Ухвала суду № 18879948, 11.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4885/11

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" про стягнення боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо стягнення з Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" на виконання вимог Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Податкового кодексу України, 144985,03 грн. для погашення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому було задоволено та стягнуто з Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" податковий борг у сумі 144985,03 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок належної йому готівки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволені позовних вимог ДПІ у м. Хмельницькому.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні дійсних обставин справи.

Водночас, КП "Цивільжитлобуд" просить розглянути дану справу за відсутності повноважених представників останнього.

ДПІ у м. Хмельницькому письмових заперечень на доводи апеляційної скарги КП "Цивільжитлобуд" на подало, повноважених представників в судове засіданні на направило, хоча повідомлялось про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу КП "Цивільжитлобуд" необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач - Колективне підприємство "Цивільжитлобуд", ідентифікаційний код 01274231, зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 26.06.1995 року, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.03.2011 року.

Згідно даних ДПІ у м. Хмельницькому за відповідачем рахується податковий борг в сумі 144985,03 грн. зі сплати податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість №9005829005 від 20.12.2010 року.

На виконання п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем було виставлено відповідачу податкову вимогу №1 від 10.01.2011 р., яка була наручно вручена головному бухгалтеру відповідача. Інформації щодо оскарження останньої матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДПІ у м. Хмельницькому, виходив з того, що за результатами розгляду даної справи, вивчення поданих доказів та здійснення аналізу норм чинного законодавства, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, є підстави вважати позовні вимоги податкового органу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється на даний час Податковим кодексом України.

В свою чергу, станом на час виникнення правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 вказаного Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Положеннями ж п.1.11 аналізуємої статті, визначено, що податкова декларація, це розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань регламентується на разі положеннями ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зокрема, пп. 4.1.1 п. 4.1 останньої визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Відповідно ж до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Водночас, судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу на положення ст. 16 Податкового кодексу України, якою визначені обов'язки платника податків. Зокрема, п.п 16.1.4 п. 16.1 останньої чітко закріплений обов'язок платника податків зі сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом же 16.1.8. п. 16.1 платник податків зобов'язаний виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.28 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції в ході розгляду даної справи вжиті позивачем заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги наведенні в апеляційній скарзі доводи відповідача, щодо часткового погашення податкового боргу в сумі 114 100 грн. станом на день прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови з огляду на положення ст. 195 КАС України.

Зокрема, ч. 2 вказаної статті визначається, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

В даному випадку із матеріалів справи не вбачається факт наявності будь-яких клопотань зі сторони апелянта щодо дослідження доказів часткової сплати суми податкового боргу з відповідними поясненнями причин не надання даних доказів суду першої інстанції.

Судова колегія на разі не вбачає жодних перешкод у наданні вказаних доказів щодо часткового погашення податкової заборгованості відповідачем суду першої інстанції. Належних обґрунтувань стосовно причин неможливості вчинення вказаного суду апеляційної інстанції не надано. До того ж, не існує жодних перешкод щодо врахування зацікавленими особами зроблених платежів на стадії виконання рішення суду.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції приймає до уваги встановлені судом першої інстанції факти відсутності адміністративного чи судового оскарження податкової вимоги №1 від 10.01.2011 р., що свідчить про її чинність та відсутність доказів про сплату заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог податкового органу, як такий, що здійснений при вірному встановленні фактичних обставини справи, дослідженні наявних доказів та надання їм належної оцінки. Вказане свідчить про факт прийняття рішення судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар