Ухвала суду № 18876194, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.Справа № 2а-16501/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Курило Л.В.

за участю

секретаря судового засідання Верман А.М.

представника позивача Гурєва М.В.

представника відповідача Казимир Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. по справі№2а-16501/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Стройбелмаш"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство «Стройбелмаш» (далі ПП «Стройбелмаш»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова), в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000271800/0 від 12.10.2010 р. на суму 34816,50 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000271800/1 від 14.12.2010 р. на суму 34816,50 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відображені в акті перевірки № 2789/18-015/33122468 від 01.10.2010 р. висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем з ТОВ «СК Техспецбуд» є хибними.

Позивач наполягав на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки ПП «Стройбелмаш» не допускав порушень п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, позивач зазначив, що ТОВ «СК Техспецбуд» підтверджено факт знаходження ОСОБА_4 у період з березня по листопад 2009 року на посаді директора вказаного підприємства, згідно рішення 1/08 загальних зборів учасників ТОВ «СК Техспецбуд» від 03.12.2008р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 року адміністративний позов Приватного підприємства «Стройбелмаш» задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000271800/0 від 12.10.2010 року на суму 34816,50 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №0000271800/І від 14.12.2010 року на суму 34816,50 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5 Наказу ДПА від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладаної та порядку її заповнення», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП «Стройбелмаш» зареєстровано у встановленому законом порядку, як юридичну особу, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкова та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а. с. 20, 21, 161-162).

ТОВ «СК Техспецбуд» зареєстровано у встановленому законом порядку, як юридичну особу, що підтверджується, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підприємство набуло правового статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в податковій інспекції та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а. с. 61, 62, 156-161).

В період з 24.09.2010 р. по 28.09.2010 р. ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Стройбелмаш», про що складено акт № 2789/18-015/33122468 від 01.10.2010 р. про результати документальної невиїзної перевірки з питань правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «СК «Техспецбуд» (а. с. 9-17).

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого підприємством безпідставно завищено податковий кредит за період з березня 2009 р. по листопад 2009 р. на загальну суму 23211,00 грн., одночасно занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за той же період на загальну суму 23211,00 грн. (а. с. 17).

12.10.2010 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000271800/0, яким визначено суму податкового зобовязання ПП «Стройбелмаш» за платежем: податок на додану вартість в сумі 34816,50 грн., з яких 23211,00 грн. за основним платежем, 11605,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 18).

Позивач з прийнятим рішенням не погодився та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргою на прийняте податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, рішенням податкового органу в задоволенні скарги було відмовлено (а. с. 56-60).

В процесі адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення № 0000271800/0 від 12.10.2010 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0000271800/1 від 14.12.2010 р. (а. с. 19).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не надано доказів фактичної відсутності правочинів між ПП «Стройбелмаш» та ТОВ «СК «Техспецбуд», проте як позивачем доведена реальність вчинених угод, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до акту перевірки № 2789/18-015/33122468 від 01.10.2010 р., контролюючим органом за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість за період березня-листопада 2009 року, встановлено, що постачальником товарів (робіт, послуг) позивача є ТОВ «СК «Техспецбуд». В ході проведення перевірки ТОВ «СК «Техспецбуд» за результатами аналізу податкової звітності, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного (чисельність працюючих на підприємстві 1 особа), основних засобів, (у тому числі виробничих, складських приміщень, транспортних засобів, інших), виробничих активів, що свідчить про відсутність у постачальника адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по взаємовідносинам з ПП «Стройбелмаш» (а. с. 13-15).

Крім того, зареєстрована посадова особа ТОВ «СК «Техспецбуд», директор ОСОБА_4, відповідно до його пояснень, не міг здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, підписувати податкову звітність.

Як свідчать письмові докази, предметом договору підряду № 01/03/с від 02.03.09 р. було виконання підрядником ТОВ «СК Техспецбуд» будівельних робіт на об'єкті замовника ПП «Стройбелмаш», розташованому за адресою: м. Харків пр. Московський 277 ( п.1.1 Договору). Вартість робіт визначена п. 2.1. вказаного Договору і складає 261310,80 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 83).

Предметом договору підряду № 01/07/с від 30.06.09р. було виконання підрядником ТОВ «СК Техспецбуд» будівельних робіт на об'єкті замовника, ПП «Стройбелмаш», розташованому за адресою: м. Харків вул. Українська 10 ( п.1.1 Договору). Вартість робіт визначена п. 2.1. цього Договору і складає 7219,20 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 138).

