Ухвала суду № 18875581, 08.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р.Справа № 2а-13026/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Прокуратури Київського району м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі№2а-13026/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова за участю Прокуратури Київського району м. Харкова

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 01.10.2010 року №0003682302/0.

В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Апелянти зазначають, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про податок на додану вартість», «Про державну податкову службу в Україні» та Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційних скарг відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" з питань правильності визначення сум ПДВ до сплати за період березень 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Зенит плюс", про що складено акт № №5508/23-5/01270285 від 20.09.2010 р.

За результатами перевірки відповідачем встановлені порушення вимог чинного законодавства допущені позивачем, а саме: ч. ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2010 р. у сумі 1005495,23 грн.

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту "б" пп.4.2.2 п.4.2, ст.4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №00033682302/0 від 01.10.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 1508242,50 грн., у т.ч. за основним платежем 1005495,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 502747,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у ПП "Зенит плюс" в березні 2010 р. відповідач до суду не подав, а тому і прийшов до твердження про безпідставність висновку ДПІ в Київському районі м. Харкова стосовно порушення ВАТ "Трест Житлобуд-1" вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ "Трест Житлобуд-1" зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 28759331 від 07.10.2004 року. ПП "Зенит плюс" зареєстрований платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100198242 від 16.02.2009 року.

Між ВАТ "Трест Житлобуд-1" та ПП "Зенит плюс" укладені договори підряду №28/5 від 28.02.2010 р. на виконання робіт по вертикальному плануванню та облаштуванню доріг на будівництві житлового будинку по Салтівському шосе 73 Б, №28/4 від 28.02.2010 р. на виконання робіт по вертикальному плануванню та облаштуванню доріг на будівництві житлового будинку по пр. Московський, 131, б. 2, №28/3 від 28.02.2010 р., на виконання внутрішніх опоряджувальних робіт при будівництві будинку по пр. Перемоги 66 Д, б.1, №28/2 від 28.02.2010 р., на виконання робіт по вертикальному плануванню та облаштуванню доріг на будівництві житлового будинку по вул. Греківській, 3, №28/1 від 28.02.2010 р. на виконання внутрішніх опоряджувальних робіт при будівництві будинку по Салтівському шосе 73 Е.

За вищевказаними договорами ПП "Зенит плюс" було надано позивачу відповідні послуги у березні 2010 року, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт. Крім того ПП "Зенит плюс" були виписані податкові накладні:

-№461 за договором №28/5 від 28.02.2010 р. на суму 1210177,20 грн. (у т.ч. ПДВ 201696,20) від 31.03.2010 року;

-№456 за договором №28/4 від 28.02.2010 р. на суму 1443362,40 грн. (у т.ч. ПДВ 240560,40) від 31.03.2010 року;

-№457 за договором №28/3 від 28.02.2010 р. на суму 1091525,00 грн. (у т.ч. ПДВ 181920,83) від 31.03.2010 року;

-№458 за договором №28/2 від 28.02.2010 р. на суму 1352494,80 грн. (у т.ч. ПДВ 225415,80) від 31.03.2010 року;

-№460 за договором №28/1 від 28.02.2010 р. на суму 935412,00 грн. (у т.ч. ПДВ 155902,00) від 31.03.2010 року;

на загальну суму ПДВ - 1005495,23 грн., що були включені позивачем до складу податкового кредиту у березні 2010 року.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, а саме: дозволів на виконання будівельних робіт, свідоцтв про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, актів готовності обєктів до експлуатації, висновків комплексної державної експертизи вбачається, що позивачем здійснювалось будівництво житлових будинків, що розташовані в м. Харкові по Салтівському шосе, 73 Б, пр. Московському, 131, б. 2, пр. Перемоги, 66 Д, б.1, по вул. Греківській, 3, Салтівському, шосе 73 Е.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації №8 від 18.12.09 р. за адресою Салтівському шосе 73Б, було встановлено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П.9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесені, а саме оздоблення фасаду, благоустрій до 30.06.2010 року.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації №4 від 07.12.09 р. за адресою пр. Московський 131, було встановлено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П.9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесені, а саме благоустрій до 30.06.2010 року.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації №3 від 07.12.09 р. за адресою пр. Перемоги 66Д, було встановлено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П.9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесені, а саме оздоблення фасаду, благоустрій до 30.06.2010 року.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації №9 від 18.12.09 р. за адресою вул. Греківська, 3 було встановлено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П.9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесені, а саме оздоблення фасаду, благоустрій до 30.06.2010 року.

Відповідно до акту готовності обєкта до експлуатації №7 від 18.12.09 р. за адресою Салтівському шосе 73Е, було встановлено закінчення будівництва та визначено готовність його до експлуатації. П.9 цього акту встановлено перелік робіт та строки виконання яких перенесені, а саме оздоблення фасаду, благоустрій до 30.06.2010 року.

Порядок вводу в експлуатацію обєктів без проведення на той час внутрішніх опоряджувальних робіт було погоджено Міністерством регіонального розвитку та будівництва України лист № 8/2-675 від 28.04.09р., № 12/19-2-8/2-5394 від 15.12.09р.

На підтвердження факту виконання робіт позивачем до матеріалів справи, також надано “Загальні журнали робіт” за кожним обєктом будівництва, де від імені ПП "Зенит плюс" здійсненні записи про виконання робіт з зазначенням дати виконання та виду робіт.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ПП "Зенит плюс" подало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеса податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 р. з додатками 20.04.2010 р., про що свідчить відбиток штампу “ОТРИМАНО”.

Відповідно до пп. 3.1.1 ст. З Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97-ВР), обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Під поставкою послуг слід розуміти будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. (ч.3 п. 1.4 ст. 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно зі ст. 317 Господарського кодексу України господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частинами другою та третьою ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до зазначених вище договорів виконувались роботи на обєктах, що будуються позивачем які були визначені в актах готовності обєктів до експлуатації та строки яких було перенесено. Відповідачем не надано жодних доказів, що спростовують зазначені обставини. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ПП "Зенит плюс" договорів підряду №28/5, №28/4, №28/3, №28/2, №28/1 від 28.02.2010 р. відповідачем до матеріалів справи не подано.

Колегія суддів зазначає, що дослідженням первинних документів стосовно вищевказаних договорів встановлено, що за своєю формою та змістом вони відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704; далі за текстом - Положення) які б спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не виявлено.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідач обґрунтовуючи свою позицію щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, ні на відсутність у ПП "Зенит плюс" статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості робіт, ні на несумісність зазначених в перелічених документах робіт з власною господарською діяльністю позивача ВАТ "Трест Житлобуд-1".

В акті перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності результатів отриманих від ПП "Зенит плюс" робіт, виконання цих робіт власними силами позивача чи виконання цих робіт іншою особою, не встановлено фактів взаємопов'язаності ПП "Зенит плюс" та позивача, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами підряду інший результат, ніж виконання внутрішніх опоряджувальних робіт та виконання робіт по вертикальному плануванню та облаштуванню доріг.

Дослідженням приєднаних до справи документів, не встановлено жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів підряду взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад .

Також колегія суддів відмічає, що посилання відповідача в акту перевірки на те, що ПП "Зенит плюс" не подавало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеса податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 р. спростовується наданими до суду доказами. Станом на момент складання акту перевірки від 20.09.2010 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеса було отримано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року ПП "Зенит плюс", про що свідчить відбиток штампу “ОТРИМАНО”, та проставлена дата 20.04.2010 року, на декларації, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пп. 10.1., 10.2. ст.10 Закону №168/97-ВР, передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного платника податку окремо і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугах (роботах), отриманих від виконавця, податкова декларація якого не подана, за умови, що така особа зареєстрована платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Підпункт 7.4.1 пп.7.4 ст.7 вказаного закону встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Матеріалами справи встановлено, що факт придбання позивачем послуг (робіт) у березні 2010 року у ПП "Зенит плюс" здійснювався саме в межах господарської діяльності, що підтверджено первинними документами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у ПП "Зенит плюс" в березні 2010 р. відповідач до суду не подав.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні апелянтами норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Прокуратури Київського району м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі№2а-13026/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2011 р.