Ухвала суду № 18879754, 05.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2628/11 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б. Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача - Якимчук В.І.

відповідача - Цимбал В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонанца" до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області та до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій ДПА у Вінницькій області, визнання протиправними та скасування висновків акту перевірки та податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонанца" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправними дії Державної податкової адміністрації у Вінницькій області та висновків акту перевірки від 16.05.2011 року № 55/3530/33151. Також позивачем висувались вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000013500 від 30.05.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року адміністративний позов ТОВ "Бонанца" було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 30.05.2011 року № 0000013500 про визначення податку на прибуток за основним платежем в сумі 2750000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з вимогами щодо скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Бонанца".

Мотивуючи доводи апеляційної скарги відповідач зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову, судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права та надано невірну оцінку дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, не надавши суду апеляційної інстанції письмових заперечень на доводи апеляційної скарги, в судовому засіданні проти задоволення останньої заперечував.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та надавши правову оцінку доказам по справі, колегія суддів не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 232 від 27.04.2011 року, виданого ДПА у Вінницькій області, працівниками відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у Вінницькій області у період з 05.05.2011 року по 11.05.2011 року була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка TOB "Бонанца" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні правових відносин з платником податків - TОВ "Шик - Авто".

Підставою для проведення даної перевірки TOB "Бонанца" стала письмова відмова позивача № 29/03 від 29.03.2011 року у наданні інформації на лист виконуючого обов'язки першого заступника Голови - начальника УПМ ДПА у Вінницькій області від 18.03.2011 року щодо взаєморозрахунків з TOB "Шик Авто", який направлявся у зв'язку з отриманням інформації про рішення Житомирського апеляційного господарського суду, яким залишено в силі рішення Господарського суду Вінницької області про не включення до складу кредиторів TOB "Шик Авто" по справі про банкрутство позивача.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 55/3530/33708051 від 16.05.2011 року в якому було зафіксоване виявлене порушення ТОВ "Бонанца" п. 3.1 ст. 3, п.п 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" шляхом заниження податкового прибутку за 2009 рік в сумі 2750000 грн.

На підставі викладених у акті висновків посадових осіб податкового органу було прийнято податкове-повідомлення рішення № 0000013500 від 30.05.2011 року, в якому визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 2750000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Бонанца" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення № 0000013500 від 30.05.2011 року, суд першої інстанції виходив з факту відсутності тотожності між рішенням суду про відмову у включенні до складу кредиторів по справі про банкрутство та рішенням суду про стягнення боргу, що свідчить про помилковість висновків відповідачів щодо того, що борг у сумі 11000000 грн., який існує між підприємствами ТОВ "Бонанца" та ТОВ "Шик Авто" є, на даний час, безповоротною фінансовою допомогою.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з даною правовою позицією суду першої інстанції, як такої, що зроблена останнім в ході детального аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та вірного їх застосування до правовідносин, що виникли між сторонами та є предметом розгляду в межах даної справи.

Об'єктом оподаткування, в розумінні п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

В свою чергу, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент спірних правовідносин), чітко визначено, що до складу валового доходу включається окрім іншого і суми безповоротної фінансової допомоги вартості товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податку.

Відповідно до п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент спірних правовідносин) безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з договором купівлі-продажу від 09.06.2009 року № 95-4/09Б ТОВ "Бонанца" придбало у ТОВ "Шик - Авто" прості іменні акції ВАТ "Олешинський піщаний кар'єр" вартістю 11000000 грн., не отримавши при цьому будь-якого активу, а лише придбавши право на володіння вказаними акціями у статутному капіталі іншої юридичної особи.

Водночас, матеріали справи містять докази визнання факту існування взаємної заборгованості між позивачем та ТОВ "Шик Авто" у загальній сумі 11000000 грн., що засвідчується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2011 року та відсутністю доказів щодо проведення розрахунків із продавцем у будь-якій формі.

Проаналізувавши в свою чергу положення 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" судова колегія апеляційної інстанції, з огляду на можливість визнання існуючої грошової заборгованості як безповоротної фінансової допомоги лише в разі залишення її нестягнутою після закінчення строку позовної давності, дійшла висновку про відсутність підстав для вказаного, оскільки в даному випадку, враховуючи період виникнення заборгованості між позивачем та ТОВ "Шик-Авто" в сумі 1100000 грн., факту пропуску строку позовної давності, визначеного як Господарським, так і Цивільним кодексами України не вбачається.

Окрім викладеного, предмет розгляду даної справи потребує звернення уваги на положення п. 7.6 ст. 7 Закону України "Оподаткування прибутку підприємства", якою на разі визначений порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами.

Зокрема, п.п. 7.6.1. вказаної статті передбачено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі ж інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат також включається сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном "доходи" в даному випадку слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Таким чином, враховуючи викладені вище положення норм чинного законодавства, що регулює правовідносини, які є предметом розгляду даної справи, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно та обґрунтовано зазначив про можливість включення до складу доходів лише фінансового результату від операцій з цінними паперами, а до моменту відчуження цінних паперів у платника податку відсутній обов'язок визнання валових доходів.

Наведене в свою чергу спростовують висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток та слугує підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 року № 0000013500 про визначення податку на прибуток за основним платежем в сумі 2750000,00 грн.

Окрім викладеного, судова колегія апеляційної інстанцїі також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонанца" в частині визнання протиправними та такими, що не відповідають законодавству України дій та висновків акту перевірки від 16.05.2011 року № 55/3530/337080151.

Зокрема, суд першої інстанції з огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України, яким надано перелік вимог, що може містити адміністративний позов, правомірно та обгрунтовано зазначив, що в даному випадку акт перевірки, на відміну від прийнятого на підставі нього податкового повідомлення-рішення, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а дії по складанню акту, у тому числі відображення інформації про висновки за результатами перевірки - є суб'єктивною думкою окремих працівників податкового органу, а не ДПА у Вінницькій області в цілому.

ДПА у Вінницькій області, як суб'єкт владних повноважень, за наслідками вивчення інформації (думки) своїх працівників, яка відображена за наслідками перевірки у акті, а також за наявності заперечень підконтрольного суб'єкта висвітлює свою позицію у вигляді рішення, яким у даному випадку є податкове повідомлення-рішення № 0000013500 від 30.05.2011 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини. Судове рішення в даному випадку ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 жовтня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді /підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар