Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"01" вересня 2011 р. м. Київ К-24585/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області
на постанову господарського суду Київської області від 12 лютого 2008 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2009 року
у справі №А4/585-07
за позовом Закритого акціонерного товариства «Тетіївська агропромислова компанія» (надалі –ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія»)
до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (надалі – Тетіївська МДПІ в Київській області)
про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Тетіївської МДПІ в Київській області від 15.10.2007р. №0000502310/0.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що висновки податкового органу про невідповідність приписам Закону України «Про податок на додану вартість» отриманих позивачем від контрагента податкових накладних є необґрунтованими. Натомість, позивач стверджує, що у перевіреному періоді ним правомірно сформовано податковий кредит на підставі сплаченого податку на додану вартість в результаті здійснення господарських операцій з ПП «Постачмашкомплект».
Постановою господарського суду Київської області від 12 лютого 2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2009р., позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Тетіївської МДПІ в Київській області від 15.10.2007р. №0000502310/0, судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія суду апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий кредит у звітному періоді, який охоплений перевіркою, формувався з урахуванням операцій з придбання товарів у ПП «Постачмашкомплект», на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Таким чином, суди погодились із позовними вимогами про безпідставність застосування до позивача відповідальності оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати вказані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та неправильним застосуванням процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Контролюючим органом була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія»з питання правових відносин з ПП «Постачмашкомплект»за період з 01.10.2004р. по 30.11.2004р, про що складено акт від 08.10.2007р. №265\232\30117282.
Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія»вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Постачмашкомплект»за жовтень 2004 року, за листопад 2004 року - у розмірі 89990грн.
Так, в ході проведеної перевірки податковим органом встановлено, що постановою господарського суду Луганської області від 24.03.2006р. у справі №10\54пн-ад визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «Постачмашкомплект», припинено юридичну особу даного підприємства та з цих підстав анульовано реєстрацію ПП «Постачмашкомплект», як платника податку на додану вартість з 03.09.2004р. За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що податкові накладні, виписані ПП «Постачмашкомплект»не дають право ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія»на включення до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 99226,34грн.
За наслідками проведеної перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.10.2007р. №0000502310/0, яким ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія»визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія» та ПП «Постачмашкомплект»був укладений договір від 15.10.2004р. №04, згідно якого ПП «Постачмашкомплект»(продавець), зобов'язався передати у власність покупця - ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія»кукурудзу фуражну у кількості 125т, а покупець прийняти товар і оплатити його.
Крім того, згідно договору від 25.10.2004р. №11, укладеного між ПП «Постачмашкомплект», (продавець) та ЗАТ «Тетіївська агропромислова компанія»(покупець), ПП «Постачмашкомплект»зобов'язалось передати у власність позивача ячмінь пивоварении у кількості 900т, загальною вартістю з ПДВ 20% - 540000грн.
Поставка товару ПП «Постачмашкомплект»здійснювалася на адресу позивача окремими партіями. На підтвердження виконання договору ПП «Постачмашкомплект»протягом жовтня, листопада 2004 року видано позивачеві податкові накладні та видаткові накладні (копії наявні в матеріалах справи), які відображені останнім в книзі обліку придбання товарів, робіт, послуг за жовтень-листопад 2004р., а суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту позивача у відповідних звітних періодах.
Судом також встановлено, що позивач за отриманий товар розрахувався в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами, банківськими виписками.
Таким чином, на момент проведення перевірки, позивач, на підтвердження суми податкового кредиту за жовтень, листопад 2004 року мав податкові накладні, отримані від ПП «Постачмашкомплект», які містять необхідні реквізити, визначені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Щодо посилання податкового органу, як на підставу для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на припинення юридичної особи ПП «Постачмашкомплект»та анулювання реєстрації ПП «Постачмашкомплект»в якості платника податку на додану вартість з 03.09.2004р., судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Згідно п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається зокрема у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Інших правил чи застережень щодо дати виникнення права у платника податку на податковий кредит Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Приймаючи до уваги, що на час укладання та виконання договорів між позивачем та ПП «Постачмашкомплект»(від 15.10.2004р. №04 та від 25.10.2004р. №11) останній був зареєстрований платником податку на додану вартість, а скасування реєстрації платника ПДВ відбулось лише на підставі постанови господарського суду Луганської області від 24.03.2006р. у справі №10\54пн-ад, тобто майже через два роки, висновки податкового органу про неправомірність віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту у жовтні та листопаді 2004р. є безпідставними.
Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Київської області від 12 лютого 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____Н.Є. Маринчак
Судді: ____Л.В. Ланченко
____С.Е. Острович
____Н.Г. Пилипчук
____О.І. Степашко
Суддя Н.Є. Маринчак
Судове рішення № 18880223, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 01.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к-24585/09-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: