Постанова № 18879924, 18.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8315/11

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю представників сторін:

апелянта: Костура С.В.

позивача: Мельника О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Енергосистема" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новоушицького відділення до приватного підприємства "Енергосистема" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2011 року Віньковецька міжрайонна державна податкова інспекція в особі Новоушицького відділення звернулась в суд з позовом до Приватного підприємства "Енергосистема" про застосування наслідків нікчемного правочину, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме стягнення з відповідача в дохід держави 4194400,32 грн.

Позов мотивовано тим, що правочин купівлі-продажу молока між відповідачем та ТОВ "Золотий колос" вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки фактично не було передано товари за вказаним договором, а лише надано первинні документи для формування податкового кредиту, що було підтверджено актом перевірки від 07.06.2011 року №0052/2340/32679989 та іншими документами.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року вищевказаний позов задоволено повністю: стягнуто з приватного підприємства "Енергосистема" в дохід Державного бюджету України кошти в сумі 4194400,32 грн. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем доведено правомірність позовних вимог, а судом у судовому засіданні, здобуто підтвердження підстав стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України коштів в сумі 4194400,32 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року скасувати, як необґрунтовану та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані зокрема тим, що позивачем не надано жодного документального доказу яким можна підтвердити нікчемність правочину вчиненого відповідачем з ТОВ "Золотий колос", а вся позиція позивача ґрунтується на самих лише припущеннях, які суд об'єктивно дослідивши та оцінивши визнав як належний доказ правомірності вимог позивача, тим самим не прийнявши до уваги документальні докази відповідача, а саме: товарні накладні, ветеринарне свідоцтво, факти оплати товару, ліцензію та документ, що засвідчує використання транспортного засобу для доставки товару, показання свідків про дійсну доставку молока та інші.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача, в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу приватного підприємства "Енергосистема" без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2011 року - без змін, вважаючи, що наявність у відповідача документів, необхідних для декларування податкового кредиту, зокрема виданих ТОВ "Золотий колос" податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту лютого місяця 2011 року, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій. На думку позивача, враховуючи умисел ТОВ "Золотий колос", яким фактично не було передано товари за договором №1/02-11 від 01.02.2011 року для ПП "Енергосистема", а лише надано первинні документи для можливості формування податкового кредиту, з відповідача з урахуванням положень статті 208 ГК України підлягає стягненню в дохід держави за рішенням суду належне йому на відшкодування виконаного за вказаним договором на суму 4194400,32 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення позивачем позапланової виїзної перевірки ПП "Енергосистема" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, результати якої оформлені актом № 0052/2340/32679989 від 07.06.2011 року, податковим органом зроблено висновок про вчинення між ПП "Енергосистема" та ТОВ "Золотий колос" правочину з метою, яка не спрямована на реальне настання наслідків (т.1 а.с.13-36).

Між вказаними контрагентами був укладений договір №1/02-11 від 01.02.2011 року купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (молока), відповідно до умов якого ТОВ "Золотий колос" (продавець) взяло на себе зобов'язання поставляти товар із розрахунку дві тисячі тон в місяць по ціні згідно видаткової накладної, а ПП "Енергосистема" (покупець) зобов'язується здійснити передплату на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку або в готівковій формі за погодженням сторін.

Зміст позовних вимог Віньковецької МДПІ в особі Новоушицького відділення полягає у застосуванні наслідків, передбачених статтею 208 ГК України, оскільки господарське зобовязання між ПП "Енергосистема" та ТОВ "Золотий колос" вчинено з метою формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тобто є недійсним у звязку з його нікчемністю відповідно до частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 ЦК України та виключає необхідність його визнання недійсним у судовому порядку

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що господарська операція між ПП "Енергосистема" та ТОВ "Золотий колос" була по своїй суті безтоварною, а тому договір купівлі-продажу сільськогосподарської сировини (молока) №1/02-11 від 01.02.2011 року вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним. За таких обставин підлягають застосуванню наслідки статті 208 ГК України і слід стягнути з відповідача в дохід держави 4194400,32 грн..

Суд першої інстанції вважав обґрунтованим висновок податкового органу, що доказом спрямованості умислу субєкта господарювання ТОВ "Золотий колос" при укладенні оспорюваної угоди є обставини зафіксовані в акті Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 13.05.2011 року № 589/233/32058774, а саме: що ТОВ "Золотий колос" за адресою вказаною в реєстраційних документах не знаходиться, стан платника внесено до ЄДР - відсутній за місцем знаходження. У ТОВ "Золотий колос" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Через що розглядувані господарські зобовязання є такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тобто є нікчемними, і відповідно до частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 ЦК України не передбачено визнання їх недійсними в судовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та розглядаючи апеляційну скаргу зважає на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, вказаний Кодекс містить публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди. Цим кодексом встановлена відповідальність (правові наслідки) у вигляді адміністративно-господарської санкції (в розумінні статтей 238, 239 ГК України), яка має конфіскаційний характер, - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов:

1) - вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;

2) - такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору;

3) - мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання учинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Як вбачається з обставин справи, судом першої інстанції не встановлено зазначених умов, а позивачем не доведено, що на момент здійснення правочину (укладення договору купівлі - продажу від 01.02.1011 року) та його виконання відповідач і його контрагент - ТОВ "Золотий колос" мали намір на укладення правочину всупереч інтересам держави або суспільства.

Наявність умислу при укладенні угоди не може бути підтверджено лише актом перевірки в даному випадку актом № 589/233/32058774 від 13.05.2011 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Золотий колос" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28 лютого 2011 року, оскільки висновки вказаного акту стосуються дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ "Золотий колос", а не наявність умислу при укладенні угоди при здійсненні ним підприємницької діяльності.

Окрім цього, умисел фізичної особи може бути доведений під час здійснення кримінального судочинства у вироках судів загальної юрисдикції, які встановлюють причинно-наслідковий звязок між укладеними угодами та несплатою податків, вину посадових осіб підприємства в ухиленні від сплати податків.

Оскільки позивачем не представлено доказів притягнення посадових осіб відповідача та його контрагента до кримінальної відповідальності, тому висновки суду першої інстанції про наявність у них при укладанні спірного договору мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, колегія суддів визнає безпідставними.

До того ж, з акту від 13.05.2011 року № 589/233/32058774 вбачається, що факт здійснення правочину, зміст якого викладено у отриманих та виданих ТОВ "Золотий колос" податкових накладних підтвердити не можливо, а відтак всі висновки акту зроблені на підставі бази даних АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України".

Слід зауважити, що наявність в ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи може слугувати підставою для припинення такої юридичної особи, юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з вищенаведених підстав є здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт наявності в ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням не є підставою для висновку про нікчемність всіх угод укладених таким суб'єктом господарювання.

Тоді як, з ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2001 року, вбачається, що юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий колос", м. Дніпропетровськ, вул. Гер. Сталінграда, 227 ліквідовано, у порядку передбаченому статтею 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто після здійснення господарських операцій з відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Сторони на час укладення розглядуваного правочину були зареєстровані органами державної реєстрації і перебували на обліку в державних податкових інспекціях за місцем знаходження юридичної адреси як платники податків та одержали свідоцтво платника податку на додану вартість, що свідчить про укладення договорів правоздатними юридичними особами.

Податковим органом не спростовано той факт, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ "Золотий колос" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі, у нього було свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Оподаткування певної операції є наслідком цивільних правовідносин, за які настає відповідальність, передбачена чинним законодавством, і порушення порядку сплати податків одного із контрагентів за угодою не може впливати, в даному випадку, на вирішення питання щодо недійсності (нікчемності) спірного договору.

За таких обставин, не передбачена діючим податковим законодавством відповідальність покупця (в даному випадку - ПП "Енергосистема") за порушення податкового законодавства контрагентом правочину, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Золотий колос" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеному договору та відсутністю фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, ґрунтуються лише на припущеннях, адже як встановлено вище, фактично ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не досліджувала первинні документи ( товарні накладні, ветеринарне свідоцтво, ліцензії та документів що засвідчують використання транспортного засобу для доставки товару, податкові накладні) які стосуються взаємовідносин ТОВ "Золотий колос" та відповідача.

