Ухвала суду № 18878030, 16.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р.Справа № 2а-13446/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.,

представника позивача Носова К.В.,

представника відповідача Старцева О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. по справі№2а-13446/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року Приватне підприємство “Торгівельна мережа № 1”(надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (надалі відповідач), в якому просило суд:

- Скасувати рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 16.07.2010 р. №0000462320 про застосування до Приватного підприємства “Торгівельна мережа № 1”штрафних санкцій у розмірі 285472 грн.;

- Скасувати рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 02.09.2010 р. №0000522320 про застосування до Приватного підприємства “Торгівельна мережа № 1”штрафних санкцій у розмірі 63175,18 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 р. скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції п. 4 Указу Президента України № 227/95 від 16.03.1995 р. “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України”та ст. 159 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство “Торгівельна мережа №1” зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 36225023, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

Як вбачається з матеріалів справи. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ПП “Торгівельна мережа № 1”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.12.2008 р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складено акт № 3247/23/206/36225023 від 21.06.2010 р., в якому встановлено порушення ПП “Торгівельна мережа № 1”вимог п. 4 Указу Президента України “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України”.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000462320 16.07.2010 р про застосування до ПП “Торгівельна мережа № 1”штрафних санкцій у розмірі 285472 грн.

Відносно зазначеного вище правового акту індивідуальної дії позивачем була розпочата адміністративна процедура оскарження рішень податкових органів, в межах якої подані позивачем скарги були відхилені, а на адресу позивача додатково направлено рішення від 02.09.2010 р. №00005522320 про застосування штрафних санкцій у розмірі 63175,18 грн.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій № 0000462320 від 16.07.2010 р. та №00005522320 від 02.09.2010 р. є неправомірними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до акту перевірки № 3247/23/206/36225023 від 21.06.2010 р. встановлено, що ПП “Торгівельна мережа № 1” придбало у товаровиробників ЗАТ “Салтівській хлібозавод”, ВАТ “Хліб”, ТОВ “Попаснянський хлібокомбінат” хлібобулочні вироби в асортименті, які відповідач вважає сільськогосподарською продукцією.

За приписами ст. 4 Указу Президента України “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві”встановлено що, підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності: перераховують інкасовану виручку від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після дня зарахування виручки на рахунки постачальників, після чого платежі здійснюються у встановленому порядку. У разі використання цих коштів підприємствами оптової та роздрібної торгівлі для іншої мети чи залишення їх на рахунку або проведення різного роду операцій щодо незарахування коштів на розрахункові рахунки товаровиробників агропромислового комплексу органами державної податкової служби у безспірному порядку стягується до місцевого бюджету штраф у розмірі 50 відсотків від сум, не перерахованих у встановлені строки зазначеним товаровиробникам; сплачують пеню у розмірі 1,5 відсотка від суми платежу на користь товаровиробника сільськогосподарської продукції та продовольства і 1,5 відсотка від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не обумовлено угодою сторін, з дальшим спрямуванням нарахованих сум на підтримку товаровиробників сільськогосподарської продукції.

Правовий аналіз зазначеної статті свідчить про те що, вказана норма може застосовуватись лише у разі реалізації субєктом підприємницької діяльності сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів стосовно того, що ЗАТ “Салтівський хлібозавод”, ВАТ “Хліб”, ТОВ “Попаснянський хлібокомбінат” є сільськогосподарськими товаровиробниками агропромислового комплексу в розумінні вищевказаних норм, а товари, придбані у них позивачем сільськогосподарською продукцією.

Крім того, як вбачається з листів самих товаровиробників (а. с. 119 122) вказані вище підприємства не є сільськогосподарськими підприємствами та не входять до складу агропромислового комплексу України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що приписи зазначеного Указу Президента не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.

Разом з тим, запроваджена ст. 4 зазначеного Указу міра юридичної відповідальності за своїми ознаками відповідає наведеному у ст. 238 Господарського кодексу України визначенню адміністративно-господарської санкції.

Реалізація субєктом владних повноважень цієї міри юридичної відповідальності має відбуватись з урахуванням ст. 250 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до приписів якої, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Проте, як вбачається із розрахунку спірної суми штрафу, штрафні санкції нараховані, всупереч приписам ст. 250 ГК України, за значно більший проміжок часу.

Крім того, до застосованої податковим органом суми штрафу увійшли також епізоди взаємовідносин позивача з ВАТ “Орехівський хлібокомбінат”, ЗАТ “Хлібозавод Комсомольський”, ВАТ “Хлібокомбінат Краматорський”, тобто епізоди, які не відображені в акті № 3247/23-206/36225023 від 21.06.2010 р.

Специфіка правових актів індивідуальної дії у формі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які ухвалюються органами податкової служби, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих рішень містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи безпосередньо в самих рішеннях.

Враховуючи те, що в акті № 3247/23-206/36225023 від 21.06.2010 р. не зазначено порушень ПП “Торгівельна мережа №1”ст. 4 Указу Президента “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України”за взаємовідносинами з ВАТ “Орехівський хлібокомбінат”, ЗАТ “Хлібозавод Комсомольський”, ВАТ “Хлібокомбінат Краматорський”, то притягнення позивача до відповідальності за проведення розрахунків з вказаними товариствами колегія суддів вважає безпідставним та неправомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність прийнятих відповідачем рішень про застосування до ПП “Торгівельна мережа №1”штрафних санкцій.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. по справі№2а-13446/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2011 р.