Ухвала суду № 18880807, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" вересня 2011 р. м. КиївК-23846/09

“08” вересня 2011 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Господарського суду м.Києва від 03 липня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року

по справі №32/667-А

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»(надалі ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Одесі (надалі СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП, СДПІ по роботі з ВПП в м.Одесі)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП №0000371640/1 від 31.08.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що витрати на сплату вартості послуг з охорони повітряних ліній та демонтажу основних фондів відносяться до валових витрат підприємства, а суми ПДВ, сплачені у складі таких витрат, правомірно включені позивачем до податкового кредиту.

Постановою Господарського суду м.Києва від 03 липня 2007 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП №0000371640/1 від 31.08.2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03,40грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що податковим органом під час розгляду справи в супереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правовірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»та СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Одесі в період з 27.03.2006 року по 11.05.2006 року провела документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Одеськими магістральними електричними мережами відособленим підрозділом Південної електроенергетичної системи Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»за період з 01.07.2003 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складений акт перевірки від 19.05.2006 року №83/13-31.1/23869769/2.

На підставі зазначеного акту та за результатами апеляційного оскарження СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000371640/1 від 31.08.2006 року, яким відповідно до п.п.«б»п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено податкове зобовязання по ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Підставами донарахування позивачу ПДВ, стало те, що позивач не мав права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені у складі вартості витрат на охорону обєктів невиробничих фондів, а також витрат по виконанню демонтажу, розділенню та доставці зруйнованих опор повітряних ліній.

Судами також встановлено, що обєкт основних фондів «ПЛ-750 кВ ПУ АЕС-Ісакча»(інвентарні номери 11134, 15211, 70006) знаходяться на балансі підприємства і відповідно до даних аналітичної відомості податкового обліку (1 група) основних засобів, які знаходяться на балансі Одеських МЕМ Південної ЕС, зазначений обєкт основних фондів перебуває у стані ремонту. Вказані основні засоби є майном Одеських магістральних електричних мереж, за збереження якого вони несуть відповідальність перед Південною ЕС, та обліковуються на балансі підприємства як обєкт основних фондів.

В період, що перевірявся, позивач організував охорону обєктів ПЛ 750 кВ ПУ АЕС Ісакча. Зазначений обєкт постраждав від руйнування внаслідок стихійних явищ, зазнав додаткових пошкоджень та руйнування від злочинних дій та розкрадання. У звязку з цим Одеськими МЕМ здійснені заходи по забезпеченню охорони вказаного майна підприємства та укладені договори на охорону з Белградським РО УМВС України в Одеській області № 185 від 01.05.2001, з Тарутинським РО УМВС України в Одеській області Х»192 від 23.05.2001, з ТОВ «Корсар»№281 від 16.11.2001, з ТОВ «Захист»№56 від 18.02.2003, з Управлінням державної позавідомчої охорони МВС ПМР м. Тирасполь (Придністровська Молдовська Республіка) №500/283 від 01.11.2002.

Крім того судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було укладено ряд договорів на виконання робіт по демонтажу, розділенню та доставці на майданчик зруйнованих опор повітряних ліній ПЛ кВ ПУ АЕС Ісакча: з ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж»№182 від 25.06.2003, №201 від 16.07.2003, №205/1 від 22.07.2003, №251 від 27.08.2003, №298 від 09.10.2003, №346 від 28.11.2003; з ПП ВКФ «Укренергобуд»№25 від 17.02.2004, з ТОВ «Корсар»№69 від 24.03.2004, а також з ПП ВКФ «Укренергопромсервіс»№37 від 24.02.2004 №69, від 24.03.2004 №324/1, від 20.09.2004 №409 від 30.11.2004, №170 від 23.05.2005.

Вартість виконаних за вищевказаними договорами робіт включена позивачем до валових витрат підприємства, а ПДВ, сплачений у складі вартості робіт, - до податкового кредиту.

Як вірно зазначено судами та не заперечується відповідачами, здійснені позивачем витрати по охороні та демонтажу підтверджені належними первинними документами, а також податковими накладними.

Під визначення господарська діяльність, наведеним у п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти - будь-яку діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Посилання податкового органу на акт виводу із експлуатації ПЛ-750 кВ ПУ АЕС -Ісакча у звязку зі змушеною заміною основних фондів по незалежних від платника обставин руйнувань, виниклих внаслідок стихійного явища від 20.01.2001, однак даним актом лише зафіксовано факт, що у звязку із стихійним лихом, сталася аварія, спричинена ожеледицею і вітром, що призвело до виведення із експлуатації обладнання повітряної лінії. Відповідачі стверджують, що зазначеним актом підтверджено виведення обєкта з експлуатації. Однак, за своєю суттю зазначений акт є актом про технічний стан, а не документом, який підтверджує виведення обєкта основних засобів із експлуатації у розумінні бухгалтерського обліку та переведення їх у невиробничі фонди.

Крім цього, судами цілком обгрунтовано зазначено, що п.п.8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлена можливість тимчасового виведення основних фондів з експлуатації без необхідності їх переведення до складу невиробничих фондів, що мало місце в даному випадку. Отже, позивач мав право збільшити валові витрати та податковий кредит на суму послуг з охорони основних фондів, які хоча і виведено з експлуатації, але не переведено до складу невиробничих фондів. Зазначені обєкти є державною власністю і позивач зобовязаний їх зберігати, як це встановлено його статутом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правильними висновками судів попередніх інстанції, що оскільки відсутні порушення податкового законодавства з боку позивача, то відповідно і оскаржуване податкове повідомленні-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП прийняте незаконно.

Підсумовуючи зазначене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права, на які посилається СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м.Києва від 03 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:____ Н.Є. Маринчак

Судді:____ Л.І. Бившева

____ О.В. Карась

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак