Ухвала суду № 18876178, 09.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 р.Справа № 2а-3/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

представника відповідача Сіренко І.С.

представника позивача Маяровської І.О.

представника позивача Неговєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі№2а-3/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Метал-Союз Плюс”(надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000072312/0/4315 від 24.01.2009 р., яким відповідач визначив податкове зобовязання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1259087,00 грн. з яких 839391,00 грн. основного платежу та 419696 грн. штрафних санкцій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 р. та позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне та неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що висновки відповідача щодо порушення позивачем Закону України “Про податок на додану вартість”є безпідставними, оскільки спірні правочини, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, мали реальний характер.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в місті Суми з 12 по 19 січня 2009 року була проведена невиїзна перевірка ТОВ "Метал-Союз Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по правовим відносинам з ТОВ “Радіус” м. Запоріжжя (код 32584981) та ТОВ “Солід Ком” м. Запоріжжя (код 33175771) за період з 01.07.2006р. по 30.09.2007р., за результатами якої складено акт №287/2312/31931103/3 від 20.01.2009р.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією в місті Суми винесено податкове повідомлення-рішення №0000072312/0/4315 від 24.01.2009р., яким товариству "Метал-Союз Плюс" було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1259087грн.

Як зазначено в акті, перевіркою повноти визначення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ “Радіус” м. Запоріжжя та ТОВ “Солід Ком” м. Запоріжжя за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року встановлено, наступне.

Згідно з договором поставки від 27.11.2006р. № 27/11-2006 протягом грудня 2006р. ТОВ "Радіус" ніби-то було поставлено ТОВ "Метал-Союз плюс" м. Суми 2648,84 тон брухту чорних металів на загальну суму 3 168 692,26 грн.

Згідно з договором поставки від 01.01.2007р. за № 01/01/2007-Р протягом січня 2007р. ТОВ "Радіус" ніби-то було поставлено на адресу ТОВ "Метал-Союз плюс" 360,951тон брухту чорних металів на загальну суму 446 703,54 грн., протягом лютого 2007р. -833,234 тон брухту чорних металів на загальну суму 966 940,95 грн., протягом березня 2007р. -1 642,054 тон брухту чорних металів на загальну суму 1 946 747,13 грн., протягом квітня 2007р. - 321,162 тон брухту чорних металів на загальну суму 402 737,15 грн., протягом травня 2007р. - 970,500 тон брухту чорних металів на загальну суму 1 133 183,00 грн., протягом липня 2007р. - 324 тон брухту чорних металів на суму 342 023,00 грн., протягом серпня 2007р. - 498,695 тон брухту чорних металів на загальну суму 559 194,78 грн., протягом вересня 2007 р. - 166,237 тон брухту чорних металів на загальну суму 222 663,50 грн.

Крім того, у періоді, що перевірявся, ТОВ "Радіус" ніби-то надавало ТОВ "Метал-Союз плюс" послуги по переробці брухту, згідно податкових накладних, підписаних ОСОБА_5 № 1 від 31.01.2007р., № 11 від 31.03.2007р., № 15 від 20.04.2007р., № 23 від 31.05.2007р., № 27 від 30.06.2007р., № 34 від 31.07.2007р. на загальну суму 23 953,83 грн.

У червні 2007р. ТОВ "Радіус" ніби-то реалізовувало ТОВ "Метал-Союз плюс" товарно-матеріальні цінності, у зв'язку з чим виписало податкову накладну № 25 від 27.06.2007р. на загальну суму 3 610,00 грн., яка підписана ОСОБА_5

