Ухвала суду № 18876823, 09.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 р.Справа № 2а-45359/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. по справі№2а-45359/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ХІС” 5440,00 грн. заборгованості по оплаті штрафних (фінансових) санкцій, згідно з рішенням від 06.04.2009 року № 0002762301 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова. В обґрунтування заявлених вимог посилається на висновки складеного акту перевірки від 23.03.2009 року №0025/12/07/23/24472040 щодо порушення відповідачем норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" про стягнення суми відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення заявлених позовних вимог.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки сторони в судове засідання не з"явилися, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

20.03.2009 року працівниками Краснодонською об"єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області було здійснено перевірку за дотриманням відповідача порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці.

За результатами проведеної перевірки діяльності відповідача працівниками податкового органу був складений акт від 23.03.2009року №0025/12/07/23/24472040, за висновками якого стверджувалось про порушення відповідачам п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зазначене порушення норм права полягало у проведенні відповідачем розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи.

На підставі зазначених висновків акту перевірки позивачем було прийнято рішення від 06.04.2009 року №0002762301 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5440,00 грн., з посиланням на п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Спираючись на зазначене рішення та факт несплати відповідачем у добровільному порядку суми штрафних санкцій, позивач вимагав стягнення з відповідача 5440,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується те, що в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем, згідно з актом перевірки від 23.03.2009 року №0025/12/07/23/24472040, наявна фіскальна пам'ять і реалізовані фіскальні функції, а відтак не доведено, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій. Відповідно вимога про стягнення штрафу в сумі 5440,00 грн., застосованого ДПІ на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність належних доказів та достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп”ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

В акті перевірки від 23.03.2009 року, висновки якого слугували для прийняття оскарженого рішення, стверджується, що відповідачем порушено норми Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме проведення розрахункових операцій із внесення готівки без застосування зареєстрованих опломбованих у встановленому порядку та переведених у фіскальний режим роботи РРО. Тобто, позивач стверджує про обовязок відповідача забезпечити проведення розрахункової операції безпосередньо через кожен з наявних гральних автоматів, залишаючи поза увагою наявність гральних автоматів належним чином зареєстрованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, про що зазначено в п.п. 2.1.1 2.1.8 акту перевірки від 23.03.2009 року.

Таким чином, основним порушенням встановленого порядку розрахунків за товари (послуги), на думку позивача, було те, що відповідач використовував автомати з продажу гральних послуг, які не виконують фіскальних функцій. Тому відповідач стверджував, що проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи, тягне за собою застосування передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”

Колегія суддів вважає такі ствердження позивача необґрунтованими з огляду на відсутність у відповідача можливості використовувати у своїй підприємницькій діяльності автомат з продажу гральних послуг, який зареєстрований в органах державної податкової служби та переведений у фіскальний режим роботи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зауважує про відсутність належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності прийнятого позивачем рішення від 06.04.2009 року № 0002762301 за висновками акту перевірки від 23.03.2009 року №0025/12/07/23/24472040 про застосування штрафних санкцій на суму 5440,00 грн.

Крім цього, питання правомірності нарахування позивачем штрафних (фінансових) санкцій рішенням № 0002762301 від 06.04.2009 року було предметом судового розгляду по іншій адміністративній справі, за наслідками розгляду якої постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 року зазначене рішення відповідача було скасоване. Зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені зазначеними судовими рішеннями, звільненні від доказування (вважаються доведеними), що зумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за неіснуючим рішенням про їх нарахування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. по справі№2а-45359/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.