Постанова № 18878989, 15.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р. Справа № 2001/2а-5/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від25 березня 2011 року по справіза позовом Балаклійського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2010 року позивач Балаклійський районний центр зайнятості, що є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3.561,59 грн. Позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від25 березня 2011 року позовні вимоги Балаклійського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду відповідач, в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Балаклійського районного суду Харківської області від25 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанову Балаклійського районного суду Харківської області від25 березня 2011 року відповідно приписів п. 2 ч.1 ст. 201 КАС України слід змінити, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 18 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII “Про зайнятість населення” встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У ст. 19 цього Закону визначено обовязки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11.03.2008 року N 125/116, постановою правління Пенсійного фонду України від 11.03.2008 року N 7-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.03.2008 року за N 255/14946 (далі - Порядок) визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Центри зайнятості під час проведення перевірки взаємодіють з органами державної податкової служби та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, та під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства тощо.

Якщо під час одержання матеріальної допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. У разі відмови безробітного добровільно повернути зазначені кошти, питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку (п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за N 915/5136)

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що 02.09.2005 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача за сприянням у працевлаштуванні, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки № 201302205090200001.

09.09.2005 року відповідачу наданий статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 09.09.2005 року по 29.08.2007 року у розмірі встановленому законодавством. Загальна сума виплаченої відповідачу допомоги склала 5.953,81 грн.

З 30.08.2007 року виплата допомоги по безробіттю припинена у звязку із закінченням строку виплати, а з 02.09.2007 року ОСОБА_1 знятий з обліку у звязку з набуттям права на пенсію.

Як вбачається з матеріалів справи, при обміні інформацією з Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва, УПФУ в Балаклійському районі Харківської області позивачем встановлено, що відповідач з 01.07.2006 року по 30.03.2007 року отримував дохід в ДНВП «Рікас»(код ЄДРПОУ 16400411). Наказом т.в.о. міністра МВС України Корнієнко М.В. від 11.06.2007 року № 193 ДНВП «Рікас»ліквідовано.

31.07.2008 року на адресу позивача направлена копія витягу із наказів про прийняття рішення від 10.07.2008 року щодо відшкодування, виплаченої суми допомоги по безробіттю в розмірі 3.561,59 грн.

13.08.2008 року відповідач ОСОБА_1 відмовився від даної пропозиції з посиланням на те, що в період з 01.07.2006 року по 30.03.2007 року він ніде не працював. Одночасно відповідач зазначив, що на прохання свого знайомого він написав дві заяви: про прийняття на роботу та звільнення з роботи без зазначення дати їх подання.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, колегія суддів зазначає, що відсутність записів про трудову діяльність в трудовій книжці позивача, не може бути розцінено, як безумовний факт перебування відповідача у статусі незайнятої особи. Постановою органу досудового слідства від 03.08.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою відповідача щодо шахрайських дій відносно нього з боку посадових осіб ДНВП «Рікас». Заяву представника позивача щодо надання гр. ОСОБА_1 пояснень позивачу від 134.08.2008 року лише під впливом неправомірних дій фахівців позивача, колегія суддів за відсутності доказів оцінює критично.

При цьому, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення приписів «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»своєчасно не подав відомості до Балаклійського районного центру зайнятості про обставини, що впливають на умови її виплати, а саме про те, що ним через свого знайомого передана заява про прийом на роботу та звільнення з роботи, оскільки не міг не передбачати правові наслідки таких дій.

Колегія суддів зазначає, що перебіг строків для стягнення коштів в судовому порядку почався з моменту закінчення десяти денного терміну, наданого для добровільної сплати відповідачу з моменту отримання листа претензії та наказу про повернення коштів.

Враховуючи намагання позивача врегулювати спірні правовідносини шляхом звернення до судів загальної юрисдикції та до загального місцевого суду як адміністративного суду колегія суддів вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду, визнавши причину пропуску строку поважними.

При цьому, частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону, яка діяла до 30.07.2010 року) визначалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України від 07.07.2010 року "Про судоустрій України", що набрав чинності з 30.07.2010 року, зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Колегія суддів вважає, що перебіг процесуального строку звернення до суду з даним позовом (шестимісячного) розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.

Колегія суддів також зазначає, що надання заінтересованим особам права на звернення до суду є однією з гарантій ухвалення правосудного судового рішення у справі і таке рішення не суперечить положенням ст.7,ст.13 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 55, 129 Конституції України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України, колегія суддів приймає рішення щодо зміни постанови суду першої інстанції та доповнення постанови визначенням про задоволення клопотання позивача про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п. 2, 201 ч.1 п. 2, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від25 березня 2011 року змінити, доповнивши наступним: поновити Балаклійському районному центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття процесуальний строку для звернення до адміністративного суду.

В іншій частині постанову Балаклійського районного суду Харківської області від25 березня 2011 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 червня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.