Ухвала суду № 18877497, 06.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 р.Справа № 2а-1870/1208/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по справі№2а-1870/1208/11

за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми

до Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром"

про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року по справі №2а-1870/1208/11 задоволено позов Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій.

Стягнуто з відповідача до Державного бюджету України заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 2030069 грн. 30 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач, посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 99, 100, 157 Кодексу адміністративного судочинства, ст. 17-25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сумської міської ради від 30.01.1995 р. за № 1 632 120 0000 002064, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та включений до ЄДРПОУ.

31.10.2008 року працівниками позивача проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 p., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.

За результатами даної перевірки складено акт № 8761/2314/05766356/57 від 31.10.2008 р., в якому встановлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки працівниками позивача було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій форми "С" № 0008782304/0/85788 від 11 листопада 2008 року, яким відповідачу визначена сума фінансової санкції у розмірі 2 030 069,03 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення було оскаржене відповідачем у судовому порядку. Постановою Господарського суду Сумської області 28.10.2009 р. у справі № АС 3/51-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» до Державної податкової інспекції в м. Суми Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про скасування рішення про застосування санкцій у задоволенні потову було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач, оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 р. апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову Господарського суду сумської області від 28.10.2009 р. - без змін.

Приймаючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181-III) та Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ).

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 509-ХІІ, завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно статті 11 Закону № 509-ХІІ, для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

На підставі п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 509-ХІІ, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону № 509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

За підстав того, що рішення суду, за результатами розгляду справи про оскарження відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій набрало законної сили, податкове зобов'язання, нараховане позивачем - вважається узгодженим.

Однак сума заборгованості відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою про заборгованість та розрахунком заборгованості зі сплати фінансових санкцій і складає 2 030 069,30 грн.

Щодо посилання в апеляційній скарзі відповідача на порушення строків звернення позивачем за захистом свої прав, свобод та інтересів, то колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Колегія суддів відзначає, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно - правових відносинах. Ці строки обмежують час. протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За матеріалами справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 р. апеляційну скаргу відповідача на постанову Господарського суду Сумської області від 28.10.2009 р. залишено без задоволення.

30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій України» від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Таким чином, до 30.07.2010 року було встановлено один рік.

За таких обставин, колегія суддів, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, оскільки на час прийняття рішення Харківським апеляційним адміністративним судом за результатами розгляду скарги відповідача була чинна попередня редакція ст. 99 КАС України, яка передбачала річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують доводів суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому постанова не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по справі№2а-1870/1208/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2011 р.