Ухвала суду № 18877646, 24.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 р.Справа № 2а-8838/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі№2а-8838/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспенерго"

до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгоспенерго» (далі ТОВ «Сільгоспенерго»),звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Роменської МДПІ) в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Роменської МДПІ Сумської області від 03.09.2010 р. №0001752303 про застосування штрафних (фінансових ) санкцій в розмірі 4 746.50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що за результатами перевірки щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відповідачем був складений акт перевірки від 27.08.2010 року, яким зафіксовано порушення ТОВ "Сільгоспенерго» вимог п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. №265/95-ВР. (далі Закон №265/95-ВР). а саме: порушення порядку ведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів на складі та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку - факт необлікування 309 пачок сигарет на суму 2 373,25 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 03.09.2010 р. прийнято рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій №0001752303 в сумі 4 746,50 грн.

На думку позивача, акт містить лише загальне висловлювання про порушення порядку обліку товарних запасів, але не відображає змісту, суті порушення та посилання на статтю чи пункт такого порядку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 03.09.2010 р. за № 0001752303 про застосування до ТОВ «Сільгоспенерго» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) грн. 50 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позових вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України « Про державне регулювання, виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомили.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09 серпня 2010 року, згідно направлень № № 513,514 від 09.08.2010 р. уповноваженими особами Роменської МДПІ Сумської області була проведена перевірка господарської одиниці кіоску " Табак Тютюн", який розташований за адресою: м. Ромни, вул. Соборна, 9, що належить ТОВ " Сільгоспенерго", щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт перевірки №0266/18/13/23/02888939 від 27.08.2010 року (а.с.20-22, 62-63).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: порушення прядку ведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів на складі та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку, а саме факт необлікування 309 пачок сигарет на суму 2 373,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки підставою для його прийняття стали матеріали перевірки, проведеної з порушенням податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як свідчать відомості акту, під час перевірки кіоску був здійснений вибірковий опис фактичних залишків запасів (товарно - матеріальних цінностей) станом на 09.08.2010 рік, про що була складена відомість (а.с.67) та проведений аналіз руху товарно - матеріальних цінностей з наступними документами: відомістю інвентаризації по кіоску станом на 01.07.2010 р., накладних на придбання товару за період з 01.07.2010 р. по 09.08.2010 р., контрольних стрічок до реєстратора розрахункових операцій Datecs МР - 50, заводський № ДУ02012909, фіскальний №1813001227, за період з 01.07.2010 по 09.08.2010 р., в результаті якого встановлена наявність не облікованих у встановленому порядку 309 пачок сигарет на загальну вартість 2 373,25 грн.

На підставі зазначеного акту та з урахуванням порушення уповноваженою особою відповідача 03 вересня 2010 р. і було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001752303, в якому сума фінансових санкцій застосована до ТОВ " Сільгоспенерго" становить 4 746,50 грн.(а.с.11), яке оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку.

Законом України "Про державну службу в Україні " передбачено право органів податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати перевірки. Відповідно до статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який є спеціальним законом з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно статті 16 Закону України "'Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контролюючі органи мають право, відповідно до законодавства, здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно п.п. 2.3.2 п. 2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови

відобразити в акті.

Пунктом 2.3.4 п.2.3 розділу 2 Порядку передбачено, що в описовій частині акту невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок не допускається відображення необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Згідно ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що облік товарних запасів юридичною особою ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246, визначає що запаси - це активи, які зокрема, і утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Плановою перевіркою первинних документів бухгалтерського обліку та звітних регістрів, які відображають фінансово-господарську діяльність ТОВ "Сільгоспенерго", порушень Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246 щодо порядку обліку товарних запасів виявлено не було.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у податкового органу не було правових підстав вважати, що показники залишків активів вказані в акті перевірки від 27.08.2010 р., на підставі якого відповідач приймав оскаржуване рішення, були не обліковані, оскільки відомість фактичних залишків відповідачем складена із застосуванням необ'єктивних (неіснуючих) вихідних даних інвентаризації та з застосуванням довільного порядку підрахунків і оформлення у відомості.

Під час перевірки інвентаризація не проводилась, оскільки посадові особи державної податкової служби, котрі проводили перевірку, не заявляли вимоги з проведення інвентаризації, як це передбачено п. 6 Порядку використання податковими органами прав, передбачених пунктом 14 статті 11 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №147 від 27.03.1998р.

Пункт 15 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" наділяє державну податкову службу правом вимагати від керівників підприємств, які перевіряються, під час перевірок проведення інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, а у випадку відмови від проведення таких інвентаризацій - звертатись до суду стосовно спонукання до проведення таких інвентаризацій.

Згідно п. 7 "Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків " затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 69 від 11.08.1994р., основними завданнями інвентаризації є: а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделів, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються; г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів; д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів. Належним доказом фактичної наявності товарно матеріальних цінностей є інвентаризаційний опис а не розрахунки.

Згідно п. п. 11.1 і 11.2 пункту 11 Інструкції, для проведення інвентаризаційної роботи керівник підприємства своїм наказом створює інвентаризаційні комісії до яких можуть входити особи визначені цим пунктом.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідач не надав беззаперечних доказів на підтвердження законності і обґрунтованості прийнятого рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 07.02.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі№2а-8838/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.