Відповідно до п.п. 3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Згідно ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при укладанні вказаних угод не вбачається порушень діючого законодавства, оскільки ці правочини укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону, текст договорів засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання, оскільки відсутні у суб'єктів господарювання законодавчо надані повноваження перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами.

Відповідно до письмових доказів, а саме, актів виконаних робіт від 27.03.2009 р. на суму 35943,60 грн. (в тому числі ПДВ - 5990,60 грн.); від 29.04.09 р. на суму 17800,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 2966,67 грн.); від 29.05.2009 р. на суму 10000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 1666,67 грн.); від 30.06.2009 р. на суму 8650,00 грн. (в тому числі ПДВ - 1441,67 грн.); від 31.07.2009 р. на суму 8300.00 грн. (в тому числі ПДВ - 1383,33 грн.); від 31.08.2009 р. на суму 15399,60 грн. (в тому числі ПДВ - 2566,60 грн.); від 30.09.2009 р. на суму 8499.60 грн. (в тому числі ПДВ - 1416,60 грн.); від 30.10.2009 р. на суму 12499,20 грн. (в тому числі ПДВ - 2083,20 грн.), від 30.11.2009 р. на суму 14950.00 грн. (в тому числі ПДВ - 2491.66 грн.); від 08.07.2009 р. на суму 7219,20 грн. (в тому числі ПДВ - 1203,20 грн.), довідками про вартість виконаних підрядних робіт та загальними відомостями ресурсів за період березень-листопад 2009 року, а також податковими накладними від 06.03.2009 р., від 27.03.2009 р., від 21.04.2009 р., від 29.04.2009 р., від 29.05.2009 р„ від 15.06.2009 р., від 08.07.2009 р., від 15.07.2009 р„ від 29.07.2009 р., віл 13.08.2009 р., від 20.08.2009 р., від 27.08.2009 р., від 31.08.2009 р., від 11.09.2009 р., від 02.10.2009 р., від 21.10.2009 р., від 05.11.2009 р., від 23.11.2009 р., від 25.11.2009 р., фактично підтверджується виконання зобов'язань за договорами підряду № 01/03/с від 02.03.09р. та № 01/07/с від 30.06.09р. (а. с. 85-142, 37-55)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, відсутні недоліки (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів.

Як свідчить лист від 17.10.2010 року за підписом ОСОБА_4, в період з березня по листопад 2009 року він був директором підприємства ТОВ «СК «Техспецбуд» та мав всі необхідні повноваження щодо подання податкової звітності. Він звернувся зі скаргою на протиправні дії працівників ДПА у Харківській області з приводу свого затримання та відібрання пояснень, що мало місце 15.02.2010 року, оскільки його примусили дати проти себе показання ( а. с. 66, 67).

Крім того, встановлений судом першої інстанції факт визнання неправомірними дій ДПА у Харківській області за результатами розгляду скарги ОСОБА_4, відповідачем не спростований і в ході апеляційного перегляду справи.

Відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не надано доказів наявності порушеної кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «СК «Техспецбуд», а тому правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для посилання на письмові пояснення ОСОБА_4, як на належний та допустимий доказ.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що надані документи, які підтверджують господарську діяльність підприємств, не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів підряду № 01/03/с від 02.03 09 р. та № 01/07/с від 30.06.09 р. взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Згідно з п.п.7.2.4 пп.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

Підпункт 7.4.1 пп.7.4 ст.7 вказаного Закону встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на долану вартість», вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата-виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п. 2, 5 «Порядку заповнення податкової накладної», податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі та не є платником податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відповідність виданих податкових накладних вимогам закону та відсутності підстав визнання таких податкових накладних як первинних документів, а тому правочини, які вчинено між позивачем та ТОВ «СК «Техспецбуд» є правомірними, реальними та такими, що відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не визначена законом, а також вони не визнані судом недійсними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності встановлення податковим органом порушення позивачем п.п.7.4.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та як наслідок, донарахування податку на додану вартість у розмірі 23211,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11605,50 грн., усього 34816,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень у відношенні позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 28.02.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. по справі№2а-16501/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Суддя - Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2011 р.