Ухвала суду № 18875438, 08.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р.Справа № 2а-11847/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010р. по справі№2а-11847/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №0000190700/0 від 06.09.2010 року щодо відмови у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 990928,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд" витрати із сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст.159 КАС України, положення п.5.12 ст.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166, пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “ППН-Трейд”проведено 03.05.2005 року (Серія А00, №498374, номер запису 1480102 0000 009414).

Позивач є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №29463398 від 14.06.2005 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (індивідуальний податковій номер 3347921200356), та відповідно до довідки про взяття на облік платника податку від 28.05.2009 року № 178 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Харкова.

ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року позивача та встановлено порушення позивачем абз.3 п.п. “а”п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168, а саме зайво задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.08.2010 року №2073/07-12/33479216, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000190700/0 від 06.09.2010р. згідно із якими позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування у розмірі 990928,00 грн. по декларації за червень 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірність винесення податкового повідомлення - рішення №0000190700/0 від 06.09.2010р., згідно із яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року у 990928,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано декларацію з ПДВ за червень 2010 року (вх.№9002811787 від 20.07.2010року), в якій у рядку 25.2 задекларовано суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 990928,00 грн., що сформувалась у звязку з виникненням у позивача суми відємного значення у березні 2006 року.

Відповідно до п.п. “б” п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України № 168 «Про податок на додану вартість» у редакції від 20.05.2010р. N2275-VI, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Так, згідно декларації за травень 2010 року позивачем було задекларовано у рядку 26 залишок від'ємного значення у розмірі 999256,00 грн. (яке переходило, починаючи з квітня 2006 року)., і враховуючи зміни до п.п. “б”7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 (які набули чинності з 01.07.2010року), позивач переніс значення рядку 26 до значення рядку 23.2 декларації за червень 2010 року в розмірі 990928,00 грн. та у сумі фактично сплаченої позивачем постачальникам товарів (послуг) включив до розрахунку суми бюджетного відшкодування (р.25.2 декларації за червень 2010 року).

Отже, колегія суддів зазначає, що при декларуванні суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року, позивачем дотримано вимоги п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст.7 Закону №168.

Як вбачається з акту перевірки від 18.08.2010року №2073/07-12/33479216,відповідач дійшов висновку щодо порушення підприємством п.п.15.3.1 п.154.3 ст.15 Закону №2181-ІІІ, а саме позивач не скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування протягом 1095 днів, у звязку з чим позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 990928,00грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, вважає також, що позивач не має права на отримання суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010р., оскільки в порушення абз.3 п.п. “а”п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168, мав обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками акту перевірки ДПІ У Жовтневому районі м. Харкова, виходячи з наступного.

Підпунктом.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. “а”п.п.7.7.2. п.п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, судова колегія відмічає, що платник податку набуває право на декларування суми бюджетного відшкодування за умови, якщо у першому та другому податкових періодах у платника податку виникає відємне значення з ПДВ, при цьому бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення з ПДВ першого податкового періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пп. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закон №2181-ІІІ передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто, платник податку має право на отримання суми бюджетного відшкодування протягом 1095 днів, наступних за днем виникнення у платника податку права на таке відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з декларації за березень 2006 року позивач у рядку 18.2 задекларував відємне значення з ПДВ у сумі 1436427, 0 грн., і керуючись вимогами з п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 переніс значення рядку 18.2 декларації за березень 2006 до рядка 23.1 наступного податкового періоду (декларація з ПДВ квітня 2006року). У наступному податковому періоду, згідно декларації за квітень 2006 року, у позивача не виникло відємного значення з ПДВ, а навпаки виникло позитивне значення з ПДВ у суму 9747,00 грн.

Отже, оскільки позивач не декларував у наступних податкових періодах відємного значення з ПДВ, то у нього і не виникало права на отримання суми бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах протягом 1095 днів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо спливу строку (1095 днів починаючи з квітня 2006 року) для отримання позивачем суми бюджетного відшкодування.

Щодо висновку акта перевірки про порушення позивачем абз.3 п.п. “а”п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168 та неправомірності отримання позивачем бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року, з тих підстав, що обсяги оподаткованих операцій позивача за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, судова колегія зазначає наступне.

Згідно абз. “а”п.п. 7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону №168, на який посилається відповідач у акті перевірки, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження, що передумовою для декларування позивачем суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року є зарахування позивачем до складу податкового кредиту березня 2006 року сум ПДВ внаслідок придбання основного фонду, а саме цілісного майнового комплексу - установки первинної переробки нафти за адресою: Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт. Варва, вул. 900-річчя Варви, 85.

З урахуванням вимог пункту 1.15 статті 1 Закону №168 та підпункту 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" операції з внесення основних фондів в статутний фонд прирівнюються до операцій з продажу для особи, яка здійснила такий внесок, а операції з їх отримання - відповідно до операції з придбання таких основних фондів особою, яка їх отримала.

Згідно протоколу зборів учасників позивача від 16.11.2005 року ТОВ “У.С.К.”внесло в статутний фонд позивача основний фонд у вигляді цілісного майнового комплексу - установку первинної переробки нафти вартістю 8622910, 21 грн. (у т. ч. ПДВ - 1437151, 70 грн.).

На підставі акту приймання - передачі від 17.11.2005 року ТОВ “У.С.К” передано в статутний фонд позивача цілісний майновий комплекс - установку первинної переробки нафти вартістю 8622910, 21 грн. (у т. ч. ПДВ - 1437151, 70 грн.).

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону №168, поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Таким чином, колегія суддів відмічає, що внесення (передача) юридичною особою основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права є оподаткованою операцією і повністю підпадає під поняття “поставки товарів”.

У зв'язку з чим, внесення ТОВ “У.С.К." цілісного майнового комплексу (установка первинної переробки нафти) в статутний фонд позивача відноситься до операцій з придбання основного фонду, оскільки має місце перехід права власності на основний фонд від ТОВ “У.С.К." до позивача за компенсацію у вигляді корпоративних прав (прав власності на частку статутного фонду позивача), емітованих позивачем.

Право власності позивача на цілісний майновий комплекс - установку первинної переробки нафти за адресою: Чернігівська обл.., Варвинський р-н, смт. Варва, вул.. 900-річчя Варви, 85 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Варвинською районною радою Чернігівської області від 23.11.2005 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Прилуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації від 23.11.2005 року № 9038801.

На підставі наведеного, судова колегія зазначає, що придбання позивачем цілісного майнового комплексу у ТОВ “У.С.К.” тягне за собою нарахування позивачем податкового кредиту за зазначеною операцією.

Так, на підставі виданої ТОВ “У.С.К." податкової накладної №69.1 від 17.11.2005 року на загальну суму 8622910, 21 грн. (у т.ч. ПДВ - 1437151, 70 грн.) позивач включив до складу податкового кредиту березня 2006 року суму ПДВ у розмірі 1437151,70 грн. (що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних за березень 2006 року), за рахунок якої і сформувалося відємне значення з ПДВ у розмірі 1 436427,00 грн. та у наступному податковому періоді (квітень 2006 року) обліковувалося у залишку відємного значення з ПДВ (р.26 декларації за квітень 2006 року).

Правомірність формування позивачем податкового кредиту за березень 2006 року на підставі виданої ТОВ “У.С.К." податкової накладної №69.1 від 17.11.2005 року на загальну суму 8622910,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 1437151,70 грн.) відповідачем не заперечується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що під час проведення перевірки відповідач не встановив причину виникнення суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року, яка сформувалась за рахунок нарахування податкового кредиту березня 2006 у звязку з придбанням основного фонду, у звязку з чим висновок акту перевірки про порушення позивачем аби. “а”п.п. 7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону №168 є неправомірним.

Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що ТОВ "ППН-Трейд" не скористалось своїм правом на отримання суми бюджетного відшкодування протягом 1095 днів, у звязку з чим позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 990928,00 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, є безпідставними через помилкове субєктивне тлумачення норм діючого законодавства. Жодних доказів того, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 990 928 грн., яка задекларована позивачем в декларації за червень 2010 року у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів, розрахована з порушенням норм податкового законодавства відповідачем надано не було.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010р. по справі№2а-11847/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2011 р.