Постанова № 18884195, 01.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5023/2372/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Плюшка І.А.

суддівКочерової Н.О.,

Самусенко С.С.,

розглянувши

касаційну скаргу комунального підприємства охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від 05.09.2011 року

у справі№ 5023/2372/11

господарського суду Харківської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Аметрин"

докомунального підприємства охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271"

простягнення 185 369, 40 грн. за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. від 04.08.2011

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аметрин" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" про стягнення 132 588,81 грн. основної заборгованості, 13 003,95 грн. відсотків за користування чужими коштами, 39 776,64 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в порушення умов договору купівлі-продажу № 5432/м-ос від 31.12.2009 року відповідач не розрахувався в повному обсязі за поставлений йому товар.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2011 року (суддя Калініченко Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач не довів факту здійснення поставки, оскільки не надав суду довіреностей на одержання товару.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 року (судді: Ю.О. Могилєвкін головуючий, Л.М. Бабакова, О.В. Плужник) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення.

Позов задоволено.

Стягнуто з комунального підприємства охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" 132 588,81 грн. основної заборгованості, 13 003,95 грн. відсотків за користування чужими коштами, 39 776,64 грн. штрафу.

Задовольняючи позов апеляційна інстанція виходила з того, що відпуск постачальником товару може здійснюватись без довіреності, а оскільки отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними та маршрутними листами, то позов підлягає задоволенню.

В касаційній скарзі комунальне підприємство охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 31.12.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Аметрин" (продавець) та комунальним підприємством охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 5432/м-ос, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає окремими партіями і оплачує лікарські препарати, хімічні реактиви, дезінфекційні засоби, вироби медичного призначення і витратні матеріали, номенклатура, кількість і ціна яких визначається на підставі письмової заявки або заявки по телефону відповідача на кожну конкретну партію товару і відображаються в накладній на дану партію.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, типами остаточно узгоджуються у видатково-прибуткових накладних, складених та підписаних уповноваженими представниками сторін на підтвердження факту приймання-передачі товарів, та скріплених печатками сторін. Сторони розглядають зазначені накладні, як невідємну частину цього договору.

Відповідач зобовязався проводити оплату товару на розрахунковий рахунок позивача у строк 20 календарних днів з моменту постачання товару (п.5.1 договору).

Позивач, на підтвердження факту передачі товару відповідачу, надав суду копії видаткових накладних за період з вересня 2010 року по січень 2011 року.

Однак, місцевий господарський суд дані докази визнав неналежними, оскільки до накладних не було додано довіреностей на одержання товару.

Господарський суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з такими висновками господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Як встановлено апеляційним господарським судом, доставка товарів позивачем здійснювалась його транспортом кільцевим завозом. В підтвердження цього надано маршрутні листи, в яких доставка медикаментів підтверджена також підписами та печатками такими ж самими як і на вищевказаних накладних.

Згідно з абз. 3 п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р., при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Апеляційною інстанцією зясовано, що печатки на видаткових накладних, поданих як докази поставки товару, ідентичні печаткам на договорі купівлі-продажу.

Належним чином дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач поставив відповідачу товар, за який останній в повному обсязі та в установлені договором строки не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 132 588,81 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вищевказаними висновками та вважає правомірним стягнення з відповідача 132 588,81 грн. боргу.

Крім того, відповідно п. 4.4 договору у разі порушення відповідачем термінів розрахунку за поставлений позивачем товар відповідно до п. 5.1 цього договору відповідач сплачує позивачу відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобовязань.

Згідно з п. 4.5 договору у випадку прострочення оплати партії товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач крім відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно п. 4.4 зобовязаний сплатити позивачу штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про стягнення з відповідача 13 003,95 грн. відсотків за користування чужими коштами та 39 776,64 штрафу, оскільки вони відповідають чинному законодавству і вимогам укладеного між сторонами договору купівлі-продажу.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства охорони здоров'я "Міжлікарняна аптека № 271" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 року у справі № 5023/2372/11 без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко