Ухвала суду № 18877775, 25.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 р.Справа № 2а-15624/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року по справі за позовом фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановила:

У грудні 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФО-П ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, яким з урахуванням уточнень позовних вимог просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області (далі ДПІ у Зміївському районі) від 25.08.2010 року №0094111701/0, від 22.09.2010 року №0094111701/1, від 13.12.2010 року №0094111701/2, якими визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності у розмірі 45.085,70 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ДПІ у Зміївському районі в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Зміївському районі задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року виходячи з приписів ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 зареєстрований Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 28.01.2009 року за №НОМЕР_2 (а.с.31), є платником єдиного податку, та перебуває на обліку у ДПІ Зміївського району.

З 23.07.2010 року по 05.08.2010 року фахівцями ДПІ у Зміївському районі проведена виїзна планова перевірка ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складений акт №1167/17-025/НОМЕР_1 від 10.08.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення: п. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва", п. 7.1 ст.7, п.8.1.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб", ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 45085,70 грн., в т.ч. за 2-й квартал 2009 року 12.329,82 грн., за 3-й квартал 2009 року 13.817,05 грн., за 4-й квартал 2009 року 12.889,27 грн., за 4-й квартал 2010 року 6.049,55 грн.

На підставі висновків акта перевірки, та рішень щодо відхилення скарг позивача ДПІ у Зміївському районі прийнято податкові повідомлення-рішення, винесено податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року №0094111701/0, від 22.09.2010 року №0094111701/1, від 13.12.2010 року №0094111701/2, якими визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності у розмірі 45.085,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ФО-П ОСОБА_1 в період з 30.01.2009 року по 31.03.2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування, був платником єдиного податку. Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку: серії Є №375033, термін дії з 01.03.2009 року по 31.12.2009 рік, вид діяльності - перевезення вантажів автотранспортом, вантажо-підйомністю понад 10 тон. по Україні; серії Є №375750, термін дії з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, вид діяльності перевезення вантажів автотранспортом, вантажо-підйомністю понад 10 тон. по Україні.

Згідно рішення ХХVI сесії V скликання Таранівської сільської ради від 23.12.2008 року "Про затвердження ставок єдиного податку" ставка єдиного податку на 2009 рік, та на 2010 рік становить 200,00 грн. за перевезення вантажів автотранспортом.

Таким чином, позивач ФО-П ОСОБА_1 сплачував єдиний податок за найвищою ставкою.

У перевіряємий період між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий Дім Пересічанський МЕЗ" укладено договори транспортно-експедиційних послуг №09-1905/29П від 19.05.2009 року та №09-0110/17П від 01.10.2009 року.

Згідно наданої ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова інформації від 04.08.2010 року №8064/23-02 ТОВ "Торговий Дім Пересічанський МЕЗ" зареєстровано зміни в назві підприємства на ТОВ "Екс-Ойл".

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ "Торговий Дім Пересічанський МЕЗ" (35588156) виписано акти виконаних робіт за транспортні послуги по перевезенню насіння соняшнику в кількості 3.844,78 тон на загальну суму 280.384,43 грн., які залучено до матеріалів справи.

Відповідно банківських виписок по розрахунковим рахункам позивача, ФО-П ОСОБА_1 отримано грошові кошти за надання послуг ТОВ "Торговий Дім Пересічанський МЕЗ" та ТОВ "Екс-Ойл" в розмірі 400.761,70 грн.

В акті перевірки зазначено, що оскільки вид діяльності - транспортно-експедиційні послуги не вказаний у свідоцтвах про сплату єдиного податку ФО-П ОСОБА_1, які були видані на період, що перевірявся, згідно п.п. 19.12.1 п. 19.12 ст. 19 Закону України "Про податок з фізичних осіб" дохід від надання транспортно-експедиційних послуг обкладається податком з доходів фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону.

Згідно п. 9.12. ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Законодавством, яке регламентує порядок оподаткування прибутків, отриманих субєктом підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, є Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва".

Виходячи зі змісту положень ст.1 зазначеного Указу Президента України - спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для субєктів малого підприємництва, в тому числі до фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України

Ставки єдиного податку для суб'єктів спрощеної системи оподаткування - фізичних осіб, встановлюються місцевими радами залежно від виду діяльності, є фіксованими і не залежать від фактично отриманої виручки фізичної особи платника єдиного податку, в межах дозволеного Указом обсягу.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Порядок переходу суб'єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування врегульовано пунктом 4 Указу.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Указу форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Згідно з Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N752/4045, підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку.

У рядку 2 вказаної заяви зазначається вид (види) діяльності, яким суб'єкт підприємницької діяльності передбачає займатися.

Зазначені суб'єктом малого підприємництва види діяльності записуються податковим органом у Свідоцтві про сплату єдиного податку.

Слід зауважити, що нормами Указу не передбачено обов'язку суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.

Натомість про наявність такого обмеження можна зробити висновок зі змісту підзаконного нормативного акта, яким є Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Разом із тим, подібне обмеження не може бути застосовано виходячи з такого.

Обмеження у застосуванні спрощеної системи щодо деяких видів підприємницької діяльності встановлені Законом України від 25 березня 2005 року N2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України". Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень цього Закону з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування" Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" застосовується з урахуванням таких особливостей.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:

суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;

суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Інших обмежень щодо видів підприємницької діяльності, під час здійснення яких може застосовуватися спрощена система оподаткування, чинне законодавство не містить. При цьому додаткові обмеження не можуть встановлюватися підзаконними нормативними актами, зокрема Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.

У свою чергу, вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.

Отже, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.

За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.

Наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Враховуючи наведене, норми Указу поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.

При цьому ставка, за якою сплачується єдиний податок таким суб'єктом малого підприємництва, визначається з урахуванням абзацу третього пункту 2 Указу.

Висновки відповідача про те, що здійснення позивачем транспортно-експедиційні послуг виходить за межі виду діяльності, визначеному у свідоцтві про сплату єдиного податку, є необґрунтованими, оскільки транспортно-експедиційні послуги є допоміжним видом діяльності, похідним від основного - перевезення вантажів автотранспортом. Доводи відповідача щодо здійснення позивачем виду діяльності, передбаченого п. 63.40.0 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначеним пунктом, виходячи з його змісту, передбачено здійснення діяльності транспортних агентств, яким не є позивач - фізична особа-підприємець.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.