Ухвала суду № 18877772, 08.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р.Справа № 2а-1670/1317/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничої фірми "Техвагонмаш" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановила:

У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (далі - ТОВ "НВФ "Техвагонмаш") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2011 року:

- № 0000052302/7, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 13.177 грн., 3.294 грн. штрафна санкція;

- № 0000062302/8, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 290.954 грн., 72.738,50 штрафна санкція.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року позовні вимоги ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 0000052302/7 та № 0000062302/8.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Кременчуцька ОДПІ в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Кременчуцької ОДПІ задоволенню не підлягає, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" (ідентифікаційний код 32686844) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 25.09.2003 року та взято на податковий облік у Кременчуцькій ОДПІ у Полтавській області.

У період з 20.12.2010 року по 31.12.2010 року, термін перевірки продовжувався з 04.01.2011 року по 18.01.2011 року, фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 року, за результатами якої складено акт від 21.01.2011 року № 237/23-309/32686844,.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш":

-п.п. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року на 13 177 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2010 року на 290 954 грн.

На підставі висновків акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.02.2011 року: № 0000052302/7, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 13.177 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3.294 грн.; та № 0000062302/8, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 290.954 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 72.738 грн. 50 коп.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з актом перевірки від 21.01.2011 року, при перевірці достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за поточний звітний (податковий) період жовтень 2010 року, встановлено завищення вказаної суми на 13.177 грн.

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємий період між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Монолітбудкомплект" укладено договір доручення від 21.05.2010 року № 21/05-03.

Предметом вказаного договору є те, що Довіритель (ТОВ "НВФ "Техвагонмаш") доручає, Повірений (ТОВ "Монолітбудкомплект") зобов'язується за винагороду, від імені за рахунок Довірителя виконати наступні юридичні дії, права і обов'язки за якими набуває безпосередньо Довіритель, а саме: отримання дозвільної документації в органах державного контролю, завіряти копії документів, потрібних для оформлення дозвільної документації в органах державного контролю, завіряти своєю печаткою.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, у разі, якщо у Довірителя виникне необхідність надати Повіреному інші доручення, згідно з умовами зазначеного Договору, сторони Договору можуть укласти Додаткову угоду з повним переліком доручень, покладених на Повіреного.

Згідно пункту 2.3 Договору Довіритель сплачує виконання Доручення в сумі, узгодженій Сторонами в Додаткових угодах до Договору та актах виконаних робіт, та погоджується по кожному замовленню окремо.

Вказаний договір підписано обома сторонами та скріплено печатками.

До зазначеного Договору укладено Додаткові угоди від 02.08.2010 року № 5, від 06.09.2010 року № 6, від 23.09.2010 року № 7, які передбачають здійснення наступних послуг: оформлення та отримання в органах сертифікації продукції рішення про відсутність необхідності сертифікації на деякі види продукції та рішень про відстрочку сертифікації на отримання сертифікату відповідності на деякі види продукції; оформлення та отримання висновку в органах санітарно-епідеміологічного контролю на деякі види продукції; інформаційно-консультаційне обслуговування Довірителя з питань отримання дозвільної документації в органах державного контролю на деякі види продукції для здійснення імпорту в Україну.

На виконання умов вказаних угод Повіреним (ТОВ "Монолітбудкомплект") виписано ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" податкові накладні: від 02.09.2010 року № 090213 на загальну суму 43 060 грн., в т.ч. ПДВ - 7 176 грн. 67 коп.; від 16.09.2010 року № 091612 на загальну суму 18 000 грн., в т.ч. ПДВ - 3 000 грн.; від 30.09.2010 року № 093006 на загальну суму 18 000 грн., в т.ч. ПДВ - 3 000 грн.

Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оплата за отриманий товар проводилася позивачем у безготівковій формі на рахунок ТОВ "Монолітбудкомплект".

Фактичне виконання умов Додаткових угод до Договору доручення від 21.05.2010 року № 21/05-03 підтверджується актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг), рішеннями органу із сертифікації продукції щодо проведення сертифікації, довідками щодо укладення договорів на проведення робіт із сертифікації товару, сертифікатами відповідності, листами органу санітарно-епідеміологічного нагляду, копії яких долучені до матеріалів справи.

Посилання відповідача на те, що акти здачі-приймання робіт (послуг) оформлено із порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме: не вказано номер, дату, перелік робіт, які виконувалися, місце складання актів, одиницю виміру господарської операції, у зв'язку із чим вони не можуть бути підставою для виписки податкових накладних, є необґрунтованими, оскільки вказана інформація міститься у Додаткових угодах до Договору доручення від 21.05.2010 року № 21/05-03, на які є посилання в актах здачі - прийняття робіт.