В акті перевірки від 20.01.2009р. податковою інспекцією зроблені висновки про нікчемність вказаних вище правочинів, оскільки при відпрацюванні взаємовідносин між ТОВ "Метал-Союз плюс" по розрахунках з ТОВ "Радіус" було встановлено, що в провадженні СУ УМВС України в Запорізькій області знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст. 28 - ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28- ч. 2 ст. 366 КК України, досудовим слідством в якій встановлено, що ТОВ "Радіус" було створено з метою здійснення незаконної діяльності по конвертації безготівкових грошових коштів в готівкові. Підприємство було зареєстровано з порушенням чинного законодавства на підставну особу - ОСОБА_6, який участі у фінансово-господарській діяльності товариства не приймав, не підписував ні реєстраційних документів товариства, ні документів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності. Печатка і реєстраційні документи ТОВ "Радіус" ОСОБА_6 не передавались, а знаходились у розпорядженні ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб, які здійснювали незаконну підприємницьку діяльність. ОСОБА_5 з групою осіб вносив завідомо неправдиві відомості в офіційні документи ТОВ "Радіус", і, не маючи права підписувати ці документи, ставив свої підписи замість директора, зокрема в документах фінансової звітності, які подавались до контролюючих органів. У штаті ТОВ "Радіус" були відсутні працівники, які могли б виконувати роботи по закупівлі товару, виконанню робіт та наданню послуг, на підприємстві було відсутнє необхідне обладнання, склади, інші приміщення для зберігання обладнання, металобрухту та інших товарів, відсутні і приходні документи на підтвердження закупівлі товарів, виконання робіт та надання послуг, водночас встановлено великі обсяги грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства (за період з 01.01.2006р. по 01.03.2008р. - 15 966 511,39 грн.), а також невідповідність грошового обороту розмірам сплачених податків.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що одним з найбільших постачальників ТОВ "Метал-Союз плюс" у період з 01.07.2006р. по 30.09.2007р. було ТОВ "Солід Ком" м. Запоріжжя, посадові особи якого перебувають у розшуку. Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.11.2007р. в справі № 21/259/07 ТОВ "Солід Ком" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

ТОВ "Метал-Союз плюс" у перевіряємому періоду включило до складу валових витрат витрати в сумі 899531,22 грн. за договором поставки № 01/08/2005-СК від 01.08.2005р. від імені ТОВ "Солід Ком", підписаним ОСОБА_5 та додатковою угодою № 8 від 31.12.2006р., підписаною від імені ТОВ "Солід Ком" ОСОБА_7, а також витрати по наданню послуг по переробці брухту в сумі 273,42 грн. - за відсутності перевізних та інших документів, які б підтверджували факт перевезення товару та надання послуг.

Згідно вказаного договору, протягом липня 2006р. ТОВ "Солід Ком" ніби-то поставило позивачу 830,276 тон брухту чорних металів на загальну суму 851 072,09 грн., протягом липня 2007р. - 44,704 тон брухту чорних металів на загальну суму 48 459,13 грн.

У липні 2006р. ТОВ "Солід Ком" ніби-то надало ТОВ "Метал-Союз плюс" послуги по переробці брухту, у зв'язку з чим від імені ТОВ "Солід Ком" було виписано податкову накладну № 117 від 31.07.2006р. на суму 273,42 грн., на якій значиться розшифровка підпису "ОСОБА_5."

Згідно письмових пояснень гр. ОСОБА_5 від 18.12.2007р., він звільнився за власним бажанням з підприємства ТОВ "Солід Ком" в травні 2005 року, і після цього не мав ніякого відношення до діяльності підприємства, жодних договорів, бухгалтерських і податкових документів від імені ТОВ "Солід Ком'" не підписував.

У відповідності до реєстраційних документів ТОВ "Солід Ком", ОСОБА_7 не значиться посадовою собою підприємства, тому будь-які повноваження у даної особи на вчинення дій від імені товариства в державних органах відсутні.

