Постанова № 18877619, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. Справа № 2а-4675/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Верман А.М.

представників позивача Гаврильченко О.І., Дергачова В.С.

представника відповідача Кізілова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича приватна фірма "Аналітика" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. по справі№2а-4675/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича приватна фірма "Аналітика"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково- виробнича приватна фірма «Аналітика» (далі - ТОВ НВФ «Аналітика»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просив:

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення №0000201820/0 від 14.04.2010 року про донарахування платнику податку на прибуток підприємств суми податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 65568,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій за даним видом податку, розміром 32784,00 грн. на загальну суму 98352,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 р. у задоволені позовних вимог ТОВ НВФ «Аналітика» відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ НВФ «Аналітика» в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, подав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засідання суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, заперечуючи проти апеляційної карги, просив відмовити у її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ НВФ «Аналітика» 14.04.1999 року зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа, реєстраційний номер 1480102 0000017017; взято на податковий облік у ДПІ Червонозаводського району м. Харкова 16.04.1999 року та є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 29864390 виданого ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 26.04.1999 року. (а.с.14,88,89 т.1).

30.03.2010 року фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова проведено документальну невиїздну перевірку ТОВ НВФ «Аналітика» щодо питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «НПО Промтехполіс-С» за період з 18.06.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт № 1568/182/30360626 від 30.03.2010 року (а.с. 8-75, т.1).

Вказаною перевіркою встановлено: порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „НПО „Промтехполіс-С» з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями, наведеними у додатках № 3 та 4 до акту перевірки;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дані, відображені НВПФ .Аналітика» у деклараціях з податку на прибуток за період з 18.06.2008 року по 30.09.2009 в частині валових витрат, не є дійсними на суму 262 72.15 грн.;

- п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток всього на суму 65568,42 грн., в т.ч. за ІV кв. 2008р. на суму 28842,50 грн., І кв. 2009 р. на суму -12633,71 грн., за II кв. 2009 р. на суму - 24092,21 грн.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані, відображені НВПФ „Аналітика» у деклараціях з податку на додану вартість за період з 18.06.2008 року по 30.09.2009 року про обсяги поставок, податковий кредит - не є дійсними на суму 52454,72 грн.;

- порушення пп.7.4.1, п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість» до податкового кредиту за період з 18.06.2008 року по 30.09.2009 року, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за період з 18.06.2008 року по 30.09.2009 року у суму 52454,72 грн. в т.ч. за жовтень 2008 на суму 4166,67 грн., листопад 2008 р. на суму - 13907,33 грн., грудень 2008 р. на суму - 5000,00 грн., лютий 2009 року на суму - 20,29, березень 2009 на суму 10086,65 грн., квітень 2009 р. на суму - 4835,15 грн., травень 2009 р. на суму - 5821, 96 грн., червень 2009 р. на суму - 8616,67 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 14.04.2010 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення рішення № 0000201820/0 про донарахування ТОВ НВПФ «Аналітика» суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства в розмірі 65568,00 грн. з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій за даним видом податку розміром у 32784,00 грн., а всього 96352, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що податковий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень рішень діяв в межах та на підставі своїх повноважень.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 14.04.2010 року № 0000201820/0 та відповіднх висновків податкового органу стали відомості отримані під час перевірки ТОВ «НПО «Промтехполіс-С», які формлені актом перевірки від 04.12.2009 року № 5531/182/35971307.

Данною перевіркою встановлено, що прокуратурою Харківської області 18.12.2007 року порушена кримінальна справа № 18070231, в матеріалах якої, містяться пояснення директора ТОВ «НПО Промтехполіс-С» ОСОБА_5 від 06.02.2009 року про те, що з моменту реєстрації підприємства і до теперішнього часу вона ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «НПО Промтехполіс-С» не має, хто саме фактично здійснював цю діяльність ій не відомо, ніяких договорів не укладала та нікого не уповноважувала це робити.(а.с.170-178).

Крім того, в зазначених матеріалах кримінальної справи міститься висновок експерта про те, що підписи на установчих документах ТОВ «НПО Промтехполіс-С» виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.(а.с.179-183).

Відомостей про результати порушеної кримінальної справи податковим органом ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Позивач на підтвердження того, що господарські відносини, що існували між НВПФ «Аналітика» та ТОВ «НПО Промтехполіс-С» були реальними та спрямовані на настання реальних наслідків надав письмові докази, а саме: видаткові накладні від постачальника ТОВ «НПО «Промтехполіс-С» № 164 від 24.10.2008 р., № 195 від 31.10.2008 року, № 201 від 03.11.2008 року, № 489 від 25.12.2008 року, № 337 від 12.03.2009 року, № 537 від 25.05.2009 року, № 672 від 22.06.2009 року, декларації з податку на прибуток підприємства за перивіряємий період, додаток до них к 1/1 до рядків 01.2,01.5,04.2,04.10,04.12 та 07, виписки по особовим рахунках, акт № 1 здачі-приймання робіт за завершеною темою наукових досліджень від 01.12.2008 року, договір на виконання науково-дослідних робіт від 21.10.2008 року, довіреності на видачу товарно матеріальних цінностей (а.с. 30-87).

Однак, суд першої інстанції безпідставно не врахував ці докази, не надав їм належної оцінки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Згідно до ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Правочини між позивачем та ТОВ «НПО «Промтехполіс-С», спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та відповідають вимогам закону.

Суд першої інстанції безпідставно повязав ознаки фіктивності ТОВ «НПО «Промтехполіс-С» з наявністю у позивача під час укладення договору мети, суперечної інтересам держави та суспільства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи, складені позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ «НПО «Промтехполіс-С» а саме: видатковіі накладні, довіреності на видачу товарно матеріальних цінностей та відомості про подальше використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності за змістом і формою відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів і підтверджують реальність (товарність) угод.

Колегія суддів зазначає, що не виконання ТОВ «НПО «Промтехполіс-С» своїх зобовязань по сплаті податків до бюджету, факти відсутності статусу та правоздатності у директора ТОВ «НПО «Промтехполіс-С» не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість та віднесення витрат до валових за відповідні розрахункові періоди у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Через неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача у правовідносинах, що склалися між ним та позивачем, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 06.12.2010 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п. 1,п. 3,п. 4, ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича приватна фірма «Аналітика»- задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. по справі№2-а-4675/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000201820/0 від 14.04.2010 року прийняте Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова про донарахування платнику податку на прибуток підприємств Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничій приватній фірмі «Аналітика»суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмір 65568,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій за даним видом податку у розмірі 32784,00 грн.. а всього 98352,00 грн.

Стягути на користь позивача з Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С. Повний текст постанови виготовлений 23.05.2011 р.