Ухвала суду № 18876516, 23.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 р.Справа № 2а-6602/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. по справі№2а-6602/10/1670

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

до Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

До Полтавського окружного адміністративного суду звернувся позивач,Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (далі УПФУ Октябрського району в м. Полтаві), з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» (далі ВАТ «Бурова компанія «Букрос»), в якому просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2 в розмірі 358286,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, оскільки не сплачено суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Визначена сума відшкодування в розмірі 358286,62 грн. відповідачем не сплачена.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задоволено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 358286,62 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п. 2 ст. 1, п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з"явилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ВАТ «Бурова компанія «Букрос» 15.02.1994 року зареєстровано як юридична особа та включено до Єдиного реєстру підприємств та організацій (код ЄДРПОУ 00143136) (а.с. 78).

ВАТ «Бурова компанія «Букрос» є страхувальником та зареєстровано як платник страхових внесків, відповідно ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Як свідчить розрахунок суми заборгованості по не відшкодованій сумі витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2 ВАТ «Бурова компанія «Букрос», до сплати у жовтні 2010 року нарахована сума в розмірі 178435,92 грн., до сплати у листопаді 2010 року 179850,70 грн., а всього 358286,62 грн. (а. с. 5).

15.10.2010 року позивачем направлено ВАТ «Бурова компанія «Букрос» повідомлення № 751 про відшкодування пільгових пенсій за жовтень 2010 року в сумі 178435,92 грн. із зазначенням граничного строку сплати 25.10.2010 року, яке відповідачем отримано 19.10.2010 року (а. с. 73).

15.11.2010 року позивачем направлено ВАТ «Бурова компанія «Букрос» повідомлення № 839 про відшкодування пільгових пенсій за листопад 2010 року в сумі 179850,70 грн. із зазначенням граничного строку сплати 25.11.2010 року, яке відповідачем отримано 23.11.2010 року (а. с. 74).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем своєчасно і в повному обсязі не відшкодовані Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 2, а тому визначена заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. Крім того, зобовязання ВАТ «Бурова компанія «Букрос» по відшкодуванню вказаних витрат виникли в період з жовтня по листопад 2010 року, тобто після введення ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому є поточними платежем на який дія мораторію не розповсюджується.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст 1 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Положенням пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням абз. 2 п. 1 ст. 4 цього Закону, передбачено, що обєктом оподаткування для платників збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 % оподаткування.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

- особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно допунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

-окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 6.1 глави 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 глави 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Пенсійний фонд України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Як свідчать письмові докази, позивачем були визначені суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що підлягли відшкодуванню ВАТ «Бурова компанія «Букрос». Відповідачем отримані повідомлення УПФУ Октябрського району в м. Полтаві із зазначенням суми відшкодування і граничного терміну сплати (а. с.73, 74).

Відповідно до вимог п. 6.8 глави 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати заборгованості по невідшкодованим сумам фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Таким чином, у звязку із невідшкодуванням своєчасно і в повному обсязі суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідача виникла заборгованість в розмірі 358286,62 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач зобовязаний відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки не сплатив їх своєчасно.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо безпідставності посилання відповідача на лист № 8215/03-20 від 27.06.2006 року, оскільки положенням вказаного листа розяснюється порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення особам, що працювали до введення в дію цього Закону, тобто до 01.01.1992 року.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату пенсій на пільгових умовах за визначений період відсутні особи, яким була призначена пенсія на пільгових умовах до 01.01.1992 року (а. с. 92-106).

Крім того, положенням ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до письмових доказів, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року про порушення провадження у справі про банкрутство, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а. с. 91).

Як встановлено в ході розгляду справи судом першої інстанції і підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, позивачем була визначена сума відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2010 року повідомленням від 15.10.2010 року та за листопад 2010 року повідомленням від 15.11.2010 року, тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому визначені суми відшкодування є поточними платежами.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду про те, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не стосується сплати поточних платежів та не є підставою для не відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 12 січня 2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. по справі№2а-6602/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.