Ухвала суду № 18876575, 02.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 р.Справа № 2-а-39091/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді Бенедик А.П.

суддів Резнікової С.С.

Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2010р. по справі№2-а-39091/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеріс"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Втеріс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дежавної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому після уточнення позовних вимог просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000972302/0 від 07.05.2009 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000982302/0 від 07.05.2009р. в частині податкового зобовязання та штрафних санкцій на загальну суму 107876,00 грн.;

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що отримані ним податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі висновків акту № 1420/23-212/34333673 від 22.04.2009р. за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Втеріс».

На думку позивача податкові повідомлення-рішення прийняти податковим органом безпідставно з підстав невірного застосування нормативно-правових актів при визначенні порушення податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2010 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Втеріс».

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000972302/0 від 07.05.2009 року.

Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000982302/0 від 07.05.2009 року в частині податкового зобовязання та штрафних санкцій зна загальну суму 107876,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, а саме п.п 5.2.1 п. 5.2 п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з"явились, про дату час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, позивач про причини неявки не повідомив, представник відповідача подав заяву про слухання справи за його відсутності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Втеріс» зареєстровано виконкомом Харківської міської ради 13.04.2006 року, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 120021 від 27.08.2008р. (а. с. 30 том 1).

Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова в період з 19.03.2009 року по 16.04.2009 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Втеріс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року. За результатами перевірки складено акт № 1420/23-212/34333673 від 22.04.2009р., яким встановлено порушення позивачем п.п 5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 91596 грн., у тому числі за 1 квартал 2007 року в сумі 4896 грн., за 2 квартал 2007 року в сумі 23875 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 35125 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 27700 грн.; п.п. 7.2.8. п. 7.2 п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість», у звязку з чим підприємством завищено податковий кредит всього у сумі 21556,00 грн., в тому числі за лютий 2007 року в сумі 13048,00 грн., за квітень 2007 року у сумі 8508,00 грн., п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим підприємством ТОВ «Втеріс» завищено склад податкового кредиту всього у сумі 73277 грн., у тму числі за березень 2007р. у сумі 3917 грн., за квітень 2007 р. у сумі 3600 грн., за червень 2007р. у сумі 15500 грн., за липень 2007р. 21500 грн., за серпень 2007р. у сумі 2400 грн., за вересень 2007р. у сумі 4200 грн., за грудень 2007р. у сумі 22160 грн., а також порушення п.п 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» - не утриманий податок з доходів фізичних осіб у травні 2008 року у сумі 156,00 грн. (а. с. 8-23 том 1).

На підставі зазначеного акту, 07.05.2009 року, Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000972302/0, яким визначено суму податкового зобовязання ТОВ «Втеріс» за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 137394,00 грн., з яких 91596,00 грн. за основним платежем, 45798,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000982302/0, яким визначено суму податкового зобовязання ТОВ «Втеріс» за платежем: податок на додану вартість у розмірі 142249,50 грн., з яких 94833,00 грн. за основним платежем, 47416,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 24, 25 том 1).

23.04.2009 р. позивач подав заперечення до акту перевірки № 1420/23-212/34333673 від 22.04.2009р. до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова (а. с. 31 том 1).

15.05.2009 року ТОВ «Втеріс» направлено скаргу на податкові повідомлення-рішення від 07.05.2009 року за № 0000972302/0 і № 0000982302/0 до Державної податкової адміністрації у Харківській області (а. с. 35-38 том 1).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того , що відсутні підстави для позбавлення добросовісного платника податків права на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки він виконав усі передбачені законом умови щодо такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту, а невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету не тягне за собою негативних наслідків (відповідальності) для позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до акту № 1420/23-212/34333673 від 22.04.2009р., перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року встановлено їх завищення всього у сумі 366383 грн., у тому числі за 1 квартал 2007 року у сумі 19583 грн., за ІІ квартал 2007 року у сумі 95500 грн., за ІІІ квартал 2007 року у сумі 140500 грн., за ІУ квартал 2007 року у сумі 110800 грн. (а. с. 10 том 1).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року призначено проведення судової економічної експертизи (а. с. 136 том 2).

Згідно висновків судової економічної експертизи № 1494, складеної 05.04.2010 року, висновки акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 1420/23-212/34333673 від 22.04.2009р.:

- в частині встановленого ним недотримання ТОВ «Вітерс» вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - документально не підтверджується;

- в частині завищення валових витрат в сумі 366383,00 грн. в наслідок недотримання ТОВ «Втеріс» вимог саме п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - документально не підтверджуються;

- в частині заниження податку на прибуток в сумі 91596,00 грн. в наслідок недотримання ТОВ «Втеріс» вимог саме п.п. 5.3.9 п. 5.3 п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - документально не підтверджуються;

(а. с. 7-17 том 2).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Як свідчать письмові докази, на підтвердження виконання умов по укладеним між позивачем і ТОВ «Електроспецтех» договору № 02/02 від 02.02.2007 року і договору № 05/03 від 05.03.2007 року, ТОВ «Втеріс» надані акти здачі-приймання виконаних робіт: акт від 30.03.2007 р. по договору № 02/02 від 02.02.2007 р. на суму 23500 грн., у тому числі ПДВ 3916,67 грн.; акт від 27.06.2007 р. по договору № 02/02 від 02.02.2007 р. на суму 51000 грн., у тому числі ПДВ 8500 грн.; акт за червень 2007 р. по договору № 02/02 від 02.02.2007 р. на суму 42000, у тому числі ПДВ 7000 грн.; акт від 31.07.2007 р. по договору № 02/02 від 02.02.2007 р. на суму 129000 грн. у тому числі ПДВ 21500 грн.; акт від 31.08.2007 р. по договору № 02/02 від 02.02.2007 р. на суму 14400 грн., у тому числі ПДВ 2400 грн.; акт від 29.12.2007 р. по договору № 02/02 від 02.02.2007р. на суму 132960 грн., у тому числі ПДВ 22160 грн.; акт від 28.04.2007 р. по договору № 05/03 від 05.03.2007 р. на суму 21600 грн., у тому числі ПДВ 3600 грн.; акт від 28.09.2007 р. по договору № 05/03 від 05.03.2007 р. на суму 25200 грн., у тому числі ПДВ 4200 грн. (а. с. 19-22, 23-25 том 3; а. с. 78-85 том 2).

На підтвердження понесених ним витрат по угодам № 02/02 від 02.02.2007 року та № 05/03 від 05.03.2007 року у звязку з господарською діяльністю підприємства, позивачем надані виписки про рух грошових коштів на банківському рахунку ТОВ «Втеріс» (а. с. 90-104 том 2).

Таким чином, позивачем надані належні докази на виконання вимог п.п. 5.2.1 п.5.2 п.п. 5.3.9 п 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав винесення податкового повідомлення-рішення № 0000972302/0 від 07.05.2009 року.

Відповідно до акту перевірки № 1420/23-212/34333673 від 22.04.2009 року, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року встановлено його завищення всього у сумі 94833 грн., в тому числі за лютий 2007 року в сумі 13048 грн., за березень 2007 року у сумі 3917 грн., за квітень 2007 року у сумі 12108 грн., за червень 2007 року в сумі 15500 грн., за липень 2007 року у сумі 21500 грн., за серпень 2007 року у сумі 2400 грн. за вересень 2007 року у сумі 4200 грн., за грудень 2007 грн. у сумі 22160 грн. Перевіркою встановлено, що податкових накладних № 158 від 28.02.2007 року на загальну суму 78290,15 грн. (у тому числі ПДВ 13048,36 грн.) та № 1015 від 28.04.2007 року на загальну суму 51046,78 грн. (у тому числі ПДВ 8507,80 грн.) на час перевірки в наявності не було (а. с. 15 том 1).

Відповідно до висновків судової економічної експертизи № 1494, складеної 05.04.2010 року, висновки акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 1420/23-212/34333673 від 22.04.2009р.:

- в частині заниження податкових зобовязань з ПДВ ТОВ «Втеріс» за травень 2008 року у сумі 20395 грн. та їх завищення за червень 2008 року у сумі 20395 грн. можуть бути підтверджені виключно за умови якщо перша з подій, передбачених п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по акту виконаних робіт для ВАТ «Одеський ТЕЦ» на загальну суму 122368,75 грн. підпадає на травень 2008 року;

- в частині завищення ТОВ «Втеріс» податкового кредиту в сумі 13048,36 грн. за лютий 2007 року та в сумі 8507,80 грн. за квітень 2007 року у обсязі наданих на дослідження документів документально не підтверджуються.

Таким чином, висновки акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 1420/23-212/34333673 від 22.04.2009р. в частині завищення складу податкового кредиту всього на 73277 грн., у тому числі за березень 2007 року у сумі 3917 грн., за квітень 2007 року в сумі 3600 грн., за червень 2007 року в сумі 15500 грн., за липень 2007 року в сумі 21500 грн., в серпні 2007 року 2400 грн., за вересень 2007 року на суму 4200 грн., за грудень 2007 року на суму 22160 грн. по отриманим підрядним ремонтним роботам від ТОВ «Електроспецтех» - документально не підтверджуються;

- в частині донарахування ПДВ в сумі 13048,36 грн. за лютий 2007 року та в сумі 857,80 грн. за квітень 2007 року документально не підтверджуються;

- в частині донарахування ПДВ за травень 2008 року у сумі 20395 грн. та завищення задекларованого ПДВ за червень 2008 року у сумі 20395 грн. можуть бути підтверджені виключно за умови якщо перша з подій передбачених п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по акту виконаних робіт для ВАТ «Одеський ТЕЦ» на загальну суму 122368,75 грн. підпадає на травень 2008 року;

- в частині заниження ПДВ всього на 73277 грн., у тому числі за березень 2007 року у сумі 3917 грн., за квітень 2007 року в сумі 3600 грн., за червень 2007 року в сумі 15500 грн., за липень 2007 року в сумі 21500 грн., в серпні 2007 року 2400 грн., за вересень 2007 року на суму 4200 грн., за грудень 2007 року на суму22160 грн. документально не підтверджується (а. с. 7-17 том 2).

Положеннями п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п 7.2.8. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом. Платник податку повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані центральним податковим органом.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом. Платник податку повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані центральним податковим органом.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності у відповідача правових підстав для винесення податкового повідомлення-рішення у відношенні ТОВ «Втеріс» від 07.05.2009 року № 0000982302/0 на загальну суму 107876,00 грн.

Однак, позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано податкових накладних № 158 від 28.02.2007 року та № 1015 від 28.04.2007 року.

ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, при визначенні основного платежу та фінансових санкцій податкового повідомлення-рішення від 07.05.2009 року № 0000982302/0, обчислено загальну суму по факту нарахування податку на додану вартість у звязку з відсутністю податкових накладних в розмірі 32334,00 грн., з них за основним платежем 21556,00 грн., фінансова санкція 10778,00 грн.

Крім того, колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що здійснення позивачем операцій, повязаних з ремонтом, технічним обслуговуванням та монтажем двигунів, турбін, електродвигунів, генераторів, трансформаторів, електророзподільної та контрольної апаратури, продажем матеріалів не можливо віднести до будівельної діяльності, оскільки довідкою Головного управління статистики у Харківській області № 3633 визначено види діяльності ТОВ «Втеріс» за кодами КВЕД і такий вид діяльності як будівництво або проведення будівельних робіт в єдиному державному реєстрі відсутні. Відтак не можливо у відношенні позивача застосовувати вимоги ст. 877 Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» та Наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5 щодо обовязку підрядника здійснювати будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст роботи та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, не кореспондуються з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач виконав вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав належні докази на підтвердження законності прийнятих ним рішень.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 23 вересня 2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2010р. по справі№2-а-39091/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.