Крім того, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлені податкові накладні, в акті перевірки порушень при їх оформленні перевіряючими не встановлено.

Слід зазначити, що згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

На момент укладення договорів, їх виконання та видачі податкових накладних, ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Посилання відповідача на невиконання ТОВ "Монолітбудкомплект" свої податкових зобов'язань як на підставу визнання неправомірним формування податкового кредиту ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" по контрагенту ТОВ "Монолітбудкомплект", колегія суддів оцінює критично, оскільки, Закон № 168/97-ВР не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, оскільки, платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, оскільки, ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 07 лютого 2011 року № 0000062302/8, колегія суддів зазначає наступне.

При дослідженні Кременчуцькою ОДПІ правильності формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Продгарант" за жовтень 2010 року встановлено неможливість підтвердження факту сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2010 року між позивачем та ТОВ "Імпекс Продгарант" укладено договір купівлі-продажу № 0610-10, до умов якого Продавець (ТОВ "Імпекс Продгарант") зобов'язується продати, а Покупець (ТОВ "НВФ "Техвагонмаш") придбати партії металопродукції.

Згідно розділу 3 Договору оплата здійснюється у формі 100 % передоплати, шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок Продавця у відповідності зі Специфікаціями або із рахунками-фактури до Договору. Відповідно до пункту 4.1 Договору поставка товару здійснюється зі складу Покупця. Вказаний договір підписано обома сторонами та скріплено печатками.

Також, між позивачем та ТОВ "Імпекс Продгарант" укладено договір купівлі-продажу підвісних кантувачів у кількості 3 комплекти № 1210-10 від 12.10.2010 року та купівлі-продажу мотор-редукторів № 2710-10 від 27.10.2010 року.

Умови даних договорів аналогічні умовам договору від 06.10.2010 року № 0610-10.

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Імпекс Продгарант" складено податкові накладні від 07.10.2010 року № 12 на загальну суму 215 725 грн. 05 коп., в т.ч. ПДВ - 35 954 грн. 17 коп., від 13.10.2010 року № 16 на загальну суму 990 000 грн., в т.ч. ПДВ - 165 000 грн., від 28.10.2010 року № 44 на загальну суму 540 000 грн., в т.ч. ПДВ - 90 000 грн., видаткові накладні від 07.10.2010 року №5/0710, від 13.10.2010 року № 3/1310.

Зазначені податкові накладні оформлені належним чином, порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оплата за отриманий товар проводилася позивачем у безготівковій формі на рахунок ТОВ "Імпекс Продгарант".

Фактичне перевезення придбаного товару у ТОВ "Імпекс Продгарант" до ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" підтверджується товарно-транспортними накладними від 07.10.2010 року серії 02 АБИ № 516376 та від 13.10.2010 року серії 02 АБИ № 516377, з яких вбачається, що транспортування товару здійснювалося зі складу постачальника, транспортними засобами ТОВ "Імпекс Продгарант".

Матеріалами справи підтверджується, що у подальшому позивач використовував вищевказаний товар у своїй господарській діяльності, а саме: кантувачі підвісні у кількості 3 комплекти - для подальшого продажу ТОВ "Казахстанская вагоностроительная компания".

Посилання відповідача на відсутність актів приймання продукції, які складаються у відповідності до приписів Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.1965 року № П-6 і від 25.04.1966 року № П-7 відповідно як на підставу визнання правочинів нікчемними, суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Згідно пояснень представника позивача акти приймання продукції за кількістю та якістю не складались, оскільки під час прийняття товару позивачем не було виявлено його некомплектності, або порушення якості товару.

Колегія суддів зазначає, що поставка товару підтверджується іншими первинними документами, які за умовами договору повинні супроводжувати товар під час його передачі.

Судом встановлено, що ТОВ "Імпекс Продгарант" на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.03.2011 року.

Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Імпекс Продгарант" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності ТОВ "НВФ "Техвагонмаш".

Посилання відповідача на те, що у ТОВ "Імпекс Продгарант" відсутні основні фонди та трудові ресурси на здійснення господарської діяльності колегією суддів оцінюється критично, оскільки даний висновок ґрунтується на припущеннях, так як останнім не виключена можливість використання контрагентом позивача трудових ресурсів на підставі цивільних угод та орендованих основних засобів.

На момент укладення договорів, їх виконання та видачі податкових накладних, ТОВ "Імпекс Продгарант" та ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Таким чином, оскільки, ТОВ "Імпекс Продгарант" та ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи згадані договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що під час здійснення позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" податковим органом не ставилося під сумнів обґрунтованість віднесення підприємством витрат по придбанню ТМЦ у вищезазначених контрагентів до складу валових витрат підприємства.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 71 КАС України суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14 червня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.