Крім того, з акту від 13.05.2011 року № 589/233/32058774 вбачається, що ТОВ "Золотий колос" задекларовано зобов'язання по господарських операціях з відповідачем на суму 699066,72 грн.. Вказана сума , ТОВ "Золотий колос" відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року від 12.03.2011 року № 1106318, що подана до податкового органу.

Також не можна погодитись із висновком суду першої інстанції стосовно невідповідності документального оформлення транспортування молока на ПП "Енергосистема" за договором №1/02-11 від 01.02.2011 року та наявністю у зв'язку з цим ознак нікчемності такого правочину.

Згідно статті 201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За правилами, встановленими у статті 205 ЦК України, правочин вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Матеріали справи, а саме ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу; дорожній лист; товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН з відміткою про відвантаження товару та відміткою отримувача стосовно фактичного отримання товару; талон замовника; товарно-молочна накладна; документ, який свідчить про характеристики та якість поставленого товару, а саме - ветеринарне свідоцтво ГГ-04 №781841 видане управлінням ветеринарної медицини в Верхньо дніпропетровському районі Дніпроперовської області (що засвідчує право ТОВ "Золотий колос" на транспортування молока коров'ячого незбираного ( свіжого охолодженого) в кількості 1500 тон в місяць в лютому та березні 2011 року), оплата отриманої сільськогосподарської продукції (молока), свідчать про наявність взаємних дій відповідача та ТОВ "Золотий колос" на здійснення господарських відносин, визначених у договорі купівлі-продажу № 1/02-11 від 01.02.2011 року.

Більш того, колегія суддів бере до уваги пояснення водіїв , які по замовленню ПП "Енергосистема" надавали транспортні послуги в лютому та березні 2011 року по перевезенню молока, якими підтверджуються доводи відповідача щодо вивезення молока з Полтавської області та його доставки до ПП "Енергосистема". Натомість доводи суду першої інстанції щодо розрахунку відстані від пункту завантаження сировини до пункту призначення, а також щодо технічних характеристик автомобілів якими здійснювалось перевезення продукції грунтуються на припущеннях, та не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Вищенаведені обставини дають право для висновку, що сам по собі розглядуваний правочин купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (молока) не є такими, що суперечить інтересам держави та суспільства. Така продукція не виключена законом із цивільного обігу, на торгівлю ними не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно їх реалізації.

Таким чином, позивачем не було доведено, що спірне господарське зобовязання вчинено відповідачем і ТОВ "Золотий колос" саме з метою заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, а не з будь-якою іншою метою.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази донарахування відповідачу сум податкового зобовязання по розглядуваним господарським операціям із ТОВ "Золотий колос", так як і відсутні належні докази наявності будь-яких ознак, які б вказували на те, що відповідач чи його контрагент були безпосередньо залучені до зловживань у сфері справляння податків . За умови відсутності доказів ухилення від сплати податків неможливо зробити висновок про наявність в діях сторони мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства при укладенні договору купівлі-продажу.

Слід врахувати й те, що представник позивача в судовому засіданні не зміг надати належних пояснень стосовно того, у чому саме полягає порушення заповнення первинних документів на підтвердження виконання господарських зобов'язань по договору №1/02-11 від 01.02.2011 року.

Отже, представленими доказами податковим органом в порядку частини 1 статті 11 та частини 1 статті 71 КАС України не доведено недійсності (нікчемності) господарського зобовязання, відповідно відсутні підстави для застосування положень статті 208 ГК України, через що заявлений позов є необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Енергосистема" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новоушицького відділення до приватного підприємства "Енергосистема" про стягнення заборгованості, - скасувати та прийняти нову .

В задоволенні адміністративного позову Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новоушицького відділення до приватного підприємства "Енергосистема" про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "24" жовтня 2011 р. .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар