Ухвала суду № 18879047, 14.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 р.Справа № 2а-5516/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітон" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення, -

Встановила:

У листопаді 2010 року позивач ТОВ “Нітон” звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлень рішень відповідача Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області: № 0004661502/0/2180 від 06.07.2010 року, якими підприємству визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 34.144,99 грн., у тому числі, 28.176,28 грн. основний платіж, 6.068,71 грн. штрафні санкції та першої податкової вимоги № 1/738/671 від 10.08.2010 року.

Позивач вважає, що при винесені відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення останній керувався хибними висновками, зробленими під час проведення невиїзної документальної перевірки діяльності податкових декларацій підприємства з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2010 року та Додатку № 5 до них, щодо виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (акт перевірки № 262/15-322/21050769 від 29.06.2010 року) щодо порушень підприємством п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в частині безпідставного, на думку податкового органу, віднесення до складу податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від контрагентів: ФО-П ОСОБА_1, ТОВ “Стаг”, ПП “ОПЛОТ”.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року позовні вимоги ТОВ "Нітон" задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Кременчуцька ОДПІ в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Нітон" відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Кременчуцької ОДПІ задоволенню не підлягає, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

За матеріалами справи вбачається, що за наслідками проведення невиїзної документальної перевірки податкових декларацій ТОВ “Нітон” за березень-травень 2010 року з встановлення причин розбіжності даних, що містяться у поданих підприємством податкових деклараціях з ПДВ та Додатку № 5 до них, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем складений акт перевірки № 262/15-322/21050769 від 29.06.2010 року, яким зафіксовано порушення підприємством п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в частині віднесення до складу податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від контрагентів: ФО-П ОСОБА_1, ТОВ “Стаг”, ПП “ОПЛОТ”.

В акті визначено про несплату постачальниками ТОВ “Нітон”, яким позивачем перераховані відповідні суми податку на додану вартість в ціні отриманих ТМЦ, робіт(послуг), сум податку до Державного бюджету України.

На підставі даного акту відповідачем прийняті оскаржувані податкове повідомлення-рішення та перша податкова вимога.

Відповідно до другого абзацу п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції чинній на день виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарських операцій підприємством підтверджений відповідними документами, а невиконання свого обовязку щодо подання декларацій з податку на додану вартість контрагентами позивача, не відображення даних чи помилки в відображення цих даних контрагентами, не позбавляє позивача права включення сплачених сум податку до податкового кредиту.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що висновок про заниження підприємством сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду та про завищення підприємством відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду контролюючим органом зроблений виключено на припущеннях, оскільки судам першої та апеляційної інстанції КОДПІ в Полтавській області не надані акти відповідних зустрічних перевірок податковими органами ФО-П ОСОБА_1, ТОВ “Стаг”, ПП “ОПЛОТ”.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20 червня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.