактури, факт чого підтверджений актом від 31.08.2011р. (а.с 61 т.1), та підписані без зауважень акти наданих послуг за розглядуваний період Відповідачем не у повному обсягу і не своєчасно виконувалися грошові зобовязання із сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з моменту укладання договору і по липень 2011р. включно у загальному розмірі 318100,28грн., яка була частково - в сумі 120000грн. погашена вже після подання позову до суду. Таке неналежне виконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 621 цього Кодексу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 цього Кодексу Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендних платежів сформульована безпосередньо у п.6.3.. договору оренди, вимоги ст. 547 цього Кодексу стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за весь період прострочення.

Здійснення Відповідачем вказаних вище платежів у загальній сумі 120000грн. зумовило як припинення у такий спосіб відповідного грошового зобовязання, так і, відповідно, - існування предмету спору в цій частині. Оскільки сплата боргу з боку Відповідача відбулася в перебігу розгляду справи, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині погашених вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та про задоволенні інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі рішенні.

Враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору і встановленим судом обставинам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо заборгованості з орендної плати підлягають задоволень в межах несплаченого залишку у розмірі _198100,28грн. (328100,28 120000).

В свою чергу, суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в частині 3% річних та пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про їх обґрунтованість, задовольняючи позов в цій частині повністю в сумі 8465,79грн. щодо 3% річних та в сумі 15372,39грн. відносно пені, наголошуючи на тому, що здійснені після порушення провадження у справі платежі Відповідача не вплинули на розмір означених нарахувань, оскільки він (розмір) був визначений на дату, що передує частковому погашенню боргу.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог і вимог, провадження за якими припинено. При цьому, додатково з Відповідача на користь державного бюджету стягується в порядку ст. 46 вказаного Кодексу частина державного мита, що відповідає збільшеному розміру вимог, мито відносно яких не було оплачене Позивачем (3445,89грн. (належна до сплати сума мита, виходячи з результатів розгляду справи та зменшення вимог щодо пені) 2524,88грн. (а.с.8 т.1 сплачене мито при подані позову ) 642,09грн. (а.с.4 т.1 доплачене мито при збільшені вимог) = 278,92грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Український Альянс”, с. Городівка Красноармійського районну Донецької області (ідентифікаційний код 30701933) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна академія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20365927) про стягнення за договором оренди заборгованості в розмірі 318100,28грн., пені в розмірі 15372,39грн. та 3% в розмірі 8465,79грн. задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Український Альянс”, с. Городівка Красноармійського районну Донецької області (ідентифікаційний код 30701933) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна академія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20365927) про стягнення за договором оренди заборгованості в розмірі 120000грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна академія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20365927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Український Альянс”, с. Городівка Красноармійського районну Донецької області (ідентифікаційний код 30701933) заборгованість за договором оренди в розмірі 198100,28грн., пеню в розмірі 15372,39грн та 3% в розмірі 8465,79грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна академія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20365927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Український Альянс”, с. Городівка Красноармійського районну Донецької області (ідентифікаційний код 30701933) державне мито в розмірі 3166,97грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216,9грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна академія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 20365927) в доход державного бюджету державне мито в сумі 278,92грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >