Ухвала суду № 18875311, 01.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 р.Справа № 2а-13832/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш Плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. по справі№2а-13832/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш Плюс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень та зобовязання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш плюс” про скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0002332302/0 від 23.06.2010 року, № 0002332302/1 від 16.07.2010 року, № 0002332302/2 від 03.09.2010 року, №0002332302/3 від 09.11.2010 року та зобовязати прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило про порушення судом першої інстанції ч.1 ст.3,ч.2 ст.55 ,ч.1 ст.179 ГК України, п.1.32 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1 ст.204, 234,609, ч.1 ст.626 ЦК України, не відповідність висновків суду обставинам справи, а саме, що договори з ТОВ “Нарт 2008”, ТОВ “Маклін” та ТОВ “А.С.С.О.” по придбанню товару металопрокату не визнані в судовому порядку недійсними.

Відповідно до ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухав суддю.-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги , дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною. Податкової інспекцією у Київському районі м. Харкова проведена планова виїзна документальна перевірка діяльності ТОВ “Укрспецмаш плюс”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 10.06.2010 року №3490/235/33608091.

Актом перевірки встановлені порушення позивачем положень пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 1406098 грн., у тому числі за 2009 рік у розмірі 1114 431 грн, за І квартал 2010 рік у розмірі 291667 грн., оскільки витрати, понесені ТОВ “Укрспецмаш плюс” у звязку з перерахуванням попередньої плати за металопрокат на адресу ТОВ “Нарт 2008”, ТОВ “Маклін” та ТОВ “А.С.С.О.” не повязані з власною господарською діяльністю ТОВ “Укрспецмаш плюс”, а тому не підлягають включенню до складу валових витрат з податку на прибуток.

23.06.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення рішення № 0002332302/0, яким визначено суму податкового зобовязання ТОВ “Укрспецмаш плюс” за основним платежем в розмірі 1406098 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1081098 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення рішення, ДПІ у Київському районі м.Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України прийняті рішення про залишення скарг ТОВ “Укрспецмаш плюс” без задоволення та складені податкові повідомлення рішення № 0002332302/1 від 16.07.2010 року, № 0002332302/2 від 03.09.2010 року, №0002332302/3 від 09.11.2010 року.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ « Нарт 2008», ТОВ «Маклін» та ТОВ « А.С.С.О» були безтоварними, проведення позивачем попередньої оплати за цими угодами не було компенсовано надходженням самого товару, а тому відповідач безпідставно відніс до складу валових витрат з податку на прибуток витрати понесені ним у зв'язку з перерахуванням попередньої оплати за металопрокат, з огляду на що відповідача правомірно прийняв податкове повідомлення- рішення, яким донарахував позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ “Укрспецмаш плюс” та ТОВ “Нарт 2008”, ТОВ “Маклін” та ТОВ “А.С.С.О були укладені договори на придбання товару (металопрокату) до яких на час укладання даних договорів були застосовані судові процедури банкротства, передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що обмежують їх господарську діяльність.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь ТОВ «Нарт2008» грошові кошти в сумі 1000000 грн. та на користь ТОВ « Маклін» 1400000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Сторонами по справі визнається, що контрагенти позивача не виконали свої обов'язки по договорам щодо поставки металопрокату, поставка товару не відбулася. Крім того, зазначені субєкти підприємництва припинили своє існування як платники податків та субєкти господарської діяльності безпосередньо після укладання вказаних договорів.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що витрати, понесені позивачем у звязку із придбанням у ТОВ «НАРТ 2008», ТОВ «Маклін» товарів, не підлягають віднесенню до валових витрат, оскільки факт придбання товару передбачає їх наявність, а недоведеність позивачем факту поставки товару дає підстави для висновку про безтоварність операції.

Під «господарською діяльністю» законодавець у п. 1.32 вказаного Закону розуміє будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, обовязковою умовою для віднесення до валових витрат здійснених витрат на придбання товарів, є їх придбання для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції вважає за правильне погодитися з позицією суду першої інстанції щодо неправомірності віднесення коштів за придбання товару до складу валових витрат за відсутності доведення тієї обставини, що товари позивачем придбавалися для подальшого використання у господарській діяльності, а саме у діяльності, направленій на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

За відсутності встановлених судом обставин, які б свідчили про існування наміру у позивача одержати економічний ефект в результаті проведених господарських операцій , відсутні підстави для висновку, що товар придбавався позивачем для використання у власній господарській діяльності.

ТОВ «Укрспецмаш плюс» не наводить у апеляційній скарзі обґрунтованих доводів, які б свідчили про існування наміру у позивача одержати економічний ефект в майбутньому в результаті проведених саме спірних господарських операцій.

Доводи апеляційної скарги, що договори купівлі-продажу між позивачем та його контрагентами укладені правомірно, в судовому порядку недійсними не визнані, а тому у позивача наявні підстави для віднесення понесених витрат за цими договорами до складу валових витрат колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки правомірність укладення зазначених договорів відповідачем не ставиться під сумнів. Придбання товару не відбулося, а отже відсутня обовязкова умова для віднесення до валових витрат здійснених витрат на придбання товарів.

Проведена позивачем попередня оплата товару не була компенсована надходженням самого товару, а тому рішення податкового органу про донарахування податкових зобов'язань є правомірним.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. по справі№2а-13832/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Спаскін О.А. Русанова В.Б.