Ухвала суду № 18878933, 19.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р.Справа № 2а-6259/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю

секретаря судового засідання Подобайло А.В.

представника позивача Близнюк Ю.П.

представника відповідача Шляхти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод № 2»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 р. по справі№2-а-6259/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод № 2»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач,Закрите акціонерне товариство «Ремонтно-механічний завод № 2», (далі ЗАТ «Ремонтно-механічний завод № 2»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова), в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000451800/0 від 28.10.2004 року..

В обґрунтування вимог адміністративного позову посилався на те, що податковим органом за результатами перевірки ЗАТ «Ремонтно-механічний завод № 2», що мала місце 26.10.2004 року, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вказаним податковим повідомленням-рішенням, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 22 484,92 грн. позивачу визначено зобов'язання сплатити штраф в розмірі 10%, 20%, 50% від суми податкового боргу, що становить 9 855,09 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 19.02.2007 року позов ЗАТ «Ремонтно-механічний завод № 2» задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000451800/0 від 28.10.2004 р. прийняте ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2007 року апеляційна скарга ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишена без задоволення, постанова господарського суду Харківської області від 19.02.2007 року у справі № АС-27/724-06 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2010 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова задоволена частково.

Постанова Господарського суду Харківської області від 19.02.2007 року та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2007 року по справі № АС-27/724-06 скасовані. Справа № АС-27/724-06 направлена на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у задоволені адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод № 2» відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, норм матеріального права, а саме, Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції, наполягаючи на законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 26.10.2004 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова здійснена перевірка акціонерного товариства закритого типу «Ремонтно-механічний завод №2» з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку, за результатами якої складено акт перевірки № 951/15-365-01267171 від 26.10.2004р. (а. с. 22-23).

Відповідно до висновків акту № 951/15-365-01267171 від 26.10.2004р., встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку у граничні строки 01.12.2003р. у сумі 6214,77 грн., 30.12.2003р. у сумі 6395,12 грн., 30.01.2004р. у сумі 5526,37 грн., 01.03.2004р. у сумі 4348,66 грн., чим порушено ч. 3 ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», ч. 3 ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (а. с. 22-23).

28.10.2004р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000451800/0, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за затримку на 87-177 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 22484,92 грн. застосовано штраф у розмірі 10%, 20%, 50% у сумі 9855,24 грн. (а. с. 21).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт сплати узгодженої суми податкового зобовязання, а тому податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством і оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до АТЗТ «Ремонтно-механічний завод №2» штрафу у розмірі 10%, 20%, 50% у сумі 9855,24 грн. прийнято ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова обґрунтовано та правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» (редакція Закону України від 08.02.2001 р. № 2271-ІІІ) встановлено, що земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками щоквартально до 15 числа наступного за звітнім кварталом місяця.

Законами України "Про державний бюджет України", відповідно, на 2003 рік (ч. 3 ст.55), 2004 рік (ч. 3 ст.75) дія вказаної норми на 2003 - 2004 роки була зупинена (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) і встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.1 та п. 2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 № 434, юридичні особи самостійно обчислюють суми податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом України «Про плату за землю». Розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/ або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

При цьому для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Отже, з набранням чинності зазначеним Законом уніфіковано, зокрема, порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), сплати сум податкових зобов'язань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, в тому числі за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, встановлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону, для всіх видів податків та зборів (обов'язкових платежів).

Як свідчить облікова картка платника податків АТЗТ «Ремонтно-механічний завод №2» за платежем - земельний податок, 01.12.2003 року підприємству нараховано податкове зобов'язання у розмірі 5526,12 грн. (відповідно до розрахунку підприємства №1539 від 31.01.2003р.) із зазначенням терміну сплати - 01.12.2003р. (а. с. 59-75, 87-113, том 1).

Податковим органом зменшено суму нарахування по розрахунку №1539 відповідно до платіжного доручення № 1136 на суму 218,35 грн., та нараховано податкові зобов'язання відповідно до розрахунку №16603 від 10.09.2003р. (термін сплати 01.12.2003р.) на суму 907,00 грн. Станом на 01.12.2003р., у АТЗТ «Ремонтно-механічний завод №2» лічилась заборгованість в сумі 6214,77 грн. (а. с. 59-75, 87-113, том 1).

30.12.2003р. підприємству нараховано податкові зобов'язання: відповідно до розрахунку № 1539 від 31.01.2003р. (термін сплати 30.12.2003р.) у сумі 5526,12 грн., відповідно до розрахунку № 16603 від 10.09.2003р. (термін сплати 30.12.2003р.), станом на 01.01.2004р. у платника лічилася заборгованість у розмірі 12609,89 грн. (а. с. 59-75, 87-113, том 1).

12.01.2004р. підприємству нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення №0000212310 від 01.01.2004р.) у розмірі 2210,44 грн., та штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення №0000348310 від 01.01.2004р.) у розмірі 1286,62 грн. (а. с. 59-75, 87-113, том 1).

30.01.2004р. АТЗТ "Ремонтно-механічний завод №2" нараховано зобов'язання у розмірі 5526,34 грн., відповідно до розрахунку №1539 від 30.01.2004р., загальна сума заборгованості становить 21633,29 грн. (а. с. 59-75, 87-113, том 1).

Згідно податкового розрахунку земельного податку на 2004 рік (вх. ДПІ 28.01.2003р. за № 170), позивачем самостійно задекларовано суму нарахованого земельного податку у розмірі 52998,05 грн., за базові податкові (звітні) місяці щомісячна сума податку складає 4416,51 грн. (а. с. 32, том 1).

27.02.2004р. платником сплачено суму 3497,06 грн. відповідно до платіжного доручення № 189 від 27.02.2004р., яким погашено недоїмку по розрахунку № 1539 (а. с. 102).

01.03.2004 р. відповідно до розрахунку №170 від 28.01.2004р. позивачу нараховане зобов'язання у сумі 4416,51 грн., сума заборгованості АТЗТ «Ремонтно-механічний завод № 2» складає 22552,74 грн. (а. с. 102).

03.03.2004 р. за платіжним дорученням №203 від 03.03.2004р. підприємством сплачено зобов'язання у сумі 2000,00 грн. По особовому рахунку платника податків зазначена сплата була направлена на погашення недоїмки по розрахунку №1539 в сумі 1810,71 грн., погашення пені в сумі 6,26 грн., погашення недоїмки по розрахунку №16603 в сумі 183,03 грн. (а. с. 102).

15.04.2004 р. за платіжним дорученням №351 від 15.04.2004р. підприємством сплачено зобов'язання у сумі 8833,02 грн. По особовому рахунку АТЗТ "РМЗ № 2" зазначена сума зарахована на погашення недоїмки по розрахунку №116603 в сумі 723,97 грн. та 869,00 грн., погашення недоїмки по розрахунку №1539 в сумі 5526,12 грн., погашення недоїмки по податковому повідомленню-рішенню №0000212301 в сумах 1105,22 грн., 570,95 грн., пеня - 37,76 грн.(а. с. 104)

26.04.2004 р. за платіжним дорученням №395 від 26.04.2004р. підприємством сплачено зобов'язання у сумі 3000,00 грн., частково зазначена сума зарахована на погашення недоїмки по розрахунку №1539 в розмірі 1127,03 грн. (а. с. 105).

25.08.2004 р. за платіжним дорученням № 676 від 25.08.2004 р. підприємством сплачено зобов'язання у сумі 8833,00 грн., частково зазначена сума зарахована на погашення недоїмки по розрахунку №1539 в сумі 4399,31 грн., недоїмки по розрахунку №170 в сумі 4348,65 грн. (а. с. 107).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на 01.12.2003 р. переплата у АТЗТ «Ремонтно-механічний завод №2» із земельного податку була відсутня, проте у підприємства лічилась заборгованість в сумі 6214,77 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем платіжні доручення від 24.04.2003 р. по 26.11.2003 р., не доводять належну сплату зобов'язань з граничними термінами сплати з 01.12.2003 р. по 01.03.2004 р., оскільки підтверджують лише проведені позивачем оплати земельного податку за періоди, які не ввійшли у перевіряємий період (а. с. 25-29, том 1).

Правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що надана позивачем платіжна вимога № 42 від 17.10.2003р. на суму 22933,36 грн. не підтверджує сплату ним зобов'язань з податку на землю за листопад 2003 року, як зазначено у розрахунку (а.с. 24, том 1), оскільки станом на 17.10.2003р. зобов'язання у платника ще не виникло, та даним платежем позивачем фактично погашено наявну заборгованість (а.с. 45-46, том 1).

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що, враховуючи несвоєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкових зобов'язань з земельного податку у відповідні звітні податкові періоди, податковим органом, на підставі п.7.7 ст.7 Закону України №2181-111 від 21.12.2000р., правомірно проведено наступні нарахування:

-за жовтень 2003р. (строк сплати 01.12.2003р.) сплату зараховано за платіжним дорученням №189 від 27.02.2004р. у сумі 3497,06 грн., за платіжним дорученням №203 від 03.03.2004р. у сумі 1810,71 грн., за платіжним дорученням №203 від 03.03.2004р. у сумі 183,03 грн., за платіжним дорученням №351 від 15.04.2004р. у сумі 723,97 грн.

-за листопад 2003р. (строк сплати 30.12.2003р.) сплату зараховано за платіжним дорученням №351 від 15.04.2004р. у сумі 5526,12 грн., за платіжним дорученням №351 від 15.04.2004р. у сумі 869,00 грн.,

-за грудень 2003р. (строк сплати 30.01.2004р.) сплату зараховано за платіжним дорученням №395 від 26.04.2004р. на суму 1127,05 грн. та платіжним дорученням №676 від 25.08.2004р. на суму 4399,32 грн.

-за січень 2004р. (строк сплати 01.03.2004р.) сплату зараховано за платіжним дорученням №676 від 25.08.2004р. на суму 4348,66 грн.

Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано доказів на підтвердження своєчасності сплати податкових зобов'язань з граничними строками сплати 01.12.2003р., 30.12.2003р., 30.01.2004р., 01.03.2004р., а тому правомірним є висновок суду першої інстанції, що застосування податковим органом у відношенні позивача штрафу у розмірі 10%, 20%, 50% у сумі 9855,24 грн., за затримку на 87-177 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 22484,92 грн. є законим та обгрунтованим.

Відносно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не виконав вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, надав належні докази на підтвердження законності і обґрунтованості прийнятого ним рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 24.12.2010 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, ст.196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п. 1ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод № 2»залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 р. по справі№2-а-6259/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 26.04.2011 р.