Ухвала суду № 18877469, 15.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р.Справа № 2а-685/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання - Сущенко А.С.,

представника позивача - Мазур Т.В., відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. по справі№2а-685/11/2070

за позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення суми,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Фонд загальнообов`язкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (надалі - Фонд) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд стягнути з ОСОБА_2 в примусовому порядку незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 6977,19 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2010р. по справі№2а-685/11/2070 позовні вимоги задоволено. Стягнуто в примусовому порядку з громадянина ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків. вул. Шевченка, 137А, р/р 37177300802007 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, ОКПО 36224721) виплачену допомогу по безробіттю та допомогу в період професійного навчання в сумі 6977.19 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень дев'ятнадцять копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу та письмові доповнення до неї, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2010р. по справі№2а-685/11/2070 скасувати та прийняти нове рішення щодо позову центру зайнятості.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги та доповнень до неї послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України та Постановою Правління Пенсійного фонду України № 60/62/7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248. Вказав, що, будучи зареєстрованим як приватний підприємець, з 23.07.2004 року підприємницькою діяльністю не займався, доходу від неї не отримував, на податковий облік та на облік у пенсійному фонді взятий не був. Факт своєї реєстрації як фізичної особи-підприємця від позивача не приховував. За таких обставин, вважає, що правомірно мав статус безробітної особи та отримував допомогу по безробіттю та допомогу в період професійного навчання, а, відтак, підстав для стягнення з нього коштів за цим позовом у позивача немає.

В судовому засіданні відповідач вимоги апеляційної скарги, з підстав, викладених у скарзі, підтримав, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2010р. по справі№2а-685/11/207001 - скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Фонду відмовити в повному обсязі.

Позивач в наданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Посилаючись на ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", зазначили, що неотримання відповідачем прибутку від підприємницької діяльності не змінює його статусу фізичної особи-підприємця, та, відповідно, не дає йому права зареєструватися в органах державної служби зайнятості в якості безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2007 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №НОМЕР_2.

Наказом ХМЦЗ від 10.08.2007 року №НТ070810 ОСОБА_2 було надано статус безробітного і призначено допомогу по безробіттю з 10.08.2007 року по 03.08.2008 року відповідно до п.п.1, 3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності".

На підставі договору №234/07 від 09.10.2007 року, укладеного між Харківським обласним центром зайнятості робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Акціонерним товариством відкритого типу "Харків Онлайн" ОСОБА_2 був направлений ХМЦЗ на підвищення кваліфікації за навчальною програмою "Компютерна грамотність "Європейський рівень знань" до АТВТ "Харків Онлайн" зі строком навчання 3,17 міс. (488 годин). Наказом №181/2 від 10.10.2007 року відповідач був зарахований на навчання, та наказом №215/2 від 21.01.2008 року відрахований у звязку із закінченням навчання.

Згідно з Наказом від 11.10.2007 року №НТ071011 Харківським міським центром зайнятості відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 11.10.2007 року, у звязку з проходженням безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням ДСЗ відповідно до пп.4 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та знято відповідача з обліку 30.10.2008 року відповідно до п.20 "Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних" у зв`язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до абзацу 2 пп.1 п.20 Порядку.

Як зафіксовано актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 314 від 08.09.2010 року Харківським міським центром зайнятості шляхом співставлення даних, отриманих з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, виданою Державної реєстраційною палатою, було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за наслідками якого встановлено, що громадянин ОСОБА_2 у період отримання допомоги по безробіттю перебував в статусі субєкта підприємницької діяльності, був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 23.07.2004 року.

Про вказаний факт свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься в матеріалах справи.

За висновком вказаного акту, надання ОСОБА_2 статусу безробітного є необґрунтованим, кошти, виплачені як допомога по безробіттю, з 10.08.2007 р. по 03.08.2008 р. в сумі 3726,01 грн., підлягають поверненню.

Внаслідок чого, директором Харківського міського центру зайнятості 08.09.2010 року прийнято наказ за № 686 про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2, який був направлений відповідачу з листом - претензією про необхідність повернення суми виплаченої допомоги протягом 15 календарних днів з дня отримання претензії.

Вказане рішення Харківського міського центру зайнятості щодо повернення коштів в судовому порядку відповідачем не оскаржувалося та залишилося невиконаним, що зумовило Харківський міський центр зайнятості звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наданих позивачем розрахунків, сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю за період з 10.08.2007 року по 03.08.2008 року складає 3426,01 грн., вартість навчання відповідача в АТВТ "Харків Онлайн" складає 3251,18 грн. Загальна сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю та соціальних послуг складає 6977,19 грн., та на час розгляду справи відповідачем не повернута.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 6977,19 грн., суд першої інстанції виходив з того, що приховування відповідачем належності до категорії зайнятих є істотною умовою, яка могла вплинути на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, а тому відомості про доходи є недостовірними з вини особи, з огляду на що суми здійснених виплат повертаються особою з дня їх призначення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.07.2007 р. ОСОБА_2 звернувся до Харківського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

З дослідженої копії Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідач 23.07.2004 року зареєстрований виконавчим комітетом Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер ФОП ЄДР: НОМЕР_3, тобто, відносився до зайнятого населення, в розумінні Закону України "Про зайнятість населення" (а.с.27).

Згідно ч.1 ст.51 ГК України підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Із матеріалів справи вбачається, що записи про припинення підприємницької діяльності відповідача у Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні.

Останній запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстратором внесено 22.06.2009 року. Це запис про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_2 залишався приватним підприємцем, незалежно від того, отримував він прибутки чи ні.

Відповідно до п.2 Положення "Про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян які шукають роботу, і безробітних", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219, громадянин, який шукає роботу (безробітний), особистим підписом засвідчує достовірність внесених даних до картки персонального обліку.

Як вбачається із заяви відповідача від 10.08.2010 року, яку він подав до центру зайнятості з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідачем власноруч вказано, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, не займається трудовою діяльністю, не має заробітної плати та інших передбачених законодавством доходів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, 08.09.2010 року Харківським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме здійснено співставлення даних, отриманих з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, виданою Державної реєстраційною палатою, де зазначено, що громадянин ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 23.07.2004 року (а.с.27).

Отже, при зверненні до Харківського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_2 у заяві про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю подані неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю у розмірі3726,01 грн.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 р., у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Харківським міським центром зайнятості видано наказ № 686 від 08.09.2010 року про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2, який разом із листом-претензією № 12102 від 09.09.2010 р. були направлені відповідачеві.

Однак до теперішнього часу зазначені грошові кошти, виплачені ОСОБА_2 як допомога по безробіттю, в сумі 3426,01 грн. відповідачем до Харківського міського центру зайнятості не перераховані.

Також, матеріалами справи підтверджено, що з 10.10.2007р. по 21.01.2008р. ОСОБА_2, маючи статус безробітного, з метою підвищення кваліфікації за навчальною програмою "Компютерна грамотність "Європейський рівень знань" до АТВТ "Харків Онлайн", за рахунок коштів Харківського обласного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 3251,18 грн. пройшов професійне навчання в Акціонерному товаристві відкритого типу "Харків Онлайн" зі строком навчання 3,17 міс. (488 годин).

Таким чином, Загальна сума необґрунтовано отриманої відповідачем та не повернутої позивачу допомоги по безробіттю та соціальних послуг складає 6977,19 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення зазначених грошових коштів у судовому порядку є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. по справі№2а-685/11/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяПерцова Т. С.

Судді Жигилій С.П. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2011 р.