Також встановлено, що від імені ТОВ "Солід Ком" договори, податкова звітність та документи фінансово-господарської діяльності були підписані невстановленими особами, при цьому біля своїх підписів дані особи зазначали прізвища "ОСОБА_5" та "ОСОБА_7", які не були посадовими особами товариства. У ТОВ "Солід Ком" відсутні складські, виробничі та інші приміщення, необхідні для виробництва, зберігання та транспортування продукції ( зокрема металобрухту). Відповідно до даних податкової, статистичної, пенсійної та іншої звітності на підприємстві були відсутні наймані працівники. Документи первинного, бухгалтерського та податкового обліків ( в тому числі видаткові та зведені накладні, акти приймання-передачі, зведені акти, податкові накладні тощо), які були підписані від імені ТОВ "Солід Ком" повинні були фіксувати фактично здійснені господарські операції, однак надані для перевірки документи були виписані лише про людське око, без наміру створити реальні правові наслідки. Фактично товар та роботи (послуги) за даними первинними документами не поставлялись.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що нікчемність вказаних правочинів встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили, в зв»язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2009 року № 0000072312/0/4315 ТОВ “Метал-Союз-плюс”визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 1259087,00 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.01.2009 року № 0000072312/0/4315 слугували висновки відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р. сум податку на додану вартість, сплачених в ціни товарів та послуг відповідно до договору поставки від 27.11.2006 р. за № 27/11-2006 р., договору поставки від 01.01.2007 р. за № 01/01/2007-Р, договору підряду № 01/01/2007-Р від 01.01.2007 р. про надання послуг з переробки брухту, на підставі усного договору від 27.06.2007 р. на поставку товарно-матеріальних цінностей, а саме: різака “Маяк-1”, різака Р1П, різака Р3, терезів ВТ 4014-500Ш, терезів товарних РП-500Ш, терезів автомобільних АП-15, укладеними між ТОВ “Метал-Союз-плюс”та ТОВ “Радіус”, а також відповідно до договору поставки № 01/08/2005-СК від 01.08.2005 р та усного договору по переробці брухту від 31.07.2006 р., укладених між позивачем та ТОВ "Солід Ком", оскільки на думку відповідача, вказані правочини суперечать інтересам держави і суспільства та є нікчемними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв"язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, з аналізу положень Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Системно аналізуючи положення Закону України "Про податок на додану вартість", колегія суддів доходить висновку про те, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності суб'єкта господарювання -платника податку на додану вартість об'єкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Крім того, з аналізу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Колегія суддів також зазначає, що підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит. Якщо певна господарська операція не відбулася, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів чи послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права-придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ “Метал-Союз-плюс”та ТОВ “Радіус”було укладено договори поставки металобрухту від 27.11.2006 р. за № 27/11-2006 р., від 01.01.2007 р. за № 01/01/2007-Р, а також усний договір з поставки товарно-матеріальних цінностей, а саме: різака “Маяк-1”, різака Р1П, різака Р3, терезів ВТ 4014-500Ш, терезів товарних РП-500Ш, терезів автомобільних АП-15 на підставі податкової накладної № 25 від 27.06.2007 р., виданої ТОВ “Радіус”, та договір на надання послуг з переробки металобрухту від 01.01.2007 р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ “Метал-Союз-плюс”та ТОВ “Солід Ком”було укладено договір поставки № 01/08/2005-СК від 01.08.2005 р. та договір з переробки металобрухту на підставі податкової накладної від 31.07.2006 р., виданої ТОВ «Солід Ком».

Обставини щодо реальності господарських операцій за вказаними договорами та щодо їх нікчемності досліджувалися та встановлювалися Харківським адміністративним апеляційним судом при розгляді адміністративних справ до позовами Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми до ТОВ “Метал-союз плюс”про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2009 р., прийнятою у справі за позовом Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми до ТОВ “Метал-союз плюс”, ТОВ «Радіус» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином в сумі 5859359, 19 грн., встановлено відсутність реального виконання та на нікчемність договору поставки металобрухту від 01.01.2007 р. за № 01/01/2007-Р, укладеного між ТОВ “Метал-Союз-плюс”та ТОВ “Радіус”.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 р., прийнятою у справі за позовом Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми до ТОВ “Метал-союз плюс”, ТОВ «Радіус» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином в сумі 3168692, 26 грн., встановлено відсутність реального виконання та нікчемність договору поставки металобрухту від 27.11.2006 р. за № 27/11-2006 р, укладеного між позивачем та ТОВ “Радіус”.

Також, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 р., прийнятою у справі за позовом Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі ДПІ в м. Суми до ТОВ “Метал-союз плюс”, ТОВ «Радіус» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином в сумі 3160 грн., встановлено відсутність реального виконання та нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ “Радіус”на поставку товарно-матеріальних цінностей, а саме трьох різаків та трьох терезів на підставі податкової накладної № 25 від 27.06.2007 р., виданої ТОВ “Радіус”.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 р., прийнятою у справі за позовом ТОВ «Метал-союз-плюс» до ДПІ в м. Суми про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, встановлено відсутність реального виконання та нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ “Солід Ком” на поставку металобрухту № 01/08/2005-СК від 01.08.2005 року з урахуванням додаткових угод та правочину щодо надання послуг по переробці брухту на підставі податкової накладної № 117 від 31.07.2006 р., а також встановлено нікчемність договору про надання послуг по переробці металобрухту від 01.01.2007 р. на загальну суму 23953, 83 грн. та договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей від 27.06.2007 р. на загальну суму 3610 грн., укладених позивачем з ТОВ «Радіус».

Отже, рішеннями Харківського апеляційного адміністративного суду, що містяться в матеріалах справи, встановлена відсутність реального виконання та нікчемність вказаних угод. Цей факт для суду є преюдиційним, в розумінні ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки суми ПДВ віднесені підприємством до складу податкового кредиту за нікчемними правочинами, які в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, то колегія суддів вважає, що податковий кредит за господарськими правовідносинами з ТОВ “Радіус” та ТОВ «Солід Ком» позивач сформував всупереч п. п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої про законність і обгрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість № 0000072312/0/4315 від 24.01.2009 р.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі№2а-3/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 14.06.2011 р.