Ухвала суду № 18882611, 18.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 року м. КиївК-14733/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Карася О.В.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2008

у справі№ 2-31/1409-2007А

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Крим-Лада”

до Державної податкової інспекції у м. Алушті

провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення

рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Крим-Лада” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001872301/0 від 12.12.2006, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 4025 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2012, 50 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку філії позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.06.2006 та складено акт №1847/23/13773712 від 29.11.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001872301/0 від 12.12.2006, яким донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 6037,50 грн.: 4025,00 грн. основного платежу, 2012, 50 грн. штрафні санкції.

Перевіркою встановлено, порушення п. 5.1, пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, заниження податку на прибуток в сумі 4025 грн.: за 1 квартал 2005 року в сумі 625 грн.; за 1 півріччя 2005 року в сумі 1350 грн.; за 9 місяців 2005 року в сумі 2025 грн.; за 2005 рік в сумі 2675 грн.; за 1 півріччя 2006 року в сумі 675 грн.; за 1 півріччя 2006 року в сумі 1350 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2007 яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №0001882301/0 від 12.12.2006 року про визначення податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в сумі 9985, 48 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0001882301/0 від 12.12.2006, що було предметом оскарження у справі та податкове повідомлення-рішення №0001872301/0 від 12.12.2006, що є предметом оскарження у даній справі, були прийняті податковою інспекцією на підставі одного акту перевірки №1847/23/13773712 від 29.11.2006.

Згідно пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини тому податкове повідомлення-рішення №0001872301/0 від 12.12.2006 є протиправним.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну Державної податкової інспекції у м. Алушті на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 у справі № 2-31/1409-2007А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 у справі № 2-31/1409-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.В. Карась

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров