Постанова № 18882547, 18.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2011 р. м. КиївК-12552/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Карася О.В.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2008

у справі № 2-4/5842-2006А

за позовом Державного підприємства радгосп-завод „Плодове”

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство радгосп-завод „Плодове” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0001492331/0 від 15.08.2005, № 0001492331/1 від 30.08.2005, № 0001492331/2 від 18.11.2005, № 0001492331/3 від 02.02.2006, якими позивачу донараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 675955, 50 грн.: 450637 грн. основний платіж, 225318, 50 грн. штрафні санкції.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена позапланова заключна комплексна документальна перевірка позивача з питання дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2004 по 31.07.2005 та складено акт №176/27/26367519/23-1 від 12.08.2005.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №00014922331/0 від 15.08.2005, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 675955, 50 грн.: 450637 грн. за основним платежем, 225318,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено, спеціальний режим оподаткування з податку на додану вартість поширюється на сільськогосподарських виробників, які здійснюють операції з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, крім підакцизних товарів, до яких відносяться продукти зі змістом спирту етилового понад 1,2% обємних одиниць, отримані шляхом спиртового шумування цукромістимих матеріалів, чи матеріалів, виготовлених на основі харчових спиртів, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису і кодування товарів під кодами 2204, 2205, 2206, 2208.

Продукція позивача відноситься до групи Гармонізованої системи під кодом 2204.

Законом України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої” від 07.05.1996 №178/96 - ВР вина і виноматеріали віднесені до підакцизних товарів, а позивач згідно з пп. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” має сплачувати податок на додану вартість на загальних умовах чим занижено податкові зобовязання в деклараціях з податку на додану вартість по покупній та підакцизній продукції при реалізації виноматеріалів підприємствам вторинного виноробства на 836332 грн., податковий кредит 390637 грн.

Позивачем в порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.3 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” занижено чисту суму податкових зобовязань у декларації по покупних та підакцизних товарів на суму 5040 грн., у тому числі за грудень 2004 року - 994 грн., січень 2005 року - 500 грн., лютий 2005 року - 451 грн., березень 2005 року - 2111 грн., квітень 2005 року - 984 грн., за надання Бахчисарайському відділу народної освіти автотранспортних послуг з перевезення школярів відповідно до угоди № 139 від 01.09.2004 на суму 30240 грн., у тому числі податок на додану вартість 5040 грн. та відображене позивачем у спеціальній декларації з податку на додану вартість по реалізації продукції власного виробництва.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивач є сільськогосподарським підприємством, яке здійснює вирощування винограду, його переробку власними силами, у тому числі на вино та є підприємством первинного виноробства.

Сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки за 2004 - 2005 роки, складала більше 50% загальної суми доходу підприємства, одержаного від реалізації всієї сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР, у редакції, що діяла на той час, до 01.01.2004 зупинено дію п. 7.7 ст. 7, п. 10.1 та 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та мяса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Обмеження крім підакцизних товарів стосуються тільки продукції, виготовленої на давальницьких умовах, операції по продажу позивачем виноматеріалів власного виробництва підприємствам вторинного виноробства повинні оподатковуватись у режимі спеціального оподаткування з податку на додану вартість.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що надання Бахчисарайському відділу народної освіти автотранспортних послуг з перевезення школярів відповідно до угоди № 139 від 01.09.2004 на суму 30240 грн. позивачем обґрунтовано також віднесено до декларації по реалізаціїпродукції власного виробництва сільськогосподарського виробника, оскільки дані послуги здійснені позивачем власними силами та на власному транспорті. Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону N 168/97-ВР зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Аналіз норм, які визначають поняття сільськогосподарської продукції, зокрема, преамбули Закону України від 17 липня 1997 року N 468/97-ВР „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”, пункту 2.15 статті 2 Закону України від 24 червня 2004 року N 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України", дає підстави вважати, що такою є продукція тваринного і рослинного походження, що призначена для споживання, а також сільськогосподарська сировина та продукти її переробки.

Таким чином, висновок суду першої та апеляційної інстанції, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та правомірне користування позивачем пільгою, передбаченою п. 11.29 ст. 11 Закону N 168/97-ВР при оподаткуванні операцій з поставки послуг із перевезення, є необґрунтованим, оскільки одержана за виконання цих послуг сума, не є виручкою від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, сировини та продуктів її переробки, в значенні, вжитому у наведеній нормі.

Неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми зазначеного пункту призвело до ухвалення судових рішень в цій частині, які не відповідають вимогам ст. 159 КАС України, що є підставою для часткового скасування цих рішень, та з огляду на те, що обставини у справі встановлені повно і правильно, - для прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених вище мотивів, як це передбачено статтею 229 вказаного Кодексу.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі слід задовольнити частково, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 скасувати в частині задоволення позовних вимог стосовно занижено податкових зобовязань у декларації по покупних та підакцизних товарів на суму 5040 грн. які відображено позивачем у спеціальній декларації з податку на додану вартість по реалізації продукції власного виробництва та постановити в цій частині нове рішення яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в інших частинах постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі задовольнити частково.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 скасувати в частині задоволення позовних вимог стосовно занижено податкових зобовязань у декларації з податку на додану вартість по покупних та підакцизних товарів на суму 5040 грн. які відображено позивачем у спеціальній декларації з податку на додану вартість по реалізації продукції власного виробництва та постановити в цій частині нове рішення яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в інших частинах постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.В. Карась

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна