Ухвала суду № 18880238, 01.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"01" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-37228/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2009 року

у справі №2-а-7813/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор - Друк»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення -

встановив:

ТОВ «Фактор-Друк», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001140854/0 СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 18.07.2008р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 14780,00грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7390,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на прибуток за період з 01.08.2006р. по 30.09.2006р., за результатами якої складено акт №1495/23-106/20030635 від 11.07.2008р.. За даними акту встановлено порушення позивачем вимог п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р.. Позивач відніс на валові витрати і зменшив об’єкт оподаткування у 3 кварталі 2006 року витрати на придбання паперу газетного у ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач» відповідно до видаткових накладних №180801 від 18.08.2006р. на суму 29583,33 грн. (у т.ч. ПДВ –5916,67грн.), №120901 від 12.09.2006р. на суму 29535,97грн. (у т.ч. ПДВ –5907,19грн.), які були здійснені внаслідок оплати у повному обсязі. Відповідач у акті перевірки вказує на неправомірність такого зменшення об’єкту оподаткування, так як рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 18.01.2008р. по справі №2-5947-07 визнаний недійсним з часу реєстрації статут ТОВ Компанії «Техноспецторгпостач», зареєстрований Солом'янською районною адміністрацією у м.Києві 12.11.2005р., визнана недійсною реєстрація ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач»у якості платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ, а саме з 11.11.2005р.. Це стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0001140854/0 від 18.07.2008р.. На думку позивача такі висновки та рішення контролюючого органу не відповідають вимогам закону, так як операція з придбання паперу була реальною, папір по ній отримано, оплата проведена у повному обсязі, все належним чином відображено у фінансовому, бухгалтерському та податковому обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від29.01.2009 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2009 року, адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що видаткові накладні, які виписані ТОВ Компанія „Техноспецторгпостач" протягом серпня - вересня 2006р. суму 70943,16грн., у тому числі ПДВ - 11823,86грн., на виконання договору є чинними, оскільки у відповідності до акту №1188 реєстрацію ТОВ Компанія „Техноспецторгпостач" як платника ПДВ було скасовано 16.02.2008 року, а отже вказані видаткові накладні є належними документами, що підтверджують право на податковий кредит, надані позивачу особою, яка на дату їх виписки була платником ПДВ.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на прибуток за період з 01.08.2006р. по 30.09.2006р., за результатами якої складено акт №1495/23-106/20030635 від 11.07.2008р.. За даними акту встановлено порушення позивачем вимог п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р.. Позивач відніс на валові витрати і зменшив об’єкт оподаткування у 3 кварталі 2006 року витрати на придбання паперу газетного у ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач»на суму 29583,33грн. (у т.ч. ПДВ –5916,67грн.) та на суму 29535,97грн. (у т.ч. ПДВ –5907,19грн.).

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 18.01.2008р. по справі №2-5947-07 визнаний недійсним з часу реєстрації статут ТОВ Компанії «Техноспецторгпостач», зареєстрований Солом'янською районною адміністрацією у м.Києві 12.11.2005р., визнана недійсною реєстрація ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач»у якості платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ, а саме з 11.11.2005р.

На час віднесення на валові витрати у 3 кварталі 2006 року позивачем витрат на придбання паперу газетного у ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач», ця компанія була платником ПДВ, у встановленому законом порядку видала позивачу відповідні податкові та видаткові накладні, які стали підставою для відображення у податковому обліку оспорюваних господарських операцій.

Згідно з вимогами п.п.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і до їх складу включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність належним чином оформлених накладних, платіжних доручень, банківських виписок про проведення платежів ні перевіряючими, ні представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 рокута ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____Л.В. Ланченко

____С.Е. Острович

____Н.Г. Пилипчук

________О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак